Київ – Верховна Рада цього тижня має розглянути у другому читанні законопроект про ринок земель. Він передбачає, зокрема, державну монополію у кредитах під заставу землі та необхідність декларування прибутків учасників земельного ринку. Експерти та представники опозиції пояснюють це спробою монополізувати земельний ринок. Представники ж влади заявляють про перспективу залучення великих інвестицій у сільське господарство.
Від 4 січня парламентський комітет з аграрних та земельних питань розглядає законопроект про ринок земель, який вже пройшов перше читання, вказано на сайті Верховної Ради. Однак віце-спікер, бютівець Микола Томенко заявляє, що профільний комітет не починав розгляд.
«У парламенті не відбулося жодного засідання профільного комітету, під час якого була б розглянута велика кількість поправок, внесених до другого читання», – каже Томенко. За його словами, у нинішньому вигляді документ передбачає можливості для скуповування землі кількома фінансово-промисловими групами.
На думку ж нунсівця Віктора Матчука, небезпекою цього законопроекту є можливість формування державної монополії на земельному ринку. Це, каже він, стало можливим, коли до проекту внесли норму про створення єдиного державного оператора та про розширення повноважень земельного банку.
80% селян не зможуть купувати землю – експерт
Про те, що ухвалення законопроекту про ринок земель може призвести до утворення латифундій та інших негативних наслідків, говорить і керівник Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
«Не зовсім зрозуміло, для кого зроблений законопроект, – каже експерт. – Загальна позиція, розблокувати ринок земель, зрозуміла. Але там передбачена декларація про доходи особи, яка купує землю. Отже, 80% селян, які живуть за рахунок продажу сільськогосподарської продукції, не зможуть бути покупцями. Так само виключені з переліку фермерські господарства та аграрні підприємства. Фізичних осіб, які можуть задекларувати великі особисті доходи, в Україні зовсім небагато».
Законопроект про ринок земель є вкрай необхідним, але норми, які сприяють монополізації земельного сектору, треба змінювати, вважає член парламентського комітету з аграрних та земельних питань, литвинівець Сергій Терещук.
«Закон має бути зваженим до того, як його ухвалять, – зазначає Терещук. – Він не повинен сприяти утворенню класу латифундистів та класу спекулянтів, які землю перепродуватимуть. Закон має сприяти формуванню середнього класу серед селян. На найближчому засіданні комітету я пропонуватиму доопрацювати законопроект, розглянути ті тисячу правок, які є, і змінити його».
Новий закон приведе великого інвестора – Лук’янов
Зі свого боку, регіонал Владислав Лук’янов вважає побоювання щодо законопроекту про ринок земель безпідставними, і прогнозує, що він стимулюватиме залучення великих інвесторів до аграрного сектору.
«Ухвалено зміни про відтермінування вільного продажу землі до 2013 року, тож цей законопроект не вплине на ситуацію у найближчій перспективі, – вважає Лук’янов. – Якщо ж говорити стратегічно, то необхідні великі обсяги інвестицій щоб підвищити ефективність використання земель. Це можливо лише у тому випадку, коли в якості застави буде використовуватися земля, як товар, а не слабко врегульоване право оренди».
Регіонал наголошує, що за потреби цей закон можна буде доопрацьовувати і після його ухвалення.
Від 4 січня парламентський комітет з аграрних та земельних питань розглядає законопроект про ринок земель, який вже пройшов перше читання, вказано на сайті Верховної Ради. Однак віце-спікер, бютівець Микола Томенко заявляє, що профільний комітет не починав розгляд.
«У парламенті не відбулося жодного засідання профільного комітету, під час якого була б розглянута велика кількість поправок, внесених до другого читання», – каже Томенко. За його словами, у нинішньому вигляді документ передбачає можливості для скуповування землі кількома фінансово-промисловими групами.
На думку ж нунсівця Віктора Матчука, небезпекою цього законопроекту є можливість формування державної монополії на земельному ринку. Це, каже він, стало можливим, коли до проекту внесли норму про створення єдиного державного оператора та про розширення повноважень земельного банку.
80% селян не зможуть купувати землю – експерт
Про те, що ухвалення законопроекту про ринок земель може призвести до утворення латифундій та інших негативних наслідків, говорить і керівник Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
«Не зовсім зрозуміло, для кого зроблений законопроект, – каже експерт. – Загальна позиція, розблокувати ринок земель, зрозуміла. Але там передбачена декларація про доходи особи, яка купує землю. Отже, 80% селян, які живуть за рахунок продажу сільськогосподарської продукції, не зможуть бути покупцями. Так само виключені з переліку фермерські господарства та аграрні підприємства. Фізичних осіб, які можуть задекларувати великі особисті доходи, в Україні зовсім небагато».
Законопроект про ринок земель є вкрай необхідним, але норми, які сприяють монополізації земельного сектору, треба змінювати, вважає член парламентського комітету з аграрних та земельних питань, литвинівець Сергій Терещук.
«Закон має бути зваженим до того, як його ухвалять, – зазначає Терещук. – Він не повинен сприяти утворенню класу латифундистів та класу спекулянтів, які землю перепродуватимуть. Закон має сприяти формуванню середнього класу серед селян. На найближчому засіданні комітету я пропонуватиму доопрацювати законопроект, розглянути ті тисячу правок, які є, і змінити його».
Новий закон приведе великого інвестора – Лук’янов
Зі свого боку, регіонал Владислав Лук’янов вважає побоювання щодо законопроекту про ринок земель безпідставними, і прогнозує, що він стимулюватиме залучення великих інвесторів до аграрного сектору.
«Ухвалено зміни про відтермінування вільного продажу землі до 2013 року, тож цей законопроект не вплине на ситуацію у найближчій перспективі, – вважає Лук’янов. – Якщо ж говорити стратегічно, то необхідні великі обсяги інвестицій щоб підвищити ефективність використання земель. Це можливо лише у тому випадку, коли в якості застави буде використовуватися земля, як товар, а не слабко врегульоване право оренди».
Регіонал наголошує, що за потреби цей закон можна буде доопрацьовувати і після його ухвалення.
