– Чому Ви вирішили перейти на бік Грузії?
– Є інформація, що Російська Федерація визнала мене начебто дезертиром. Я повністю відкидаю ці звинувачення, оскільки я перейшов на бік грузинів через політичні мотиви. Це пов’язане з корупцією, тобто приниженням гідності грузинського населення. Кожен, хто вважає себе людиною, просто не міг би такого витерпіти.
– Коли Ви їхали на службу до Південної Осетії, чи думали Ви, що щось подібне може статися?
– Коли відправляють у відрядження, ситуацію змальовують абсолютно по-іншому. Кажуть те, що насправді виявляється брехнею. Про решту дізнаєшся вже тут. Але, думаю, всюди так.
– Джерела ФСБ у Південній Осетії сказали журналістам, що все це було заздалегідь сплановане грузинською стороною і що Вас у Переві уже чекали грузинські поліцейські. Що Ви можете сказати щодо цього?
– Ні. Але ФСБ мені ніколи не пробачить, оскільки я надто багато розповів журналістам. Насправді я сам підійшов до прикордонників на території Грузії, і вони передали мене поліції.
– Як довго російські солдати можуть перебувати ще на території Південної Осетії?
– Росія просто чекає початку громадянської війни у Грузії. Це те, що я чув серед військовослужбовців.
– А чи говорили Вам щось про те, як ВВи маєте себе вести, якщо у Тбілісі почнеться громадянська війна?
– Ні, звісно. Але всі прекрасно знають, як ми будемо вести себе. Просто ми будемо зміщувати територію у бік Тбілісі. Ось і все.
– Який настрій в осетинів? Чи може виникнути в них протистояння з російськими солдатами?
– Ні, тому що вони просто бояться. Вони постійно говорять, що ми мало чи не брати, росіяни, все прекрасно. Але між собою вони говорять зовсім інші речі, мовляв, навіщо ви тут взагалі потрібні.
– А якими були Ваші перші враження, коли потрапили до Тбілісі?
– Всі говорили, що грузини такі гірські, злі люди... Але це не так. З цими людьми надзвичайно приємно спілкуватися. Вони дуже турботливі й дружелюбні.
– А чим Ви плануєте займатися у майбутньому?
– Швидше за все, оберу якийсь цивільний фах. Можливо, повернуся знову у море. Але не у військовий флот. Адже, на моє переконання, буде аморально, коли я перейду у іншу армію. Вийде, що мене навчали там, а я стану проти своїх зі своїми ж навиками. Це буде неправильно.
– Ви плануєте надовго лишитися тут, або ж все таке хочете повернутися до Росії?
– Якщо я поїду до Росії, то можете лише явити, що зі мною буде. Повірте, Федеральна служба мені ніколи цього не пробачить. Ніколи!
– Є інформація, що Російська Федерація визнала мене начебто дезертиром. Я повністю відкидаю ці звинувачення, оскільки я перейшов на бік грузинів через політичні мотиви. Це пов’язане з корупцією, тобто приниженням гідності грузинського населення. Кожен, хто вважає себе людиною, просто не міг би такого витерпіти.
– Коли Ви їхали на службу до Південної Осетії, чи думали Ви, що щось подібне може статися?
– Коли відправляють у відрядження, ситуацію змальовують абсолютно по-іншому. Кажуть те, що насправді виявляється брехнею. Про решту дізнаєшся вже тут. Але, думаю, всюди так.
– Джерела ФСБ у Південній Осетії сказали журналістам, що все це було заздалегідь сплановане грузинською стороною і що Вас у Переві уже чекали грузинські поліцейські. Що Ви можете сказати щодо цього?
– Ні. Але ФСБ мені ніколи не пробачить, оскільки я надто багато розповів журналістам. Насправді я сам підійшов до прикордонників на території Грузії, і вони передали мене поліції.
– Як довго російські солдати можуть перебувати ще на території Південної Осетії?
– Росія просто чекає початку громадянської війни у Грузії. Це те, що я чув серед військовослужбовців.
– А чи говорили Вам щось про те, як ВВи маєте себе вести, якщо у Тбілісі почнеться громадянська війна?
– Ні, звісно. Але всі прекрасно знають, як ми будемо вести себе. Просто ми будемо зміщувати територію у бік Тбілісі. Ось і все.
– Який настрій в осетинів? Чи може виникнути в них протистояння з російськими солдатами?
– Ні, тому що вони просто бояться. Вони постійно говорять, що ми мало чи не брати, росіяни, все прекрасно. Але між собою вони говорять зовсім інші речі, мовляв, навіщо ви тут взагалі потрібні.
– А якими були Ваші перші враження, коли потрапили до Тбілісі?
– Всі говорили, що грузини такі гірські, злі люди... Але це не так. З цими людьми надзвичайно приємно спілкуватися. Вони дуже турботливі й дружелюбні.
– А чим Ви плануєте займатися у майбутньому?
– Швидше за все, оберу якийсь цивільний фах. Можливо, повернуся знову у море. Але не у військовий флот. Адже, на моє переконання, буде аморально, коли я перейду у іншу армію. Вийде, що мене навчали там, а я стану проти своїх зі своїми ж навиками. Це буде неправильно.
– Ви плануєте надовго лишитися тут, або ж все таке хочете повернутися до Росії?
– Якщо я поїду до Росії, то можете лише явити, що зі мною буде. Повірте, Федеральна служба мені ніколи цього не пробачить. Ніколи!
