Білорусь, Угорщина, Туреччина й Україна демонструють небезпечні приклади відступу від свободи ЗМІ у Європі. Про це заявляє Міжнародний інститут преси (МІП), оприлюднивши «Європейський список особливої уваги».
Список є поєднанням звітів від МІП, який захищає свободу преси в усьому світі, і його партнера – Медіа-організації Південно-Східної Європи (SEEMO), яка опікується питаннями свободи преси у країнах Південно-Східної Європи.
Попри те, що список зосереджується на чотирьох країнах, це не означає, що щодо інших країн бракує таких застережень, заявляє МІП.
Як мовиться в звіті, спостерігачі на виборах в Україні засудили порушення свободи слова, зокрема, намір парламенту ухвалити закон про наклеп. Крім того, в МІП заявляють, що безкарність залишається проблемою і що деякі журналісти заявили про напади напередодні парламентських виборів.
Крім того, в звіті заявляють, що в грудні 2011 року усі звинувачення, висунуті проти колишнього Президента Леоніда Кучми у зв’язку з убивством журналіста Георгія Гонгадзе, були зняті.
Незважаючи на покращення ситуації після Помаранчевої революції 2004 року, стан свободи ЗМІ погіршився з обранням Президентом Віктора Януковича у 2010 році. А фінансова криза 2008 року штовхнула чимало ЗМІ в руки олігархів. Крім того, як мовиться в звіті, самоцензура серед журналістів і власників медіа стала нормою.
У Білорусі, як сказано в списку, нещодавні президентські та парламентські вибори, за заявами західних спостерігачів, були проведені у атмосфері погроз журналістам.
У Туреччині зараз ув’язнені приблизно 76 журналістів, більшість з яких, вочевидь, за безпідставним звинуваченням у поширенні пропаганди терористичних організацій, заявляють у МІПі.
Щодо Угорщини, то тут, як мовиться в заяві Інституту, діють закони про ЗМІ, які критикувала міжнародна спільнота за їхній потенціал придушення свободи слова і завдання шкоди плюралізмові ЗМІ.
Список є поєднанням звітів від МІП, який захищає свободу преси в усьому світі, і його партнера – Медіа-організації Південно-Східної Європи (SEEMO), яка опікується питаннями свободи преси у країнах Південно-Східної Європи.
Попри те, що список зосереджується на чотирьох країнах, це не означає, що щодо інших країн бракує таких застережень, заявляє МІП.
Як мовиться в звіті, спостерігачі на виборах в Україні засудили порушення свободи слова, зокрема, намір парламенту ухвалити закон про наклеп. Крім того, в МІП заявляють, що безкарність залишається проблемою і що деякі журналісти заявили про напади напередодні парламентських виборів.
Крім того, в звіті заявляють, що в грудні 2011 року усі звинувачення, висунуті проти колишнього Президента Леоніда Кучми у зв’язку з убивством журналіста Георгія Гонгадзе, були зняті.
Незважаючи на покращення ситуації після Помаранчевої революції 2004 року, стан свободи ЗМІ погіршився з обранням Президентом Віктора Януковича у 2010 році. А фінансова криза 2008 року штовхнула чимало ЗМІ в руки олігархів. Крім того, як мовиться в звіті, самоцензура серед журналістів і власників медіа стала нормою.
У Білорусі, як сказано в списку, нещодавні президентські та парламентські вибори, за заявами західних спостерігачів, були проведені у атмосфері погроз журналістам.
У Туреччині зараз ув’язнені приблизно 76 журналістів, більшість з яких, вочевидь, за безпідставним звинуваченням у поширенні пропаганди терористичних організацій, заявляють у МІПі.
Щодо Угорщини, то тут, як мовиться в заяві Інституту, діють закони про ЗМІ, які критикувала міжнародна спільнота за їхній потенціал придушення свободи слова і завдання шкоди плюралізмові ЗМІ.
