Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 10:30

Україна не запропонувала альтернативи «Південному потоку»


Віктор Янукович під час конференції у Стамбулі, 8 червня 2010 року

Київ – Українська делегація на чолі із Президентом Віктором Януковичем у вівторок взяла участь у третьому саміті Наради із взаємодії і заходів довіри Азії, який проходив у Стамбулі. Головною метою української сторони, на думку експертів, було бажання використати розбіжності між Росією та Туреччиною, щоб запропонувати альтернативу «Південному потокові». Проте схоже, що цієї мети досягти не вдалося. Віктор Янукович запропонував Росії партнерство у видобутку нафти та газу, а також обмін активами задля створення спільного підприємства. Проте, на думку аналітиків, в України залишаються шанси запропонувати альтернативу «Південному потокові».

Україна хоче стати партнером Росії у видобутку газу на її території та у видобутку нафти та газу на шельфі Чорного моря. Вона готова також обмінятися певними активами з Росією задля створення «спільної кооперації та входження у видобуток нафти та газу у Росії». Про це український Президент Віктор Янукович заявив під час зустрічі із російським прем’єром Володимиром Путіним.

Але запропонувати дієву альтернативу «Південному потокові» українській делегації не вдалося. Схоже, що реалізація цього газопроводу продовжує рух уперед. Попри російсько-турецькі розбіжності, Анкара дала згоду на співробітництво у будівництві «Південного потоку» у своїх територіальних водах. У протоколі про співпрацю Росія і Туреччина зафіксували зацікавленість і в будівництві газопроводу «Блакитний потік-2».

Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін та президент Туреччини Абдуллах Ґюль зустрілися у Стамбулі, 8 червня 2010 року
«Ми з паном прем’єр-міністром (Туреччини – ред.) ще раніше обговорювали можливість будівництва «Блакитного потоку-2», додаткові гілки ще однієї газопровідної системи по дну Чорного моря з Росії напряму до Туреччини із можливістю поставок у треті країни. Все це живі проекти, забезпечені необхідним обсягом сировини», – заявив Володимир Путін.

Сторони домовилися і про створення російсько-турецької робочої групи, яка вивчить можливість участі Росії у проекті будівництва нафтопроводу «Самсун-Джейхан». Він проходить із півночі на південь Туреччини в обхід проток Босфор та Дарданелли. Проект передбачає поставки нафти із Чорноморського басейну на європейські ринки. І, на думку багатьох аналітиків, позиція Росії щодо цього проекту багато в чому залежатиме від позиції Туреччини щодо «Південного потоку».

ЄС не допоможе

Міністр палива та енергетики України Юрій Бойко, у свою чергу, заявив, що Київ очікує від Європейського Союзу чіткої відповіді на питання, який із газопроводів – «Південний потік» чи «Набукко» – він підтримує. «Нещодавно ми отримали запевнення ЄС, що пріоритетним для них є «Набукко». Тоді нам незрозуміло, чому окремі члени Євросоюзу підтримують Росію щодо прокладання «Південного потоку»?» – зазначив Бойко.

Згода Туреччини щодо співпраці у проекті «Південний потік» не означає, що це питання остаточно вирішене, сказав Радіо Свобода експерт із енергетичних питань Олександр Нарбут. Наразі у Туреччини є низка першочергових проектів, а остаточне рішення щодо «Південного потоку» Анкара ухвалюватиме наприкінці цього року. Відтак, каже Нарбут, в України залишається можливість втрутитися у плани будівництва нових газотранспортних маршрутів. Проте це залежатиме не від рішення Євросоюзу, а від самої України.

«Якщо Україна буде чекати, то відповідь зрозуміла уже сьогодні. Якщо Україна буде діяти, пропонувати своє бачення розвитку української ГТС, буде просуватися шляхом виконання Брюссельської декларації і буде реформувати «Нафтогаз», виділяючи компанію з транспортування природного газу, думаю, вона матиме шанси», – наголошує Нарбут.

Чим мінятимуться?


Що ж до обміну активами, про які у Стамбулі говорив Віктор Янукович, то, як зазначає директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін, йдеться про перспективу створення якогось спільного підприємства.

«Україну цікавить велике газове родовище, а Росію цікавить українська ГТС. Тож сьогодні пропонується якийсь варіант спільного підприємства. Україна якимось чином вносить, скоріше за все, частину газотранспортної системи, а Росія начебто надає якесь газове родовище», – каже Володимир Саприкін.

Проте, зазначає він, перспективи такого СП сьогодні виглядають незрозумілими. «Газпром» законом визначений єдиним експортером природного газу з території Росії, а українське законодавство забороняє відчуження газотранспортної системи з державної власності. Втім, за словами Володимира Саприкіна, наразі російська і українська сторони працюють над цим.

Між тим, російська сторона продовжує розвивати ідею щодо об’єднання «Газпрому» та «Нафтогазу». Як заявив речник «Газпрому» Сергій Купріянов, «розвиток української газової галузі можливий лише спільно з російською. А створення спільного підприємства «Газпрому» та «Нафтогазу» на паритетних умовах може стати першим кроком на шляху до злиття цих компаній».
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG