Близько 50 людей потерпіли сьогодні в Косові в сутичках між косовською поліцією і сербами, які прямували на місце середньовічної битви на Косовому полі, щоб ушанувати її роковини.
За повідомленнями, інцидент стався, коли поліція завернула на кордоні групу з близько 70 сербів, які несли плакати з націоналістичними гаслами.
Міністр внутрішніх справ Косова Байрам Реджепі повідомив, що в сутичках потерпіли близько 30 працівників поліції, яких серби закидали камінням та іншими предметами.
А в Сербії засоби інформації повідомляють про близько 20 потерпілих сербів, із яких п’ятеро мають вогнепальні поранення, а один перебуває в критичному стані.
Серби збиралися пройти до Ґазиместана, пам’ятника загиблим у битві на Косовому полі 1389 року сербським воїнам, що стоїть неподалік сучасної столиці Косова Приштини.
Місцевість Косово-Поле («поле чорних дроздів») за кілька кілометрів від Приштини, біля якої зараз також розташоване сучасне місто Косово-Поле, 1389 року стала місцем битви між військами князя найсильнішого з тогочасних сербських князівств, Моравської Сербії, Лазаря Хребеляновича та султана турецької Османської імперії Мурада I. Битва відбулася 15 червня, на день Святого Віта за тодішнім календарем; нині її вшановують у сучасну дату дня цього святого, 28 червня.
Битва на Косовому полі обіймає дуже важливе місце в свідомості і в фольклорі сербів. Вона вважалася визначальною для незалежності сербів і скінчилася перемогою турків. Битва ознаменувала остаточний кінець потужної середньовічної сербської державності і врешті призвела до васальної залежності Сербії від Османської імперії, а потім і до практично повного поневолення.
Увесь широкий регіон навколо Косова-Поля, що отримав за ним назву Косово, протягом наступних століть під турецькою владою був значною мірою заселений переселенцями з Албанії.
1989 року, на 600-у річницю битви, тодішній президент Сербії Слободан Милошевич виступив на місці битви на Косовому полі з відомою промовою перед приблизно мільйоном присутніх, якою, як вважають, він розпалив сербський націоналізм, що врешті призвело до розпаду Югославії й низки воєн на її території.
За повідомленнями, інцидент стався, коли поліція завернула на кордоні групу з близько 70 сербів, які несли плакати з націоналістичними гаслами.
Міністр внутрішніх справ Косова Байрам Реджепі повідомив, що в сутичках потерпіли близько 30 працівників поліції, яких серби закидали камінням та іншими предметами.
А в Сербії засоби інформації повідомляють про близько 20 потерпілих сербів, із яких п’ятеро мають вогнепальні поранення, а один перебуває в критичному стані.
Серби збиралися пройти до Ґазиместана, пам’ятника загиблим у битві на Косовому полі 1389 року сербським воїнам, що стоїть неподалік сучасної столиці Косова Приштини.
Місцевість Косово-Поле («поле чорних дроздів») за кілька кілометрів від Приштини, біля якої зараз також розташоване сучасне місто Косово-Поле, 1389 року стала місцем битви між військами князя найсильнішого з тогочасних сербських князівств, Моравської Сербії, Лазаря Хребеляновича та султана турецької Османської імперії Мурада I. Битва відбулася 15 червня, на день Святого Віта за тодішнім календарем; нині її вшановують у сучасну дату дня цього святого, 28 червня.
Битва на Косовому полі обіймає дуже важливе місце в свідомості і в фольклорі сербів. Вона вважалася визначальною для незалежності сербів і скінчилася перемогою турків. Битва ознаменувала остаточний кінець потужної середньовічної сербської державності і врешті призвела до васальної залежності Сербії від Османської імперії, а потім і до практично повного поневолення.
Увесь широкий регіон навколо Косова-Поля, що отримав за ним назву Косово, протягом наступних століть під турецькою владою був значною мірою заселений переселенцями з Албанії.
1989 року, на 600-у річницю битви, тодішній президент Сербії Слободан Милошевич виступив на місці битви на Косовому полі з відомою промовою перед приблизно мільйоном присутніх, якою, як вважають, він розпалив сербський націоналізм, що врешті призвело до розпаду Югославії й низки воєн на її території.