Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 17:36

У вільний час фізичними вправами займається кожен третій шестикласник і кожен шостий студент. Про це заявив міністр сім'ї, молоді та спорту України Равіль Сафіуллін. Загалом він констатував, що кількість тих, хто займається спортом, низька, масово ним займатися – ніде. Міністр навів дані соціологічних досліджень: третина молодих людей готова приділяти свій вільний час заняттям фізичними вправами, якщо буде відповідна інфраструктура. Від чого залежить ставлення молоді до фізкультури і спорту? Чи вистачає в Україні спортивних майданчиків, стадіонів, басейнів тощо?

Звісно, молода людина рідко замислюється над тим, яким буде її здоров’я через 20-30 років. Але, якщо вона все-таки хоче зменшити ризик появи у соліднішому віці інсультів, інфарктів та інших хвороб, то їй варто замислитися, переконують лікарі. І не лише про шкоду куріння та спиртного. Медики закликають не лінуватися і займатися фізкультурою, спортом. Й не слід бити рекордів, не варто перенапружуватися. Нехай це будуть прості вправи, але регулярні. Хоча б зарядка – по півгодини на день, говорить лікар-терапевт Яніна Коваленко.

«Регулярна фізична активність знижує ризик гіпертонії, допомагає у профілактиці атеросклерозу та проблем із суглобами. Заняття фізкультурою покращують обмін речовин і кровообіг, розвивають м'язи, укріплюють серце, судини і легені. Фізичні вправи запобігають ожирінню, яке в подальшому може призвести до цукрового діабету, до гіпертонічної хвороби, до серцево-судинної недостатності. Крім того, це позитивно впливає на психоемоційну сферу людини, допомагає бути активними та працездатними», – пояснює лікар-терапевт.

«Розумову роботу треба розбавляти фізичною»

Один із резонів школярів або студентів, щоб виправдати своє нехтування фізичними навантаженнями – зайнятість. Мовляв, навіщо мені на це гаяти час, коли треба більше приділяти уваги предметам. Киянка Анастасія вчиться на четвертому курсі університету, закінчує бакалаврат і зараз теж спортом не займається. Але з цього приводу вона дуже шкодує, і як тільки з’явиться «вікно» у її насиченому навчальному графіку, Анастасія знову вийде на татамі. Адже її улюблений вид спорту – айкідо.

«Взагалі спорт потрібен, тому що голову потрібно розвантажувати. Розумову роботу треба розбавляти фізичною. Якщо немає можливості копати на городі, то треба бігати зранку або ходити в спортзал. Тоді й настрій хороший, і працездатність підвищується, і здоров’я заодно покращується», – запевнила студентка.

Стипендії як стимул для занять спортом у США

Американських школярів та студентів активно стимулюють до занять фізкультурою і спортом, розповідає кореспондент Радіо Свобода у Сполучених Штатах Америки. Наприклад, якщо хлопець грає в університетській команді з баскетболу, йому можуть нарахувати стипендію.

Немає проблем із тією ж інфраструктурою. Сучасно обладнані спортивні зали, баскетбольні та волейбольні майданчики є у кожній школі чи університеті.

В Америці є лише чотири види спорту, якими займається вся країна. Всі діти бачать себе зірками або бейсболу, або баскетболу, або американського футболу, або хокею. Є заняття в кожній школі.

В Україні ж – ні стимулів, ні інфраструктури

Україна тільки на третину від потреб забезпечена відкритими спортивними майданчиками, на половину – спортивними залами, і на 10% – басейнами. Про це свідчить офіційна статистика. Цю проблему намагаються вирішити, ділиться планами заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я, депутат від Партії регіонів Віктор Корж.

«Іде мова про початок будівництва щороку 15 палаців спорту, 15 басейнів, 500 футбольних універсальних полів, – говорить Віктор Корж. – Сьогодні наше головне завдання – це створення умов для здорового способу життя. Власне, Всесвітня організація охорони здоров’я, світова медична наука уже давно визнала, що стан здоров’я кожної окремої людини залежить на 50% саме від здорового способу життя і тільки на 10% – від ліків, від екології ...»

Такі проблеми обіцяла вирішити і попередня влада в Україні. Із цього досвіду колишній заступник міністра сім'ї, молоді і спорту Тетяна Кондратюк дійшла такого висновку: держава має виділяти більше грошей на збереження здоров’я людей. І разом із стимулюванням до занять фізкультурою варто вирішувати інші питання.

«Ми знаємо досвід інших країн і який відсоток виділяється на спорт – він у сто разів більший ніж в Україні. І над чим треба працювати – тут дуже багато питань поставлених. Не тільки з коштами, які виділяються саме на спорт, а й які виділяються на вирішення питань екологічних в державі. Це все пов’язано. Тому що займатися спортом і дихати забрудненим повітрям – це просто нонсенс», – сказала Тетяна Кондратюк.

Фізична культура «совка» - чи варто наслідувати цей досвід?

Один із пропагандистських штампів радянських часів – те, що юнаки і дівчата масово займалися фізкультурою і спортом. Щодо останнього справді було чим похвалитися. На підготовку чемпіонів виділяли багато грошей (економлячи на інших галузях) і олімпійський п’єдестал підкорювався. Із фізичною культурою було не так райдужно. Але, якщо порівнювати з нинішньою ситуацією, на дещо варто звернути увагу, стверджує спортивний оглядач Валентин Щербачов.

«Слід було ламати підвалини «совка», Радянського Союзу, але не все ж було так погано. Розробляли шкільні програми, були оздоровчі табори влітку (чого немає зараз), були доступні безкоштовні секції. Зараз, коли близько 70% населення країни за межею того, що ми називаємо прожитковий мінімум, то як можна собі дозволити дітей направляти в якісь престижні секції? Можливо, треба повертатися до створення системи хоча б приблизно такої, як при «совку» була», – зауважив Валентин Щербачов.

Натомість деякі експерти сумніваються, що зараз можна активно використовувати радянський фізкультурний досвід. У системі, яка давала багато чемпіонів, і де дійсно вистачало спортивних майданчиків, головним було досягнення олімпійських перемог. А масовість у заняттях фізкультурою виявлялася часто добровільно-примусовою.

А тим часом, для сучасної української молоді зараз гострішою є проблема не браку фізичних навантажень, а куріння, «Зеленого змію» та вживання наркотиків. За тими ж даними міністерства сім'ї, молоді та спорту, в Україні курить майже кожен другий юнак і третина дівчат, не проти випити 68% хлопців і 64% дівчат. Крім того, 13% молоді підсіли так звані легкі наркотики.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG