Доступність посилання

ТОП новини

Білорусь: «Саня залишиться з нами…»


Мінськ – Через місяць у Білорусі відбудуться вибори президента, на яких Олександр Лукашенко вчетверте виборюватиме своє крісло. Особливих сумнівів у тому, кого офіційно оголосять переможцем, спостерігачі не мають, і не тому, що відсутня альтернатива, а тому, що на чинного й незмінного президента Білорусі працює увесь державний апарат, силові структури, урядові ЗМІ, виборчкоми… Та й сам Лукашенко останнім часом розпочав бурхливу діяльність, щоб переконати своїх співгромадян проголосувати за нього.

Із гумором поставився мінський гурт «Rockerjokers» до цьогорічної президентської кампанії в Білорусі, у пісні «Саня» музиканти співають про те, що більшість білорусів добре розуміють: як би вони не голосували, «Саня залишиться з нами»…



Офіційно агітаційна кампанія на виборах президента Білорусі має розпочатися лише наприкінці цього тижня, але пан Лукашенко вже активно їздить регіонами, відвідує та відкриває спортивні центри, ферми, школи, лікарні й агітує за себе. Якщо раніше він казав білорусам: «Я свою країну за цивілізованим світом не поведу», то тепер у його лексиконі з’явилися інші слова: інновації, інвестиції, лібералізація.

Посварившись із Москвою, Олександр Лукашенко останнім часом пробує налагодити відносини із Заходом, приймає у себе європейських політиків та журналістів, роздає їм обіцянки про вільні вибори, демократизацію і ринкові реформи.

Днями пан Лукашенко заявив, що середня заробітна плата в Білорусі, на його вимогу, цього року досягла 500 доларів США, а за 5 років становитиме 850 доларів. Перед виборами пан Лукашенко на спеціальній нараді згадав про пересічних громадян, яких, за його словами, не хоче почути білоруська бюрократія.

«Я приголомшений ставленням губернаторів, голів райвиконкомів, міськвиконкомів, я здивований їхньою безвідповідальністю! У вас же по сотні осіб у райвиконкомах, по три сотні у міськвиконкомах і по шість сотень в облвиконкомах… Примусьте всіх іти до народу й вирішити хоча б по одному питанню – і ви знімете ці проблеми! Навіщо вам ці чиновники, якщо вони не йдуть до людей?» – обурювався Лукашенко.

Наймасштабнішим передвиборним зібранням Лукашенка будуть Загальнобілоруські народні збори, що мають відбутися за тиждень до голосування. Делегатів переважно обирали від трудових колективів, жодного опозиціонера на збори не пускають. А пана Лукашенка висунули делегатом на це зібрання одночасно у багатьох областях, як Брежнєва у часи застою. Як колишні з'їзди КПРС, такі збори у Білорусі проходять раз на 5 років і затверджують плани п'ятирічки. Цього разу у програмі Лукашенка записане гасло: «До 2015 року вивести економіку Білорусі до рівня середньої європейської країни».

Щоб виконати соціальні обіцянки перед виборами, економіку Білорусі активно наповнюють іноземними кредитами. Незалежні економісти підрахували, що на одного білоруса за останні два роки Лукашенко набрав по тисячі доларів іноземного боргу.

Це не страшно, відповідає Олександр Лукашенко. «Поріг безпеки не порушено, можна мати боргу 50 відсотків від валового внутрішнього продукту. Ми не порушили цей поріг безпеки», – каже він.

Спеціальну передвиборну кампанію за Лукашенка запровадили державні ЗМІ Білорусі, які й так щоденно оспівують його діяльність. Передвиборний моніторинг Білоруської асоціації журналістів виявив, що на телеканалах про Лукашенка повідомляли у 1250 разів більше, ніж про його конкурентів на виборах. А перед голосуванням Перший телеканал ще покаже 12 серій документального фільму «Державна політика» – про те, як у Білорусі стало гарно жити за часів президентства Лукашенка…

Позбувшись реальних конкурентів, захопивши всі важелі влади, монополізувавши ЗМІ, Лукашенко під час своїх передвиборних поїздок під охороною снайперів може почуватися впевнено.

«Коли ви обираєте президента, не виходьте з позиції царства та царювання. У Білорусі не буде президента-царя, ніколи. Тому що тут треба ворушитися. Не будеш ворушитися – і народ загубиш, і країну. Я вас не агітую…», – переконує Олександр Лукашенко.
  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG