Декілька будинків під номерами 12 та 14 по вулиці Мала Житомирська входять до охоронної зони Софії Київської, а один із них є ще й історичною пам’яткою – тут жив відомий український художник Олександр Мурашко. Перепродувати чи реконструювати ці будинки заборонено без особливого дозволу уряду.
Проте нещодавно їхні мешканці дізналися, що власником будівель стала приватна фірма – коли її представники захопили допоміжні приміщення та почали будівельні роботи.
Будинок у Києві можуть продати таємно – разом із приватизованими квартирами
«Ці будинки, пам’ятки архітектури належали громаді Шевченківського району, – розповідає місцевий мешканець, громадський активіст Олександр Глухов. – Але у 2007 році передали підприємству «Житлоінвестбуд», підпорядкованому житлоуправлінню КМДА, яке очолював Михайло Голиця. Мене тоді заспокоювали, що він не буде проданий. Проте у 2009 році я дізнаюся, що його викупила маловідома фірма. Якісь люди показують нам документи на право власності, виламують вхідні двері, а тоді в будинок вселяються охоронці».
Місцеві мешканці звертаються у прокуратуру і суди, але до сьогодні реальний власник будинку не знайдений, і він був ще декілька разів перепроданий.
Продаж будинків під реконструкцію загрожує Софії, Лаврі й безпеці мешканців
Захоплення будівель в історичному центрі Києва є масовим, констатує головний архітектор національного заповідника «Софія Київська» Микола Пархоменко. Він заявляє про те, що за рік в охоронній зоні Софії було понад 20 фактів землевідведення, більшість із яких узгоджувалися лише з Київрадою. Хоча для буферної зони пам’яток такі рішення може ухвалювати лише уряд, зауважує архітектор.
Будинки в центрі столиці таємно продають під виглядом інвестиційних конкурсів, зазначає депутат Київради Олександр Бригинець.
«Щоб не було розголосу, Київрада ухвалює рішення, яке бачили лише провладні депутати, щодо порядку проведення конкурсів на реконструкцію та реставрацію будівель. І надає першочергове право інвесторові викупити будівлю, без додаткових узгоджень, причому він сам оформлює документи. Тому влада може не давати дозволів на продаж, але будинок – стає приватною власністю», – пояснив схему зміни власника будинків Бригинець
Екс-заступник міського голови Києва Михайло Голиця, який на час продажу будинків по Малій Житомирській курирував житлові питання столиці, від коментаря Радіо Свобода відмовився.
«Я про це нічого не знаю. Я зараз очолюю «Київміскбуд», можу коментувати лише діяльність цієї компанії, – відповів Михайло Голиця. А на зауваження, що він на час продажу будинків працювали в КМДА, пан Голиця сказав: «Але на той час ніяких протестів їхніх мешканців не було, хіба ні?»
Представники опозиції в Київраді та громадські активісти вимагають у нового керівництва столиці скасувати, за їхніми словами, корупційні розпорядження та провести норму про повну заборону землевідведення у буферних зонах.
Однак цього може виявитися недостатньо, оскільки в Україні навмисно закладені суперечності у житловому законодавстві, відзначає Тетяна Шевчук, голова правління об’єднання домовласників будинку по вулиці Костьольна, 8, яке теж бореться за право розпоряджатися будинком із фірмою-покупцем.
«Мешканці приватизованих квартир у місті не можуть убезпечитися від того, що їхня колективна власність буде передана представникам бізнесу, – каже вона. – Київрада ухвалювала розпорядження, які позбавляли мешканців комунального житла права на частку приміщень спільного користування. А останні зміни до житлового законодавства не дають власникам квартир права володіти землею під будинком».
Це дає змогу продавати будинок та відселяти мешканців без їхньої згоди, хоча й із наданням компенсації, підсумувала Тетяна Шевчук. Вона називає такі норми проявами «неофеодалізму» і вважає, що суспільство має вимагати їхнього скасування.
Проте нещодавно їхні мешканці дізналися, що власником будівель стала приватна фірма – коли її представники захопили допоміжні приміщення та почали будівельні роботи.
Будинок у Києві можуть продати таємно – разом із приватизованими квартирами
«Ці будинки, пам’ятки архітектури належали громаді Шевченківського району, – розповідає місцевий мешканець, громадський активіст Олександр Глухов. – Але у 2007 році передали підприємству «Житлоінвестбуд», підпорядкованому житлоуправлінню КМДА, яке очолював Михайло Голиця. Мене тоді заспокоювали, що він не буде проданий. Проте у 2009 році я дізнаюся, що його викупила маловідома фірма. Якісь люди показують нам документи на право власності, виламують вхідні двері, а тоді в будинок вселяються охоронці».
Місцеві мешканці звертаються у прокуратуру і суди, але до сьогодні реальний власник будинку не знайдений, і він був ще декілька разів перепроданий.
Продаж будинків під реконструкцію загрожує Софії, Лаврі й безпеці мешканців
Захоплення будівель в історичному центрі Києва є масовим, констатує головний архітектор національного заповідника «Софія Київська» Микола Пархоменко. Він заявляє про те, що за рік в охоронній зоні Софії було понад 20 фактів землевідведення, більшість із яких узгоджувалися лише з Київрадою. Хоча для буферної зони пам’яток такі рішення може ухвалювати лише уряд, зауважує архітектор.
Будинки в центрі столиці таємно продають під виглядом інвестиційних конкурсів, зазначає депутат Київради Олександр Бригинець.
«Щоб не було розголосу, Київрада ухвалює рішення, яке бачили лише провладні депутати, щодо порядку проведення конкурсів на реконструкцію та реставрацію будівель. І надає першочергове право інвесторові викупити будівлю, без додаткових узгоджень, причому він сам оформлює документи. Тому влада може не давати дозволів на продаж, але будинок – стає приватною власністю», – пояснив схему зміни власника будинків Бригинець
Екс-заступник міського голови Києва Михайло Голиця, який на час продажу будинків по Малій Житомирській курирував житлові питання столиці, від коментаря Радіо Свобода відмовився.
«Я про це нічого не знаю. Я зараз очолюю «Київміскбуд», можу коментувати лише діяльність цієї компанії, – відповів Михайло Голиця. А на зауваження, що він на час продажу будинків працювали в КМДА, пан Голиця сказав: «Але на той час ніяких протестів їхніх мешканців не було, хіба ні?»
Представники опозиції в Київраді та громадські активісти вимагають у нового керівництва столиці скасувати, за їхніми словами, корупційні розпорядження та провести норму про повну заборону землевідведення у буферних зонах.
Однак цього може виявитися недостатньо, оскільки в Україні навмисно закладені суперечності у житловому законодавстві, відзначає Тетяна Шевчук, голова правління об’єднання домовласників будинку по вулиці Костьольна, 8, яке теж бореться за право розпоряджатися будинком із фірмою-покупцем.
«Мешканці приватизованих квартир у місті не можуть убезпечитися від того, що їхня колективна власність буде передана представникам бізнесу, – каже вона. – Київрада ухвалювала розпорядження, які позбавляли мешканців комунального житла права на частку приміщень спільного користування. А останні зміни до житлового законодавства не дають власникам квартир права володіти землею під будинком».
Це дає змогу продавати будинок та відселяти мешканців без їхньої згоди, хоча й із наданням компенсації, підсумувала Тетяна Шевчук. Вона називає такі норми проявами «неофеодалізму» і вважає, що суспільство має вимагати їхнього скасування.
