Європейський центральний банк розпочав тиждень із купівлі боргових зобов’язань європейських урядів. Таким чином він підключився до величезного пакету допомоги урядам європейських країн, що мають проблеми зі сплатою боргових зобов’язань. Його дії дещо заспокоїли ринки і вселили в них оптимізм.
Ціни «блакитних фішок», тобто першокласних європейських компаній, підскочили протягом одного дня на 10 відсотків, більшість індексів у США зросла на 4 відсотки. Навіть борг грецького уряду перестав котуватися як безнадійний, і його ціна відзначила найбільше одноденне зростання з часу долучення Греції до єврозони у 2001 році.
У Євросоюзі в понеділок святкували перемогу і переконували ринки, що віднині фінансові справи в ЄС будуть поставлені під суворий контроль. У цьому запевняв, зокрема, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей.
«Кризи – це виклики. Протягом останніх днів ми довели, що ми готові бути дуже сміливими. І ми маємо бути дуже сміливими у пропозиціях, які я зроблю від імені робочої групи. Вони передбачають краще економічне керівництво, в тому числі і збоку держави, щоб єврозона була стабільною протягом дуже довгого часу», – наголосив Ван Ромпей.
Сумніви на коротку і довгу перспективу
Згідно з планом, ухваленим у понеділок, країни єврозони нададуть урядам, що потрапили до боргових проблем, гарантії на суму 440 мільярдів євро. Ще 250 мільярдів пообіцяв на ці цілі Міжнародний валютний фонд та 60 мільярдів Європейська комісія.
Проте уряди не отримають із цих грошей ані цента, якщо вони не погодяться на фіскальні скорочення під суворим наглядом МВФ. Ця частина плану є проблематичною для багатьох урядів, адже багато з них вбачають у рекомендаціях МВФ рецепт для тривалої дефляції та економічного занепаду, що в майбутньому обіцяє ще більше проблем для єврозони.
Тим часом деякі банківські аналітики сумніваються у тому, як цей план позначиться не лише на далекому, але і на найближчому майбутньому єврозони. Вони говорять, що позичати урядам ще більше грошей, коли вони не можуть виплатити нинішні свої борги, не виглядає як вирішення проблеми.
Цими сумнівами експерти пояснюють той факт, що після першого захоплення планом порятунку Греції ринки почали оцінювати його більш тверезо. Євро знову впав нижче психологічно важливої відмітки 1 долар і 30 центів за євро – до 1 долара і 28 центів.
Також існують побоювання, що уряди, для яких боргові проблеми ще не настали, будуть позичати більш безвідповідально, бо знатимуть, що в разі, коли їм забракне грошей, їм позичать інші європейські держави. Таким чином, аналітики вказують на те, що Німеччина та інші багатші та дисциплінованіші європейські країни будуть брати на себе відповідальність за уряди таких країн, як Греція чи Португалія. А єврозона, таким чином, перетвориться з монетарного союзу на «трансфертний союз», коли гроші перетікатимуть від багатших до бідніших країн, що підриватиме довготривалу стабільність єврозони.
Ціни «блакитних фішок», тобто першокласних європейських компаній, підскочили протягом одного дня на 10 відсотків, більшість індексів у США зросла на 4 відсотки. Навіть борг грецького уряду перестав котуватися як безнадійний, і його ціна відзначила найбільше одноденне зростання з часу долучення Греції до єврозони у 2001 році.
У Євросоюзі в понеділок святкували перемогу і переконували ринки, що віднині фінансові справи в ЄС будуть поставлені під суворий контроль. У цьому запевняв, зокрема, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей.
«Кризи – це виклики. Протягом останніх днів ми довели, що ми готові бути дуже сміливими. І ми маємо бути дуже сміливими у пропозиціях, які я зроблю від імені робочої групи. Вони передбачають краще економічне керівництво, в тому числі і збоку держави, щоб єврозона була стабільною протягом дуже довгого часу», – наголосив Ван Ромпей.
Сумніви на коротку і довгу перспективу
Згідно з планом, ухваленим у понеділок, країни єврозони нададуть урядам, що потрапили до боргових проблем, гарантії на суму 440 мільярдів євро. Ще 250 мільярдів пообіцяв на ці цілі Міжнародний валютний фонд та 60 мільярдів Європейська комісія.
Проте уряди не отримають із цих грошей ані цента, якщо вони не погодяться на фіскальні скорочення під суворим наглядом МВФ. Ця частина плану є проблематичною для багатьох урядів, адже багато з них вбачають у рекомендаціях МВФ рецепт для тривалої дефляції та економічного занепаду, що в майбутньому обіцяє ще більше проблем для єврозони.
Тим часом деякі банківські аналітики сумніваються у тому, як цей план позначиться не лише на далекому, але і на найближчому майбутньому єврозони. Вони говорять, що позичати урядам ще більше грошей, коли вони не можуть виплатити нинішні свої борги, не виглядає як вирішення проблеми.
Цими сумнівами експерти пояснюють той факт, що після першого захоплення планом порятунку Греції ринки почали оцінювати його більш тверезо. Євро знову впав нижче психологічно важливої відмітки 1 долар і 30 центів за євро – до 1 долара і 28 центів.
Також існують побоювання, що уряди, для яких боргові проблеми ще не настали, будуть позичати більш безвідповідально, бо знатимуть, що в разі, коли їм забракне грошей, їм позичать інші європейські держави. Таким чином, аналітики вказують на те, що Німеччина та інші багатші та дисциплінованіші європейські країни будуть брати на себе відповідальність за уряди таких країн, як Греція чи Португалія. А єврозона, таким чином, перетвориться з монетарного союзу на «трансфертний союз», коли гроші перетікатимуть від багатших до бідніших країн, що підриватиме довготривалу стабільність єврозони.
