Київ – 25 листопада – Всесвітній день боротьби проти насильства над жінками. Він є складовою щорічної двотижневої акції, яка проводиться в більшості країн світу. За останніми міжнародними дослідженнями, з насильством жінки стикалися майже в половині українських сімей.
36-річна киянка Юлія декілька років була одружена. Спершу, каже жінка, вони з чоловіком жили «душа в душу». Проте після народження дитини все змінилося. Чоловік почав пити, нерідко бив Юлію.
«Дитині був рік. Чоловік після великої кількості горілки мене дуже сильно побив. Я потрапила в лікарню з переломом ребер, розривом легені, струсом мозку та численними синцями», – розповіла жінка.
Про такі серйозні травми Юлія не розповіла нікому. І це не є дивним: після отримання побоїв до міліції звертається лише кожна п’ята українка, зауважують фахівці. Саме це і ускладнює проблему, бо побиття, особливо скоєні членами родини, зазвичай приховують.
Замовчування проблеми
Якщо жінка і зважується звернутись до міліції, то її скаргу приймають не завжди. Адже випадки домашнього насильства дільничні часто називають «приватними сімейними справами», говорять юристи.
Жінки мають бути сміливими, не замовчувати свої проблеми і не соромитися їх. І цієї мети можна досягти вихованням, говорить депутат від НУНС, голова союзу українок Лілія Григорович.
«Я росла в сім’ї, де ніякого насильства не було. Тато вчив мене бути сміливою, нічого не боятися. Я завжди знала, що можу все те, що можуть хлопці, інші дівчата, будь-які люди. Тож, усе залежить від виховання, від культури», – каже Григорович.
Випадків насильства в 10 разів більше, ніж реєструють
Минулого року до кримінальної та адміністративної відповідальності за насильство в сім’ї міліція притягнула понад сто тисяч чоловіків. Однак таких агресорів у країні майже в 10 разів більше, стверджує Мар’яна Євсюкова, директор юридичного департаменту Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна».
«Ми проводили анкетування дільничних інспекторів міліції. Якщо проаналізувати їхні відповіді, як часто вони стикаються з насильством у сім'ї, то виходить, що ця цифра є занадто малою. За результатами відповідей ми зробили висновок: у нас на обліку має стояти за рік не менше 800 тисяч осіб, приблизно мільйон. І це не стосується кримінальних злочинів (таких, як доведення до самогубства чи вбивство)», – каже Євсюкова.
Зменшити кількість жертв насильства можна завдяки впровадженню так званого принципу «нульової толерантності», наголошують експерти. Це означає, що суспільство має бути повністю нетерпимим до побиття чи психологічного знущання, а жертви кривдників не мають боятися скаржитися до міліції.
36-річна киянка Юлія декілька років була одружена. Спершу, каже жінка, вони з чоловіком жили «душа в душу». Проте після народження дитини все змінилося. Чоловік почав пити, нерідко бив Юлію.
«Дитині був рік. Чоловік після великої кількості горілки мене дуже сильно побив. Я потрапила в лікарню з переломом ребер, розривом легені, струсом мозку та численними синцями», – розповіла жінка.
Про такі серйозні травми Юлія не розповіла нікому. І це не є дивним: після отримання побоїв до міліції звертається лише кожна п’ята українка, зауважують фахівці. Саме це і ускладнює проблему, бо побиття, особливо скоєні членами родини, зазвичай приховують.
Замовчування проблеми
Якщо жінка і зважується звернутись до міліції, то її скаргу приймають не завжди. Адже випадки домашнього насильства дільничні часто називають «приватними сімейними справами», говорять юристи.
Жінки мають бути сміливими, не замовчувати свої проблеми і не соромитися їх. І цієї мети можна досягти вихованням, говорить депутат від НУНС, голова союзу українок Лілія Григорович.
«Я росла в сім’ї, де ніякого насильства не було. Тато вчив мене бути сміливою, нічого не боятися. Я завжди знала, що можу все те, що можуть хлопці, інші дівчата, будь-які люди. Тож, усе залежить від виховання, від культури», – каже Григорович.
Випадків насильства в 10 разів більше, ніж реєструють
Минулого року до кримінальної та адміністративної відповідальності за насильство в сім’ї міліція притягнула понад сто тисяч чоловіків. Однак таких агресорів у країні майже в 10 разів більше, стверджує Мар’яна Євсюкова, директор юридичного департаменту Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна».
«Ми проводили анкетування дільничних інспекторів міліції. Якщо проаналізувати їхні відповіді, як часто вони стикаються з насильством у сім'ї, то виходить, що ця цифра є занадто малою. За результатами відповідей ми зробили висновок: у нас на обліку має стояти за рік не менше 800 тисяч осіб, приблизно мільйон. І це не стосується кримінальних злочинів (таких, як доведення до самогубства чи вбивство)», – каже Євсюкова.
Зменшити кількість жертв насильства можна завдяки впровадженню так званого принципу «нульової толерантності», наголошують експерти. Це означає, що суспільство має бути повністю нетерпимим до побиття чи психологічного знущання, а жертви кривдників не мають боятися скаржитися до міліції.