Він отримує на кілька відсотків більше голосів, ніж недавній президент, лідер владної центристської прозахідної Демократичної партії Борис Тадич.
Николич, виступаючи перед прихильниками, заявив, що Сербія «не зійде з європейського шляху».
Николича також вважають проросійським діячем. У попередні часи своєї політичної кар’єри він був проти вступу Сербії до Євросоюзу.
Перемога Николича означатиме водночас розкол влади в Сербії, бо в парламенті країни після виборів 6 травня провідними силами урядової коаліції є Тадичева Демократична партія і її нинішня союзниця, ліва націоналістична Соціалістична партія Сербії. (Цю партію заснував 1990 року на руїнах партії югославських комуністів тодішній президент Сербії Слободан Милошевич; Николич свого часу був союзником Милошевича.)
За всіма опитуваннями напередодні виборів, Тадич, який прийшов у першому колі виборів ледь попереду від Николича, мав би перемогти і нині. Але запорукою його перемоги називали високу явку виборців. Явка ж у неділю була дуже низькою – зокрема, за дві години до закриття дільниць не досягла й 37 відсотків.
Тадич, який претендував на фактично третій термін на посаді, обіцяв був, що в разі перемоги вже до кінця цього року почне переговори про вступ Сербії до Євросоюзу з метою вступу через п’ять років.
Свій перший президентський термін він відбув за попередньою Конституцією Сербії, відтак він не зараховується до конституційного обмеження в два терміни.
Тадич за місяць до виборів подав був у відставку з посади голови держави, щоб уможливити вибори президента, перше коло яких відбулося 6 травня, одночасно з парламентськими виборами того ж дня.
