Післярадянські країни вшановують День Перемоги

У Києві зранку керівники держави й чільні урядовці поклали вінки до Пам’ятника Невідомому солдатові, а потім узяли участь у ході ветеранів війни.

Урочиста хода, перед якою їхав бронетранспортер із червоним прапором, пройшла головною вулицею Києва Хрещатиком.

О 10:55 була оголошена загальноукраїнська хвилина мовчання пам’яті загиблих.

Відтак на урочистому мітингу на майдані Незалежності з промовою виступив Президент Віктор Ющенко.

Президент закликає не допустити тоталітаризму

Він, зокрема, заявив: «У новому часі немислимо допустити жодного найменшого натяку на відновлення будь-якої тоталітарної, авторитарної ідеології чи політики, що можуть плекати імперські амбіції, поставити під сумнів взагалі цінність людського життя і порушити священне право народів на самостійне національне буття».

«У перемозі над тоталітаризмом – одне з головних джерел рідної держави, здобутої нашим народом», – сказав Президент і висловив вдячність і щонайглибше визнання всім, хто здобував цю перемогу.

«Ми не можемо допустити байдужості і блюзнірства у ставленні до спільної боротьби і полеглих героїв», – наголосив також Ющенко.

Зокрема, сказав він, «треба зупинити процеси руйнування військових поховань і привести їх до ладу, належного нашій європейській культурі, зробити це з гідністю і великою любов’ю».

Президент також навів деякі числа: більш як 7 мільйонів українців пішли на фронт; кожен другий не повернувся додому; кожен другий, хто вижив, став інвалідом війни.

В епіцентрі світової війни Україна зазнала чи не найбільших втрат і руйнувань, сказав Ющенко: на фронтах, у концтаборах, у масових каральних акціях загинули до 10 мільйонів українців; повністю або частково були знищені 714 українських міст, 29 тисяч сіл, більш як 16 тисяч заводів, фабрик та інших промислових об’єктів; без житла залишилося 10 мільйонів чоловік.

«Перемога, здобута такою ціною, безумовно є священна. Священною є спільна перемога всіх членів антигітлерівської коаліції», – наголосив Президент.

Пізніше київським Хрещатиком окремо пройшла демонстрація лівих сил на чолі з керівництвом і представниками Комуністичної і Соціалістичної партій. Перед цією демонстрацією теж їхав бронетранспортер.

Урочистості по всій Україні

Багатотисячні урочистості з нагоди Дня Перемоги відбулися і в багатьох інших українських містах.

Зокрема, в Севастополі, який разом із 64-ю річницею перемоги над нацизмом святкував і 65-ту річницю визволення міста, відбулися марш ветеранів, до яких приєдналися активісти із антиукраїнськими гаслами, а також спільний парад Військово-морських сил України і Чорноморського флоту Росії, який наразі базується в місті.

У Сімферополі серед учасників урочистостей теж були представники проросійських партій і організацій, які славили як переможця «радянський» і російський народ.

У Львові на мітинг біля Пагорбу Слави з’їхалися представники Прогресивної соціалістичної партії України з південних і східних областей. Учасники мітингу, за повідомленнями, тримали велику кількість радянської символіки і закликали «повалити помаранчеву владу, яка нищить історію Вітчизняної війни і пам’ятники воїнам-визволителям».

В Івано-Франківську учасників урочистого маршу ветеранів і комуністів біля Меморіального цвинтаря зустрічав пікет Конгресу українських націоналістів та УНА-УНСО, які вигукували гасла проти комуністів і за державне визнання Української повстанської армії.

А в Херсоні під час урочистостей із нагоди 64-ї річниці перемоги активісти місцевої організації аматорів повітряних зміїв підняли в повітря 64 змії.

Увечері в суботу в Києві і ще 8 містах України відбудуться святкові салюти.

Із-посеред інших післярадянських країн, де День Перемоги святкують 9 травня, найбільшого розмаху святкування Дня Перемоги сягнуло в Росії.

Дмитро Медведєв пообіцяв «гідну відсіч» «агресії проти громадян Росії»

Упевненість у цьому президент Росії висловив у суботу під час параду з нагоди Дня Перемоги на Красній площі в Москві.

Дмитро Медведєв застеріг, що перемога, як він сказав, над фашизмом – це велика наука всім народам, актуальна й нині, коли «знову знаходяться ті, хто йде на воєнні авантюри».

У самому військовому параді взяла участь рекордна за післярадянський час кількість військовослужбовців і техніки. Красною площею пройшли майже 9 тисяч військових, нею проїхало понад 100 одиниць військової техніки, а на висоті кількохсот метрів пролетіли майже 70 літаків і вертольотів.

«Захист громадян Росії» став формальним приводом для вторгнення російських військ до Грузії в серпні минулого року, внаслідок якої Росія окупувала два сепаратистські грузинські регіони, Південну Осетію й Абхазію. При цьому Москва звинуватила Грузію в «агресії» проти її південноосетинського регіону, де були розташовані російські війська як миротворчі і де значній кількості мешканців Росія надала перед тим своє громадянство.

Після цього в Україні стали висловлювати побоювання, що надання російського громадянства мешканцям українського Криму може мати на меті підготовку ґрунту для подібного вторгнення й до України.

Історія свята

Пізно ввечері 8 травня 1945 року набув чинності Акт капітуляції Німеччини, підписаний перед тим 7 травня в місті Реймсі. Тому країни світу вшановують 8 травня як День перемоги над нацизмом, День перемоги в Європі в Другій світовій війні чи День визволення від нацизму.

Радянський Союз не визнав підписаної в Реймсі капітуляції, бо в її підписанні взяв участь радянський генерал, не уповноважений на це командуванням. Тому Москва висунула до союзників вимогу влаштувати підписання капітуляції ще раз, а перший акт про це назвала «попереднім».

Відтак пізно ввечері 8 травня, за лічені хвилини до настання терміну капітуляції, майже той самий текст Акту капітуляції був підписаний іще раз на околиці Берліна. На Заході головним вважається реймський Акт, у Радянському Союзі головним вважали берлінський.

За загальноприйнятою версією, в СРСР День Перемоги перенесли на день через те, що церемонія підписання під Берліном відбулася 8 травня в пізню годину за середньоєвропейським часом, коли в Москві через двогодинну різницю в часі вже настало 9 травня.

Відтак в СРСР 9 травня 1945 року було оголошено святковим днем. Але вже 1947-го цей день знову став робочим, хоч і лишався святом.

Помпезні святкування Дня Перемоги, чи, як його офіційно називали, «Свята Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», почалися тільки після 1965 року, коли цей день знову став вихідним.

Визначення «Велика Вітчизняна війна» використовувалося в Радянському Союзі для бойових дій Другої світової війни від нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року до згаданого підписання капітуляції 9 травня 1945-го.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року, коли нацистська Німеччина, уклавши перед тим із СРСР мирну угоду і таємно домовившись із Москвою про розподіл Польщі, напала на Польщу.

Днем закінчення Другої світової війни вважають 2 вересня 1945 року, коли Акт капітуляції підписала Японія, що була союзником нацистської Німеччини.