Президент США у традиційному щорічному зверненні з нагоди 24 квітня вшанував пам’ять вірмен, які загинули внаслідок масових убивств у часи Першої світової війни в тодішній турецькій державі, Оттоманській імперії, але уник слова «геноцид», як називають ті події вірмени.
В оприлюдненій Білим домом заяві вжито натомість іншу вірменську назву тих подій «Мец єгерн», що означає приблизно «Велике лихо».
Барак Обама назвав їх «руйнівним розділом історії вірменського народу» й говорив про необхідність «зберегти живою пам’ять про вбитих, щоб ми не повторили помилок минулого».
Цього ж дня, вперше в історії, вшанування пам’яті загиблих відбулося і в Туреччині.
У мітингу активістів-правозахисників у Стамбулі взяли участь близько ста осіб.
Водночас поблизу відбулася акція протилежного спрямування, яку провели турецькі націоналісти.
Раніше цього дня у столиці Вірменії Єревані десятки тисяч людей прийшли з квітами на пагорб Цицернакаберд до меморіалу пам’яті загиблих. Молитву біля Вічного вогню прочитав верховний патріарх і католикос усіх вірмен Ґареґін II.
Президент Серж Сарґсян заявив під час жалобної церемонії, що міжнародне визнання тих подій за геноцид неминуче.
24 квітня є днем ушанування пам’яті жертв подій, що їх вірмени вважають за геноцид їхнього народу.
24 квітня 1915 року в Оттоманській імперії були здійснені перші арешти вірменських діячів, із яких почалася кількарічна трагедія вірменського народу.
Вірмени вважають, що свідоме винищення турками близько півтора мільйона їхніх співвітчизників становить геноцид вірменського народу, і домагаються такого визнання й від інших країн. Низка держав на різному рівні вже визнала геноцид вірменського народу.
Туреччина відкидає таке визначення й різко протестує проти будь-якого визнання геноциду вірмен в інших країнах. Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що вірмен загинуло значно менше і що смерть у ті часи і вірмен, і десятків тисяч турків була трагічним наслідком громадянських конфліктів, які точилися в часи розпаду імперії, а не спрямованим знищенням вірменського народу.
В оприлюдненій Білим домом заяві вжито натомість іншу вірменську назву тих подій «Мец єгерн», що означає приблизно «Велике лихо».
Барак Обама назвав їх «руйнівним розділом історії вірменського народу» й говорив про необхідність «зберегти живою пам’ять про вбитих, щоб ми не повторили помилок минулого».
Цього ж дня, вперше в історії, вшанування пам’яті загиблих відбулося і в Туреччині.
У мітингу активістів-правозахисників у Стамбулі взяли участь близько ста осіб.
Водночас поблизу відбулася акція протилежного спрямування, яку провели турецькі націоналісти.
Раніше цього дня у столиці Вірменії Єревані десятки тисяч людей прийшли з квітами на пагорб Цицернакаберд до меморіалу пам’яті загиблих. Молитву біля Вічного вогню прочитав верховний патріарх і католикос усіх вірмен Ґареґін II.
Президент Серж Сарґсян заявив під час жалобної церемонії, що міжнародне визнання тих подій за геноцид неминуче.
24 квітня є днем ушанування пам’яті жертв подій, що їх вірмени вважають за геноцид їхнього народу.
24 квітня 1915 року в Оттоманській імперії були здійснені перші арешти вірменських діячів, із яких почалася кількарічна трагедія вірменського народу.
Вірмени вважають, що свідоме винищення турками близько півтора мільйона їхніх співвітчизників становить геноцид вірменського народу, і домагаються такого визнання й від інших країн. Низка держав на різному рівні вже визнала геноцид вірменського народу.
Туреччина відкидає таке визначення й різко протестує проти будь-якого визнання геноциду вірмен в інших країнах. Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що вірмен загинуло значно менше і що смерть у ті часи і вірмен, і десятків тисяч турків була трагічним наслідком громадянських конфліктів, які точилися в часи розпаду імперії, а не спрямованим знищенням вірменського народу.