Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 03:06

Скромний саміт Україна – ЄС


Президент Віктор Ющенко (у центрі), голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу (праворуч) і прем'єр-міністр Швеції Фредрік Рейнфельдт після саміту Україна-ЄС у Києві, 4 грудня 2009 року

Київ – Найбільшим досягненням саміту Україна – ЄС Міністерство закордонних справ України вважає досягнення домовленості про початок структурованого діалогу щодо руху до безвізового режиму. Йдеться про складення переліку конкретних кроків, які має зробити Україна, щоб Євросоюз відкрив свої кордони для українських громадян. Також експерти наголошують на винятковій важливості підписання Стратегічної Угоди про співпрацю між Україною та Європолом.

Непідписання Угоди про асоціацію на саміті Україна – ЄС 4 грудня не можна вважати «програшем української дипломатії», як це вже проголосили деякі політики, оскільки цю Угоду й не планували підписати цього дня. На цьому наголошує заступник міністра закордонних справ України Андрій Веселовський.

«На саміті у Києві вирішили надати якомога більшу увагу цьому питанню одразу після закінчення виборів в Україні. Всі погодилися з цим – і Президент, і Прем’єр-міністр, і лідер опозиції. Що ж до приєднання України до Договору про європейське енергетичне співтовариство, то це питання буде обговорюватися 18 грудня на Раді міністрів енергетики ЄС у Загребі. Євросоюз зі свого боку дав чіткий сигнал, що підтримує членство України у цій угоді, але що вирішать міністри – ніхто наразі напевно сказати не може», – сказав Радіо Свобода Андрій Веселовський.

Основним здобутком саміту Веселовський називає «початок структурованого діалогу» з Євросоюзом щодо просування України до безвізового режиму.

«Буде складено перелік того, що треба виконати Україні, щоб отримати безвізовий режим. Ми вже по ходу справи побачимо скільки там буде пунктів – 50 чи 150. Але ми тепер маємо фактично порядок денний того, що нам треба робити, щоб отримати безвізовий режим», – наголосив заступник міністра закордонних справ.

Литвиненко: тактика малих, але реальних кроків дуже ефективна


Винятково важливим досягненням саміту Україна – ЄС є підписання Стратегічної Угоди про співробітництво між Україною та Європейським поліцейським офісом (Європол). Таку думку висловив Радіо Свобода радник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки при (РНБО) Олександр Литвиненко.

«Це рішення хоч і технічне, але абсолютно необхідне для розбудови реальної співпраці й взаємодії з європейськими безпековими поліційними інституціями, бо воно робить можливим обмін захищеною секретною інформацією. Це рішення є таким, що практично наближує нас до ЄС. Саме такі невеличкі, але реальні кроки потрібні зараз Україні на шляху інтеграції до європейської спільноти», – зазначив Литвиненко.

Тарасюк: навіть натяки на перспективи членства не звучали

Попри ці реальні позитивні моменти, саміт Україна – ЄС від 4 грудня програє минулому Паризькому саміту. А те, що голову парламентського комітету з Євроінтеграції та профільного віце-прем’єра не запросили до складу української делегації на саміті – наочно відображає головну проблему України – відсутність єдності між гілками влади. Так прокоментував Радіо Свобода результати Київського саміту Борис Тарасюк, голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, колишній міністр закордонних справ України.

«Мене дивує що не приїхав постійний президент Європейської ради Герман Ван Ромпей. Бо те, що не приїхала Кетрін Ештон зрозуміло – її ще має затвердити Європарламент. В цілому ж, нічого проривного на кшталт попереднього Паризького саміту в Києві не відбулося. Висловлювання представників Євросоюзу були стриманішими, аніж висловлювання української сторони. Привернули увагу дуже стримані формулювання головуючого в Євросоюзі прем’єр-міністра Швеції: навіть натяків на перспективи членства не прозвучало. Зате лунали заклики до політичної єдності та встановлення стабільності.

Щербак: дипломатія – це мистецтво мовчати


Дипломат, колишній посол України у США Юрій Щербак теж вважає, що саміт Україна – ЄС 4 грудня, всупереч оптимістичним очікуванням, закінчився дуже скромним результатом.

«Українські дипломати попереджали що не слід очікувати на підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом та про зону вільної торгівлі. Але ж так хотілося! Євросоюз дуже жорстко почав вимагати від України повернення до демократичних стандартів, проведення чистих прозорих виборів, реальної боротьби з корупцією. Єдине, що надихає – це перспектива приєднання до Договору про європейське енергетичне товариство. Все інше відкладається на 2010 рік. ЄС не хоче робити якихось серйозних кроків і очікує, що в Україні буде стабілізовано політичну й економічну ситуацію і будуть проведені відповідні реформи. Тому все залежить від нас», – сказав Юрій Щербак Радіо Свобода.

ЄС залишається відкритим, хоча нічого не каже Україні про перспективи членства.

У заяві, де є гарні слова про європрагнення України – немає ні слова про членство. Таким чином, доведеться дуже тяжко й серйозно працювати українським політикам і дипломатам.

«Неприємним фактом виявилося й те, що Президент висловив свої сподівання на підписання Угоди про Асоціацію напередодні саміту. У політиці ніколи не можна наперед проголошувати про можливі результати. Мистецтво дипломатії – це мистецтво мовчати й очікувати реальних результатів, а не розголошення того, що б хотілося мати. Цим справжня дипломатія відрізняється від пропагандистської кампанії», – зауважив Юрій Щербак.

Українські дипломати неодноразово наголошували, що напередодні виборів в Україні Євросоюз «не роздаватиме авансів жодному з кандидатів, та й після виборів ще приглядатимуться певний час». Якщо позитивні зрушення будуть – можна буде й сподіватися на підписання Угоди про асоціацію.

Представники Євросоюзу вкотре дали зрозуміти, що очікують від України консолідованої позиції, економічних та законодавчих реформ і реального поступу в боротьбі з корупцією.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG