Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 11:44

Проблема стосунків Абхазії і Грузії на морі вирішується лише за правом суверенної держави


Прага – У відповідь на конфіскацію Грузією суден, які Чорним морем постачають вантажами Абхазію, Сухумі погрожує топити грузинські воєнні кораблі, хоча сам не має флоту.

На абхазькому рейді стоять лише дружні Сухумі російські військові посудини. Морська ворожнеча із безперспективної правової суперечки може перерости у воєнну конфронтацію. Чи повинні кораблі інших країн рахуватися з морської блокадою, яку організовує Грузія для Сухумі? Чи Тбілісі діє всупереч морському праву, блокуючи морські вантажі для Сухумі як контрабанду?

У ці дні Тбілісі суворо попередив, що будь-яких морських капітанів чекають судові покарання саме за контрабандне постачання морських вантажів до самопроголошеного суверенним від Грузії Сухумі. До того ж грузинський суд щойно оголосив вирок до 24 років ув’язнення за контрабанду палива до Абхазії турецькому капітану Мехмету Озтурку.

Прецедентів фактично немає

Абхазька сторона обвинувачує Грузію у незаконному блокуванні її прибережної лінії, як межі незалежної держави, і погрожує топити всі грузинські кораблі, які здійснюють цю блокаду. А російська сторона, військові кораблі якої стоїть поблизу берегів Абхазії, також стверджує, що грузинська блокада не законна. Ось що заявив речник МЗС Росії Андрій Нестеренко: «Численні конфіскації силами грузинського флоту і наступні арешти грузинською владою торгівців третіх країн, які прямують до Абхазії, є лише порушеннями Конвенції про морський закон від 1982 року».

Однак фахівець із морського права з університету Любляни (Словенія) Марко Павлига каже, що морське право регулює стосунки лише між визнаними і суверенними державами, а цій кризі є лише одна суверенна держава: «Проблема ця дійсно внутрішня чи навіть подібна до ситуації громадянської війни. Тут ми не можемо застосовувати Конвенцію ООН щодо морського закону чи Паризьку декларацію з дотримання морського закону від 1856 року, який регулює і питання законності морських блокад, чи навіть Лондонську декларацію 1909 року, яка стосується ситуацій війни на морі».

Отож чиї це територіальні води?

Абхазію визнала лише Росія та Нікарагуа. У даному випадку, як наголошує Павлига, коли самопроголошена держава не підпадає під морське право, вихід можливий лише на основі якихось тимчасових рішень міжнародної спільноти, що не виключене. Експерт наводить приклад Словенії, коли вона мала 10-денну війну з Белградом у 1991 році у ситуації проголошення Любляною незалежності від Югославії і таку ж морську невизначеність, як Абхазія нині. Але з Словенією тоді була принципово інша ситуація, каже Павлига, оскільки Словенію фактично негайно визнало багато країн, більшість держав ООН, Ватикан, ЄС. «Таким чином ситуація тут була відмінна, бо Словенію визнали незалежною, наділеною правом свої морських територій. А у випадку з Абхазією – насправді, офіційно і юридично сьогодні вона є лише частиною однієї держави».

Якщо Абхазія не може отримати критичну масу міжнародного визнання, вона не має ніякого юридичного права за чинним морським законом на оголошення власних «територіальних вод». А блокада Грузією її власної берегової лінії – це вже з області не охопленої морським законом. Та й це внутрішнє питання грузинської влади, що там організовувати, кого затримувати. Навіть проблем ув’язненого турецького капітана Озтурка Анкара намагається вирішувати не через адвоката, а дипломатичним шляхом.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG