Київ – Президенти України, Росії, Франції та Німеччини у середу, 30 грудня, по телефону обговорять майбутнє мінського мирного процесу. Дія мінської угоди завершується 31 грудня. Але за заявами української сторони, вона, швидше за все, буде продовжена на наступний рік. Про це, власне, і мають домовитися президенти Порошенко, Путін, Олланд і канцлер Меркель у телефонній розмові.
У вівторок Петро Порошенко вже говорив із Анґелою Меркель і поінформував про порушення бойовиками мінських угод. Українська сторона постійно робить заяви про порушення з боку бойовиків, але заяви з боку Заходу – принаймні, з Європейського континенту – стають дедалі слабшими.
Остання прозвучала від німецького МЗС: міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр констатував, що перемир’я на сході України на різдвяні свята стає «все більш крихким». Штайнмаєр наголошує на погіршенні гуманітарної ситуації і на тому, що досі немає закону про місцеві вибори на окупованих територіях Донбасу – але у його заяві немає звинувачень ані в обстрілах, ані у невідведенні важкого озброєння в бік Росії чи бойовиків, факти чого намагається довести Україна.
Не поширив ЄС жодної заяви і з приводу захоплення минулого тижня бойовиками Комінтернова. Переговорник у Мінську, екс-президент України Леонід Кучма тоді заявив, що про цей випадок «треба кричати на весь світ». Але політичної реакції Заходу не було, попри оприлюднені фотографії української аеророзвідки, де видно БТРи і сліди від гусениць в Комінтернові, і попри звіт ОБСЄ, де, фактично, констатується, що бойовики завели важку техніку в село, наблизивши її до лінії розмежування (самі спостерігачі техніку не бачили, оскільки бойовики впустили їх тільки на головну вулицю села, але це підтвердили місцеві жителі, і цей факт потрапив до офіційного звіту ОБСЄ).
Саму місію ОБСЄ пізніше, у неділю, обстріляли під Комінтерновим (про це, як повідомила прес-служба президента України, Порошенко і Меркель говорили телефоном у вівторок).
Більше того, не було реакції ЄС і тоді, коли в грудні на прес-конференції Володимир Путін визнав присутність російських військових на Донбасі. Його речник Дмитро Пєсков, щоправда, потім відкоригував заяву президента і сказав, що їхали тільки «добровольці». Але, менше з тим, таку заяву Путін зробив уперше за півтора року.
«Ми ніколи не говорили, що там немає людей, які займаються там вирішенням певних питань, в тому числі, і у військовій сфері. Але це не означає, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю», – сказав тоді Путін.
Єдина організація, яка на це відреагувала, – НАТО. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив: Путін підтвердив дані розвідки НАТО, яка вже і так давно встановила, що на Донбасі є техніка і військові Росії. Весь Євросоюз, крім Фінляндії, промовчав.
Після Нового року Путін звинуватить Україну в невиконанні «Мінська» – Філіпчук
Усі сторони нормандських переговорів говорять про відсутність альтернативи мінському процесу. На думку директора Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Філіпчука, безальтернативним «Мінськ» називають з тієї точки зору, що є загроза поновлення бойових дій, але щодо самого формату – варіанти можливі.
Доцільно було б усе-таки переглянути формат мінських домовленостей і перейти до більш збалансованих взаємних зобов’язаньВасиль Філіпчук
«В ідеалі доцільно було б усе-таки переглянути формат мінських домовленостей, – зауважує він, – і перейти до більш збалансованих взаємних зобов’язань, які, по-перше, не торкатимуться внутрішньополітичних питань у нашій державі. Адже Конституція – це винятково внутрішньополітичне питання, яке не може бути предметом міжнародних домовленостей. А по-друге, переглянути ті зобов’язання щодо дій сепаратистів і Росії з вказанням конкретних дій і способу їхнього контролю. І це має супроводжуватись іншими кроками на міжнародній арені, зокрема, ООН, щоб створити якомога жорсткіший тиск на Росію щодо, припустимо, права Росії залишатися постійним членом Ради безпеки ООН».
Василь Філіпчук прогнозує після нового року дипломатичне загострення: хоча зобов’язання не виконані і обстріли ведуться, Росія буде, швидше за все, звинувачувати Україну в невиконанні «Мінська», педалюючи тему неухвалення конституційних змін, і тиснути цим аргументом на Францію і Німеччину.
З усіх пунктів «Мінська-2» лише нова Конституція має дед-лайн – кінець 2015 року. Такий пункт як «виведення іноземних збройних формувань з території України», наприклад, взагалі не має часових рамок. А відновлення контролю України за своїм кордоном, за цією угодою, має відбутися лише після того, як Україна проведе місцеві вибори на окупованій території.
Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, вважає, що розмови про безальтернативність Мінська – це намагання уникнути відповідальності за підписані угоди, що не лише не працюють, а й виявились вигідними Росії. По-друге, в корені лежить небажання Росії визнати себе стороною конфлікту.
В тексті мінських домовленостей немає ні належного підпису Росії, ні зобов’язань Росії. Росія все прописала так, як це вигідно їйОлексій Мельник
«Насправді, в тексті мінських домовленостей немає ні належного підпису Росії, ні зобов’язань Росії. Там сказано «іноземні війська» і не сказано, чиї це іноземні війська… Росія все прописала так, як це вигідно їй, залишившись осторонь в ролі миротворця і посередника», – каже експерт.
Олексій Мельник вважає, що є мало шансів на успіх у підписанні з Росією нових мінських угод: «Як ми бачимо, на сьогодні єдине зауваження, на яке вони реагують, – це те, що зробила Туреччина: силова відповідь на їхні дії в порушення міжнародного законодавства».
Натомість член контактної групи Леонід Кучма днями заявив: «Немає іншого варіанту, ніж продовжити переговори».
«Мінськ-2»: історія порушень
Перше нехтування мінською угодою відбулось у тому ж таки лютому 2015 року, коли вона й була підписана. Це захоплення проросійськими сепаратистами Дебальцева – в результаті цієї операції, лінія розмежування зараз виглядає зовсім не так, як вона виглядала на момент підписання домовленостей.
Взагалі ж, відведення озброєння у «Мінську-2» було прив’язане до лінії зіткнення, зафіксованої у «Мінську-1». Тобто лінія фронту не мала змінюватися ще з 19 вересня 2014 року. Що насправді з нею сталось – видно із карти бойових дій.
За цей рік українська армія також заходила у буферну зону, з останніх населених пунктів, як були звільнені у грудні, – Зайцеве під Горлівкою і Павлопіль та Піщовик під Маріуполем.
Щодо Комінтернова, то, на думку міністра оборони Степана Полторака, бойовики зайшли туди, щоб спровокувати сили АТО на відповідь. І він вважає, що у цій ситуації штабом АТО усе було зроблено правильно: порушення мінських угод зафіксували, а Україна не зазнала звинувачень.
Однак із поняттям «сіра зона» відбулась неточність. Насправді Комінтернове належить до окупованих територій. Але воно потрапляє у смугу відведення важкого озброєння. За словами військових на українських блокпостах, сепаратисти під час подій 22 грудня підійшли до українських позицій мало не впритул – на 900 метрів. Речник Генштабу Владислав Селезньов пояснив, що військове керівництво розцінює ситуацію в Комінтерновому, перш за все, не як вторгнення у буферну зону, а як підведення важкої зброї до українських позицій.
Комінтернове належить до окремих районів Луганської та Донецької областей, де запроваджується «особливий порядок місцевого самоврядування». Отже, це територія, яка тимчасово є підконтрольною бойовикамВладислав Селезньов
«У мене перед очами лежить документ. Це постанова Верховної Ради України від 17 березня 2015 року. Відповідно до цієї постанови, Комінтернове належить до окремих районів Луганської та Донецької областей, де запроваджується «особливий порядок місцевого самоврядування». Отже, мова йде про те, що це та територія, яка тимчасово є підконтрольною бойовикам. Саме тому всі дії, які відбувалися в районі Комінтернова, ми в першу чергу констатували, як саме факти підведення до лінії розмежування бойовиками важкої зброї, яка має бути відведена, відповідно до мінських угод», – повідомив Селезньов.
Невиконаним залишається і пункт про обмін полоненими «всіх на всіх»: на кінець року в полоні у бойовиків залишається 140 українських громадян, військових і цивільних. Угруповання «ДНР» і «ЛНР» кількість полонених зі свого боку не називають.
Про долю мінських угод йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:
