Народився Ігор Білозір у родині колишнього церковного диригента. Закінчив музичну школу у рідному Радехові, а потім – композиторське відділення Львівської консерваторії. Там познайомився із Володимиром Івасюком. І з червня 1979 року очолив ВІА «Ватра», який протягом 1980-х став найпопулярнішим гуртом України.
Барабанщик «Ватри» Юрій Кедринський вважає, що Білозір «заповнив вакуум», який виник після трагічної смерті Івасюка.
Білозір разом із Романом Лозинським на базі колективу Львівського автобусного заводу створили самодіяльний гурт «Ритми Карпат». Вони взяли участь у конкурсі, і тодішній директор філармонії, нині вже покійний, Микола Кулій віддав перевагу їм.
Це було українське «Чикаго»
«Насправді їм просто не було рівних, – розповідає Юрій Кедринський. Це було щось неймовірне за звучанням голосів, за інструментальним оформленням, за мелодикою, каже він: «Я особисто вважав, що це українське «Чикаго» (американський гурт), і я був щасливий, що долучився до «Ватри» вже на етапі роботи у філармонії».
Вокалістами «Ватри» стали Оксана Білозір та Мар’ян Шуневич, а у стартовому складі, окрім Кедринського, грали клавішник Зиновій Левківський, гітарист Андрій Береза, скрипаль Ростислав Штинь і саксофоніст Олександр Сердюк, автор знаменитої «Чарівної бойківчанки».
У тандемі із Богданом Стельмахом Ігор Білозір написав чи не найвідоміші свої пісні «Пшеничне перевесло», «Світлиця», «Перший сніг».
Руслана Білозір: «До влади з проханнями не ходжу»
Тепер цих пісень зовсім не чути зі столичних сцен і в ефірі національного радіо.
Сестра композитора Руслана Білозір каже, що саме від цього вона сумує найбільше: «Я сприймаю це як блокаду».
За її словами, з 2004 року «висить у повітрі» ініціатива назвати вулицю чи площу Львова іменем Ігора Білозора.
«Місце біля прокуратури, де фактично убили Білозора, тепер стало автостоянкою. Але я до влади усі ці роки не ходжу, вважаю це принизливим для пам’яті Ігоря», – каже сестра.
Не забувають Білозора у Радехові. У день народження за будь-якої погоди до Львова приїжджають вихованці Радехівської музичної школи, хор учителів-однокласників Білозора зі Школи мистецтв. Вони співають біля могили на Личаківському кладовищі, відправляють панахиду. Діти виконують свої авторські твори.
«І це єдине, що мене справді зворушує і втішає», – каже Руслана Білозір.
Адже і Фонд Ігоря Білозора, започаткований для розвитку українського мистецтва, не знайшов належної підтримки. Охочих долучитися до ініціативи рідних і друзів композитора виявилося не так багато.
Декілька років тому помешкання Білозора викупив Фонд його імені для створення квартири-музею.
Білозір помер 28 травня 2000 року у лікарні після побиття, що трапилося під час сутички з молодиками, яким, за повідомленнями, не сподобалися українські пісні. Один із нападників був сином заступника львівської міліції. На похорон Ігоря Білозора, за різними джерелами, прийшло від 100 до 200 тисяч людей.
(Київ – Прага)
Київ – Сьогодні 54-й день народження Ігоря Білозора – співака й композитора, який помер внаслідок побиття дев’ять років тому. Бійка, як кажуть, зчинилася через те, що Білозір разом із товаришем співав українських пісень. На Личаківському кладовищі у Львові Білозора сьогодні поминатимуть його рідні, колеги й усі небайдужі. Вже тридцять років виповниться цього року відтоді, як гурт «Ватра» під керівництвом Ігоря Білозора продовжив справу Володимира Івасюка, надавши українській пісні сучасного, стильного й вишуканого звучання.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1
