Доступність посилання

ТОП новини

Золоті медалі Олімпіади в Пекіні залишаються переважно у господарів


Олімпійський стадіон в Пекіні
Олімпійський стадіон в Пекіні

Прага – Одна зі вражаючих особливостей Літньої Олімпіади у Пекіні полягає у тому, що господарі завойовують левову долю медалей цих ігор. Під кінець другого тижня китайці вже мають 40 золотих нагород і в цілому майже 70 медалей, тоді як США, команда яких іде другою за кількістю золотих нагород, мають лише 24 золотих, а всього на сьогодні американці мають 74 медалі різного ґатунку. Якщо китайці діятимуть у такому темпі, то вони покінчать із традиційним домінуванням США щодо кількості перемог на Олімпіадах. У десятці країн, які лідирують у Пекіні, чотири європейські: Велика Британія, Німеччина, Італія й Україна — які в сумі завойовують на сьогодні 47 золотих медалей, а всіх медалей ці чотири європейські держави завоювали вже 94.

Незважаючи на золоте домінування господарів нинішніх літніх Ігор, все ж команда США викликає чи не найбільшу увагу своїм героєм у плаванні – 23-річний Майкл Фелпс завоював на цій Олімпіаді 8 золотих медалей у плаванні. Він побив рекорд свого ж співвітчизника Марка Спітца, який на Олімпіаді у Мюнхені 1972 року переміг у 7 видах плавання. Додамо, що серед українок лише Яна Клочкова змогла у Мельбурні на Олімпіаді 2000 року завоювати у плаванні 2 золотих і 1 срібну медалі.

Китай цього разу, у себе вдома, набирає поки що майже у два рази більше золота, аніж США. Хоча американські спортсмени мають можливість цього тижня, особливо у легкій атлетиці, скоротити відставання, але навряд чи вже наздоженуть китайців по золотих медалях. Команда Китаю вже на Олімпіаді в Афінах у 2004 році дала сигнал свого майбутнього лідерства, китайці фінішували в Греції другими, дуже близько від лідерів – команди США.

У чому причина успіхів китайців?

Фахівці зауважують, що головна причина Олімпійських успіхів китайців – це наявність в КНР довгострокової програми підготовки атлетів. Приблизно 250 тисяч молодих китайців і китаянок відвідували в останні роки понад 2 тисячі спортивних шкіл. Тому Пекін нині і пожинає плоди цієї програми підготовки атлетів.

Спортивний психолог із австралійського Сіднея Ґрант Брехт вважає, що нинішні спортивні успіхи Китаю виходять за чисто спортивні межі і мають соціально-політичний вплив на китайців. «Пересічні китайці вважатимуть, що якщо їхні атлети можуть досягати таких успіхів, то й самі вони з почуттям оптимізму і надії можуть сподіватися на власний успіх. І це, як ви бачите, підбадьорює їх сьогодні в Пекіні, особливо, якщо вони, як країна-організатор, виграють найбільше золотих нагород», – зазначив Ґрант Брехт.

Цей же австралійський психолог вважає, що добрі успіхи у спорті відволікають увагу від домашніх негараздів, а у світі – від незручних проблем із правами людини в Китаї.

Матеріальне стимулювання перемог на батьківщині

Є ще й інша сторона можливих спортивних успіхів на Олімпіадах – це матеріальне стимулювання перемог на батьківщині спортсменів. Так, Росія обіцяє своїм золотим медалістам в Пекіні по 160 тисяч доларів за кожну перемогу і дещо менше – за срібло і бронзу. Сінґапур обіцяє за кожне золото аж 700 тисяч доларів. Греки виділяють своїм можливим переможцям у Пекіні приблизно по 280 тисяч доларів кожному. США – лише 30 тисяч, Україна – 50 тисяч доларів за золото Олімпіади і плюс три тисячі доларів – стипендія Президента України.

Хоча той же спортивний психолог Ґрант Брехт каже, що першим стимулом для спортсмена є особистісна мотивація – виграти у конкурента, другий стимул – відстояти честь своєї країни, а потім уже інші мотивації. На сьогодні українські атлети взяли в Пекіні вже 5 золотих, 4 срібних і 8 бронзових, тоді, як в Афінах було 9 золотих, 5 срібних і 9 бронзових. Не так то просто атлетам щоразу діяти за олімпійськими гаслами – вище, далі і скоріше.

(Прага – Київ)

  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG