Газета британських ділових кіл Financial Times пише, що на відміну від попереднього разу, нині Євросоюз краще підготувався до можливих перебоїв із постачанням газу, зробивши запаси. Але не всі країни ЄС однаково захищені від енергетичних проблем. Якщо у таких державах, як Німеччина, чи Італія, є й інші джерела газу, то Болгарія, Угорщина, усі Балтійські країни та Словаччина майже повністю залежать від поставок із Росії.
Financial Times наводить слова європейського енергетичного експерта, який говорить, що у питаннях газу Залізна Завіса ніби ніколи і не впала в Європі. «Західноєвропейські ринки великі і диверсифіковані, на сході рннки малі, але набагато більш залежні від Росії». Цей, розрив, пише Financial Times, є головною причиною, чому Європейська Комісія наполягає на інтеграції енергетичних ринків. Фрагментація внутрішнього ринку ЄС дає Росії можливість грати на залежності окремих країн, пропонуючи кращі умови в обмін на підтримку своїх політичних інтересів.
Американська ділова газета Wall Street Journal у своїй редакційній статті також говорить про невивчені уроки для Європи. Якщо під час попереднього газового конфлікту Європа чітко стала на бік України, бо причини були явно надто політичними, то тепер ЄС називає новий конфлікт «комерційною суперечкою», яку мають вирішити між собою дві сторони.
На думку Wall Street Journal у цьому підході є потенційна проблема. Адже «розглядання Москви як надійного партнера, якому на перешкоді стає вередливий Київ, може привести європейців до думки, що їм потрібно більше прямих зв’язків із Росією», головними з яких мають стати газопроводи «Північний потік» по Балтійському морю до Німеччини та «Південний потік» по Чорному морю до Болгарії. Але ці два шляхи розраховані на те, щоб обійти Польщу та Балтійські країни, і є на переконання газети Wall Street Journal московською енергетичною версією старого правила «поділяй і володарюй» в Центральній та Східній Європі.
Газета при цьому зазначає, що і Київ не є цілком безгрішний – із усіма внутрішніми проблемами, нереформованою економікою, присутністю тіньових схем в енергетиці та постійними сварками між прем’єром і президентом. Але і тут американські оглядачі вбачають брак активного підходу з боку Європи, яка могла посприяти тому, щоб за останні чотири роки в Україні було більше демократичної відповідальності, верховенства права та прозорості. «Якби Україна була менш вразливою до звинувачень «Газпрому», європейська енергетична картина була б яснішою, і зрозумілішим було б місце Росії у ній», – вважає газета. Тому Європі потрібно бути не більш, а менш залежною від Росії, і нинішній конфлікт із Україною ще раз це підтверджує, підсумовує Wall Street Journal.
Чеське видання Lidove Noviny опублікувало коментар колишнього посла цієї країни в Україні Павла Маші, який навпаки вважає, що доти, доки Європа залежить від російського газу, вона має бути зацікавлена в усуненні посередників, і особливо противних, як українці. «Усі політичні та емоційні антиросійські зауваження проти газогону «Північний потік» не витримують критики», – вважає чеський оглядач.
(Прага – Київ)
Financial Times наводить слова європейського енергетичного експерта, який говорить, що у питаннях газу Залізна Завіса ніби ніколи і не впала в Європі. «Західноєвропейські ринки великі і диверсифіковані, на сході рннки малі, але набагато більш залежні від Росії». Цей, розрив, пише Financial Times, є головною причиною, чому Європейська Комісія наполягає на інтеграції енергетичних ринків. Фрагментація внутрішнього ринку ЄС дає Росії можливість грати на залежності окремих країн, пропонуючи кращі умови в обмін на підтримку своїх політичних інтересів.
Американська ділова газета Wall Street Journal у своїй редакційній статті також говорить про невивчені уроки для Європи. Якщо під час попереднього газового конфлікту Європа чітко стала на бік України, бо причини були явно надто політичними, то тепер ЄС називає новий конфлікт «комерційною суперечкою», яку мають вирішити між собою дві сторони.
На думку Wall Street Journal у цьому підході є потенційна проблема. Адже «розглядання Москви як надійного партнера, якому на перешкоді стає вередливий Київ, може привести європейців до думки, що їм потрібно більше прямих зв’язків із Росією», головними з яких мають стати газопроводи «Північний потік» по Балтійському морю до Німеччини та «Південний потік» по Чорному морю до Болгарії. Але ці два шляхи розраховані на те, щоб обійти Польщу та Балтійські країни, і є на переконання газети Wall Street Journal московською енергетичною версією старого правила «поділяй і володарюй» в Центральній та Східній Європі.
Газета при цьому зазначає, що і Київ не є цілком безгрішний – із усіма внутрішніми проблемами, нереформованою економікою, присутністю тіньових схем в енергетиці та постійними сварками між прем’єром і президентом. Але і тут американські оглядачі вбачають брак активного підходу з боку Європи, яка могла посприяти тому, щоб за останні чотири роки в Україні було більше демократичної відповідальності, верховенства права та прозорості. «Якби Україна була менш вразливою до звинувачень «Газпрому», європейська енергетична картина була б яснішою, і зрозумілішим було б місце Росії у ній», – вважає газета. Тому Європі потрібно бути не більш, а менш залежною від Росії, і нинішній конфлікт із Україною ще раз це підтверджує, підсумовує Wall Street Journal.
Чеське видання Lidove Noviny опублікувало коментар колишнього посла цієї країни в Україні Павла Маші, який навпаки вважає, що доти, доки Європа залежить від російського газу, вона має бути зацікавлена в усуненні посередників, і особливо противних, як українці. «Усі політичні та емоційні антиросійські зауваження проти газогону «Північний потік» не витримують критики», – вважає чеський оглядач.
(Прага – Київ)
