Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 12:09

Двомовність продовжує вік і запобігає хворобам, а зловживання мобільним небезпечне (світова преса про науку і технології)


Прага – Західні фахівці з психології пізнання приходять до науково обґрунтованих висновків, що повсякденна двомовність людей у родині, побуті, підвищує їхній розумовий потенціал. Багаторічні спостереження свідчать, що, наприклад, регулярна двомовність серйозно гальмує початкові ознаки хвороби Альцгеймера у старшому віці. Творці технологічного чуда комунікацій, того ж планшету «айпед», переконують, що вміле комплексне його використання приносить користь не лише в іграх, кіноманії, а й у фотографії, відео, а також у навичках живопису, малюнка і навіть літературній роботі. А ось зловживання мобільним телефоном може підвищувати ризик захворювання раком мозку.

Впливова «Нью-Йорк Таймз» оприлюднила інтерв’ю з відомим на Заході професором когнітивної неврології з Йоркського університету в канадському Торонто Елен Белосток, котра вже понад 40 років вивчає явище двомовності в повсякденному житті. Нещодавно Белосток була нагороджена престижною премією Кіллама в галузі соціології. Отож, цей професор психології каже, що вже у дитячому віці носії двомовності проявляють кращі здібності до відбору важливішої інформації, тобто – системного мислення, як основи наукового аналізу. Мозок двомовних людей, каже Елен Белосток, здатний утримувати не лише більше інформації, а й переключатися з однієї системи категорій на іншу під час сортування цієї інформації. Підсумки вивчення майже півмільйона пацієнтів, хворих на недугу Альцгеймера, показали, що представники двомовності у середньому на 5-6 років пізніше мали прояви цієї хвороби і краще чинили їй опір. Представники двомовного середовища краще освоюють новітні технології, скоріше прогресують в освіті. Хоча, як каже Елен Белосток, свого часу в США (в 60-і) до двомовності ставилися вороже, як до прояву іноземного впливу. Хоча пізніше виявилося, що двомовність – це корисні навички для людей.

Та ж «Нью-Йорк Таймз» публікує матеріал Ніка Білтона, який стверджує, що вміле використання планшету «Еппл айпед» розвиває людину.Нові варіанти «айпеду» посилюють творчий потенціал. Цей чудо-планшет удосконалює вміння фотографувати, бо, наприклад, «айпед-2» має чимало можливостей не лише захоплювати відповідні ракурси своєю камерою, а й сортувати фотографії, їхнє тонування. Художники мають за допомогою «айпеда» великий вибір композицій малюнка і користуються тонуванням різних фонів фактично вручну. Відповідні щітки «айпеда» дозволяють вам малювати пальцями у цифровому форматі. Пристрій дуже зручний для письменників, журналістів і навіть для тих, хто звик писати ручкою.

Американська «Лос Анжелес Таймз» знайомить широкий загал із висновками міжнародної комісії Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо можливого негативного випливу мобільного телефону, точніше, його радіочастотної енергії на мозок людини, це випромінювання здатне підвищувати ризик раку мозку. Міжнародне агентство з вивчення раку заявило, що ці висновки вчених – «перший випадок, коли незалежна група дослідників зайняла позицію, відмінну від нейтральної». МАВР також інформує, що висновки дослідження по програмі Interphone свідчать: люди, котрі використовують мобільні телефони упродовж 10 і більше років, мають подвоєні шанси отримати ґліому (форму раку мозку). Якщо користуватися мобільним у середньому по 30 хвилин в день упродовж 10 років, то ризик раку зростає на 40 відсотків. Хоча скептики заявляють, що ці висновки МАВР ні про що не свідчать , бо, мовляв, ризиків захворювання на рак є понад 250, і жоден з них не діє окремо, лише в комплексі.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG