Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 20:50

Тимошенко має намір діяти в обхід парламенту – Лавринович


Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Лавринович, 10 вересня 2009 р.

Київ – Заява Юлії Тимошенко про можливість урядовою постановою ухвалити «порядок виконання бюджету на 2010 рік» – несе загрозу самій ідеї парламентаризму і повністю суперечить Конституції України. Про це Радіо Свобода заявив перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович. Він зазначає, що Юлія Тимошенко відкрито висловила намір «обійти парламент» у бюджетному процесі.

– Сам парламент, як інституція, з’явився спочатку лише як орган контролю за надходженнями до державної скарбниці і напрямками витрачання коштів. Тому заява Тимошенко про можливість урядовою постановою запустити у дію Державний бюджет на наступний рік демонструє бажання довести непотрібність такого органу державної влади як парламент взагалі.

А з точки зору права – тут просто немає про що говорити! Бо є три статті – 95, 96 і 97 Конституції України, які розписують, як усе має відбуватися з бюджетом. Окремо виписано, що проект бюджету має готувати Кабінет Міністрів, а потім подавати його на затвердження Верховної Ради, причому разом і з доповіддю про виконання поточного бюджету. А після затвердження (закон про Державний бюджет є єдиним, який не ухвалюється, а затверджується Верховною Радою), уряд знову має подавати й оприлюднювати звіти про виконання бюджету.

– А у Бюджетному кодексі немає якоїсь «шпарини», яка б дозволила уряду обійти затвердження парламентом?


– Оскільки Україна, як держава, робить лише первинні кроки на шляху становлення демократії, то у нас траплялося, що Державний бюджет затверджували навіть влітку. Тому у Бюджетному кодексі передбачено норму, що у разі незатвердження своєчасно державного бюджету – Кабінет Міністрів керується бюджетом попереднього року з розрахунку 1/12 передбачених ним коштів на один місяць. Й усі норми, що регулюють правовідносини, діють відповідно до закону про бюджет попереднього року. Тому запроваджувати будь-які новації неможливо, бо треба керуватися лише «старим бюджетом».

– Можливо, саме це і мала на увазі Прем’єр-міністр?

–Я почув інше. На мою думку, Тимошенко чітко сказала, що має намір реалізовувати саме новий бюджет. І для цього, у разі незатвердження законопроекту Верховною Радою, скористатися якимись урядовими постановами.

Але я щойно пояснив, що це неможливо зробити законним методом. Оскільки треба буде користуватися бюджетом-2009, а у новому законопроекті містяться революційні норми, які неможливо провести у рамках «старого державного кошторису».

Це, наприклад, те, що Кабінет Міністрів отримує делеговане право від Верховної Ради на самостійне регулювання розміру зовнішнього боргу, право видавати безвідсоткові кредити місцевим бюджетам, право затверджувати інвестиційні складові кожного місцевого бюджету. Ще є ряд інших положень, які ніяк не можна реалізовувати у рамках бюджету попереднього року. Тому я думаю, що Юлія Тимошенко має намір діяти в обхід парламенту.

– Тоді кому ж насправді вигідно затягувати затвердження нового Державного бюджету?


– Звісно, що народу України вигідно, щоб бюджет пройшов затвердження вчасно, але рівно ж настільки вигідно, щоб цей бюджет був реалістичний, адекватним ситуації. А у нас стрімко падає ВВП, згортається виробництво, росте інфляція, тому новий кошторис має зосереджувати ресурси на тих напрямках, які з часом забезпечать розвиток і підняття усіх показників. При цьому треба пам’ятати про те, що у період. коли знецінюються гроші, є верстви населення, які потребують підтримки.

– Партія регіонів має намір підтримати запропонований урядом проект Державного бюджету?


– Партія регіонів в опозиції. Вона може й не брати участі у затвердженні Державного бюджету на наступний рік. Адже за нормальних умов, при тій моделі державного управління що зараз діє в Україні, затвердження бюджету на наступний рік має бути просто технічним питанням. У парламенті має бути більшість, вона створює уряд, а потім дружно голосує «за» новий Державний бюджет.

Опозиція ж висловлює свої застереження щодо законопроекту, висловлює альтернативні пропозиції і не бере участі у затвердженні бюджету. Інколи опозиція може долучитися до затвердження, за умови того, що відбувається відповідний консенсус між опозицією і коаліцією. Але у Верховній Раді України ситуація взагалі парадоксальна! Після того, як зникла коаліція, у нас утворилася більшість на далеких від політичних позиціях. Тому кожного разу виникає запитання, чи це голосування входить у контрактні зобов’язання чи не входить і яким чином щось вирішувати.

Ми маємо зараз мікс між тим, що було до 2004 року і нових норм основного закону, що регулюють відносини між парламентом, урядом і офісом президента. Знехтувавши необхідність створення реальної коаліції у парламенті або ж проведення дострокових парламентських виборів, ми отримали дуже своєрідну ситуацію у Верховній Раді. І затвердження Державного бюджету є головним показником цього.

– Чи не означає це, що БЮТ доведеться шукати підтримки у парламенті, наприклад, комуністів?

– Я думаю, що я вам уже відповів на це запитання.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG