Доступність посилання

ТОП новини

Джеффрі Ґедмін: Журналісти в оточенні бандитів


Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеффрі Ґедмін
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеффрі Ґедмін

Президент Радіо Свобода нагадав світовій спільноті, в яких умовах працюють журналісти в репресивних країнах Середньої Азії – про що в світі іноді забувають.

Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеффрі Ґедмін у статті в американській газеті The Washington Post пригадує, що минулої осені в Узбекистані репортер із питань прав людини Голосу Америки і Радіо Свобода Алішер Саїпов зазнав нападок узбецьких державних засобів інформації.

Незабаром 26-річного журналіста вбили перед його бюро в Оші (Киргизстан). Правозахисники вважають, що Саїпова, узбека за походженням, брутально розстріляли агенти служби безпеки з сусіднього Узбекистану.

Минулого місяця, як пише Джеффрі Ґедмін, узбецькі ЗМІ знову вдалися до заборонених прийомів. Державне телебачення цієї країни не лише нападало на журналістів узбецької служби Радіо Свобода і називало їх «злочинцями», але й оприлюднило чимало інформації про приватне життя журналістів, їхніх родин, включаючи навіть домашні адреси. Програму повторювали впродовж останніх днів щонайменше тричі.

Алішер Саїпов свого часу отримував попередження, що його вб’ють. А минулого місяця перша така погроза прийшла вже й до колеги в штаб-квартирі Радіо Свобода у Празі. Це зловісна схема, вважає президент Радіо Свобода.

Бандитські методи дій місцевих режимів проти незалежних журналістів

Джеффрі Ґедмін наводить на сторінках The Washington Post і інші приклади переслідування журналістів та їхніх родин. Зокрема, це стосується Узбекистану, де силові структури не гребують примітивними провокаціями на кшталт підкидання незалежним журналістам наркотиків, фабрикування фальшивих судових рішень. За ними судять незалежних журналістів, як-от Соліжона Абдурахманова, або родичів працівників узбецької Свободи – одного з них запроторили до в’язниці на 10 років.

Президент корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода підкреслює, що в умовах репресивних режимів Середньої Азії журналістам доводиться працювати там під загрозами їхньому життю від силовиків, які діють кримінальними методами.

Джеффрі Ґедмін наголошує, що багатими на нафту й газ країнами регіону – Казахстаном, Туркменистаном – керують авторитарні, репресивні режими, які підтримують Росія та Китай, звідси й випливають методи дій місцевої влади проти незалежних журналістів.

Відомо, що криваві репресії в узбецькому Андижані в травні 2005 року стали поштовхом до вигнання з Узбекистану американських військових баз і до закриття бюро Радіо Свобода в Ташкенті, журналісти якого прагнули незалежно розслідувати загибель близько тисячі демонстрантів в Андижані.

І сьогодні, як зауважує в The Washington Post Джеффрі Ґедмін, узбецька влада дуже неохоче йде на лібералізацію режиму, хоча тиск на Ташкент із боку ЄС і США відчутний.

Але й після офіційних запевнень узбецької влади в дотриманні надалі прав людини і демократичних норм у роботі журналістів знову й знову тривають нападки на незалежну пресу. Ось і днями узбецьке телебачення вже вкотре виступило з нападками на журналістів Радіо Свобода.

А все ж Радіо Свобода буде продовжувати репортажі з Середньої Азії

Президент корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода у своєму зверненні на сторінках впливової The Washington Post наводить світові оцінки «жахливої ситуації» зі свободою преси в Середній Азії та інформує про нові факти переслідувань журналістів у Туркменистані й Узбекистані.

Джеффрі Ґедмін повідомляє також про напружену ситуацію в родинах узбецьких журналістів Радіо Свобода, як живуть в очікуваннях нових зловісних вісток, бо залякування з боку місцевої влади на їхні адреси не припинилися.

Однак, як запевняє президент Радіо Свобода, «ми будемо продовжувати свою роботу, свої спостереження – вони повинні знати про це».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG