Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 18:56

«НАТО – Так!», а що ж не так?


Віктор Ющенко на саміті НАТО в Бухаресті сподівався отримати для України План дій для членства

Київ – Кількість прихильників вступу України до НАТО зменшується, стверджують соціологи. Експерти вважають, що проблема – у недостатній поінформованості.

І якщо за вступ до Північноатлантичного союзу твердо виступає кожен п’ятий із опитаних соціологами українців, то проти – більше від половини. Багато хто з людей старшого покоління встиг отримати солідну дозу антинатівської вакцини – в усіх громадських місцях висіли плакати, де натівський вояк тягнеться закривавленими руками до беззахисної радянської дівчинки.

По суті справи, радянські кліше відтворюються у масовій свідомості дотепер, бо нічого яскравішого за кремлівську пропаганду нинішні антинатівці створити не спромоглися. Згадаймо хоча б парламентські вибори 2006 року, де цілі партії і блоки будували свою кампанію на летючках, постерах і слоганах, запозичених із минулої епохи.

А от плакатів з переліком тих вигод, які може отримати Україна в разі приєднання до НАТО, в публічних місцях не зустрінеш.

Навіть популярні політики плутаються стосовно цілей НАТО

Про те, що українцям треба докладно розповісти, що таке НАТО і що означатиме для України приєднання до Північноатлантичного союзу в політичному, економічному, безпековому сенсі, йдеться давно. Але зрушень немає.

Навіть популярні політики плутаються стосовно цілей НАТО, країн, котрі входять до цієї організації, не кажучи про більш серйозні речі. Отже, громадська кампанія «НАТО – Так!», організована партією «Наша Україна», ставить собі за мету виправити ситуацію.

Ось як це сформулював народний депутат, музикант і співак Святослав Вакарчук: «Ця річ, над якою ми маємо сьогодні працювати, – це доносити правду такою, якою вона є. І ця правда в сто разів допоможе нам підсилити той результат, якого ми хочемо досягти – побачити Україну в команді вільних народів із високою цивілізацією».

Шлях до НАТО – це шлях системних суспільних і економічних реформ

Однак голова політради партії «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко вважає, що справді переконливими можуть бути лише системні реформи.

«Шлях до євроатлантичної інтеграції полягає навіть не стільки у переконуванні співвітчизників і європейських дипломатів у тому, що ми мусимо бути у НАТО. Насправді шлях до НАТО – це тільки і лише шлях системних суспільних і економічних реформ. І ці реформи ніхто, крім українців, не зробить», – наголошує чільний нашоукраїнець.

Із Києва кампанія «НАТО – Так!» пошириться у регіони, щоб там «просто і зрозуміло» роз’яснювати переваги НАТО.

Україна «не відповідає критеріям»

Звісно, кампанію підтримують не всі. Екс-голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, комуніст Георгій Крючков, вважає, що така акція не на часі.

«Це акції, які тільки збурюють ситуацію у суспільстві і ще більше його розколюють. Ми не готові до того, щоб бути у НАТО. У нас багато проблем є і з Росією, і з Румунією. Головне те, що Україна за станом свого економічного, соціального, політичного розвитку, ситуації у суспільстві не відповідає критеріям, які висувають членам альянсу», – вважає комуніст.

Головне, щоб комерція не втрутилася

Застереження щодо акції висловив і президент Атлантичної ради України Вадим Гречанінов. На його думку, головне, щоб надані на інформування кошти пішли у правильному напрямку.

«Я боюсь, що комерція, як завжди, може заважати ефективній праці у цьому напрямку. Я боюсь, що непрофесіонали взялись за цю справу, як у нас завжди є останніми роками», – непокоїться він.

Організатори кампанії «НАТО – Так!» запевняють, що взялися до роботи з усією відповідальністю і готові до «негативних емоцій». Для інформування буде створено спеціальний офіційний прес-центр.

Між тим центральноєвропейський досвід свідчить, що саме загальнонаціональні дискусії, розгорнуті державами і недержавними організаціями, зрештою приводять не лише до усвідомлення суспільствами джерел безпеки, а й до згуртування націй.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG