2009 рік у Латвії пройшов під знаком акцій протесту. Розпочався він незвичними для країни погромами – 13 січня вперше в історії незалежної Латвії багатотисячний натовп на знак протесту політики уряду громив будинок Сейму, магазини та офіси у старій частині Риги.
За рік майже всі верстви населення підключилися до хвилі протестів у Латвії. Латвійці вдалися навіть до такого кроку, як голодовка – у грудні цього року напроти будинку уряду створилося наметове містечко, мешканці якого вирішили голодувати на знак протесту.
«Уряд бачить, що відбувається на вулиці. Інша справа, що вони роблять вигляд, що це їх не стосується. Це головна проблема. Тому що вони звикли до іншого. До цих пір економічний розвиток Латвії, зростання економіки було настільки стрімким і легким, що здавалося, ще трохи, зачекаємо декілька років і будемо жити, як у Швейцарії чи Люксембургу. Однак вийшло, що все зовсім не так», – зазначив Радіо Свобода політолог Іварс Іябс
Складна економічна ситуація у Латвії спричинена не тільки наслідками глобальної фінансової кризи, але й стилем політики латвійських урядовців, зауважує політолог. На його думку, випробування кризою латвійські політики не змогли витримати
«У нас політики не звикли працювати в таких умовах, коли доводиться такими великими шматками різати бюджет, – каже політолог. – У нас до цих пір було так, що ми щороку, десь посередині року робили зміни у бюджеті, щоб його збільшити, оскільки у нас з’явилися якісь зайві кошти. А зараз відбувається все навпаки і це дуже велике випробування для нашої політичної еліти»
Відчуженість населення від політики – ще одна причина негараздів у Латвії. Випробування, що їх приніс 2009 рік, дають шанс не тільки політикам, але й пересічним латвійцям зробити відповідні висновки, вважає Іварс Іябс. «Я думаю, що народ порозумнішає. Але це навчання буде дуже болючим. Люди вже зрозуміли, що не слід брати такі великі кредити і так, як раніше, «кидатися» коштами. Оскільки зрозуміло, що таких коштів у нас найближчі 10 років не буде»
Співпраця з міжнародними кредиторами має бути більш прозорою
Політолог вважає важливим для Латвії співробітництво з міжнародними кредиторами, завдяки якому державі вдалося уникнути дефолту. Міжнародний валютний фонд, північні країни, Європейська комісія вирішили надати Латвії фінансову допомогу в розмірі 7,5 мільярдів євро.
Натомість висловлювання окремих латвійських політиків про те, що в 2009 році Латвія стала залежною від міжнародних кредиторів Іварс Іябс вважає популістськими, однак наголошує на необхідності прозорої роботи міжнародних кредиторів.
«Я вважаю, що міжнародному співтовариству слід задуматися над тим, наскільки демократичні і прозорі ці структури. Усі, скажімо так, комунікації з міжнародними донорами проходять на такому надто таємному і абсолютно недемократичному і непрозорому рівні, що пересічний латвієць не може зрозуміти, що там відбувається», – каже Іварс Іябс.
Він передбачає, що Латвію очікують нові випробування, однак підйом буде, хоча і дуже поступовий.
«Я думаю, що ми будемо поволі вибиратися з цієї ями. Це буде нешвидкий і болючий процес. Найстрашніше те, що люди виїжджають із Латвії та не відомо, чи повернуться вони сюди потім. Однак, у тій чи іншій формі ми продовжуватимемо свій розвиток. Я вважаю, що якраз через цю кризу ми відчули, що дуже тісно пов’язані з іншим світом, у першу чергу з Євросоюзом та іншими міжнародними структурами. Тому ми будемо ще більш інтегруватися у ці структури», – зазначає політолог, доцент Латвійського університету Іварс Іябс.
За рік майже всі верстви населення підключилися до хвилі протестів у Латвії. Латвійці вдалися навіть до такого кроку, як голодовка – у грудні цього року напроти будинку уряду створилося наметове містечко, мешканці якого вирішили голодувати на знак протесту.
«Уряд бачить, що відбувається на вулиці. Інша справа, що вони роблять вигляд, що це їх не стосується. Це головна проблема. Тому що вони звикли до іншого. До цих пір економічний розвиток Латвії, зростання економіки було настільки стрімким і легким, що здавалося, ще трохи, зачекаємо декілька років і будемо жити, як у Швейцарії чи Люксембургу. Однак вийшло, що все зовсім не так», – зазначив Радіо Свобода політолог Іварс Іябс
Складна економічна ситуація у Латвії спричинена не тільки наслідками глобальної фінансової кризи, але й стилем політики латвійських урядовців, зауважує політолог. На його думку, випробування кризою латвійські політики не змогли витримати
«У нас політики не звикли працювати в таких умовах, коли доводиться такими великими шматками різати бюджет, – каже політолог. – У нас до цих пір було так, що ми щороку, десь посередині року робили зміни у бюджеті, щоб його збільшити, оскільки у нас з’явилися якісь зайві кошти. А зараз відбувається все навпаки і це дуже велике випробування для нашої політичної еліти»
Відчуженість населення від політики – ще одна причина негараздів у Латвії. Випробування, що їх приніс 2009 рік, дають шанс не тільки політикам, але й пересічним латвійцям зробити відповідні висновки, вважає Іварс Іябс. «Я думаю, що народ порозумнішає. Але це навчання буде дуже болючим. Люди вже зрозуміли, що не слід брати такі великі кредити і так, як раніше, «кидатися» коштами. Оскільки зрозуміло, що таких коштів у нас найближчі 10 років не буде»
Співпраця з міжнародними кредиторами має бути більш прозорою
Політолог вважає важливим для Латвії співробітництво з міжнародними кредиторами, завдяки якому державі вдалося уникнути дефолту. Міжнародний валютний фонд, північні країни, Європейська комісія вирішили надати Латвії фінансову допомогу в розмірі 7,5 мільярдів євро.
Натомість висловлювання окремих латвійських політиків про те, що в 2009 році Латвія стала залежною від міжнародних кредиторів Іварс Іябс вважає популістськими, однак наголошує на необхідності прозорої роботи міжнародних кредиторів.
«Я вважаю, що міжнародному співтовариству слід задуматися над тим, наскільки демократичні і прозорі ці структури. Усі, скажімо так, комунікації з міжнародними донорами проходять на такому надто таємному і абсолютно недемократичному і непрозорому рівні, що пересічний латвієць не може зрозуміти, що там відбувається», – каже Іварс Іябс.
Він передбачає, що Латвію очікують нові випробування, однак підйом буде, хоча і дуже поступовий.
«Я думаю, що ми будемо поволі вибиратися з цієї ями. Це буде нешвидкий і болючий процес. Найстрашніше те, що люди виїжджають із Латвії та не відомо, чи повернуться вони сюди потім. Однак, у тій чи іншій формі ми продовжуватимемо свій розвиток. Я вважаю, що якраз через цю кризу ми відчули, що дуже тісно пов’язані з іншим світом, у першу чергу з Євросоюзом та іншими міжнародними структурами. Тому ми будемо ще більш інтегруватися у ці структури», – зазначає політолог, доцент Латвійського університету Іварс Іябс.
