Не варто переоцінювати появу представника Росії Бориса Гризлова у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Він вважає, що «проривних рішень» від візиту російського представника до Києва очікувати не доводиться.
Ініціатива приїзду до Києва Гризлова має психологічний зміст
– Переговорний процес і реалізація досягнутих у Мінську домовленостей зайшли в глухий кут. Для того, щоб зрушити ситуацію з мертвої точки, Росія зараз вдається до кроків, які змушують Україну замислитися і готуватися до певної реакції. Очевидно, що ініціатива приїзду до Києва Гризлова має психологічний зміст, і ми бачимо збурення спокою в українському середовищі, бо вже другий день говоримо навіть не про зміст переговорного процесу, а тільки про його зовнішню сторону: чому прилетів, хто дозволив, з ким зустрінеться тощо. Тобто це елемент дипломатичної гри, розрахованої, в тому числі, на виведення опонента з рівноваги.
– Тобто української сторони?
Програму в повному обсязі не оголошено, що створює поле для різноманітних спекуляцій і коментарів, які не завжди базуються на фактах
– Так, тому що в цьому випадку не йдеться суто про двосторонні переговори, але інформації про зустріч Гризлова в Києві з представниками ОБСЄ поки що не надходило. Взагалі-то програму в повному обсязі не оголошено, що створює поле для різноманітних спекуляцій і коментарів, які не завжди базуються на фактах, тому що їх дуже мало.
– Якщо продовжувати Вашу думку щодо збурення, то чи може воно бути пов’язане з наступним розглядом Верховною Радою змін до Конституції щодо надання особливого статусу Донбасу?
Питання внесення змін до Конституції, безумовно, буде обговорюватися в мінському форматі. Очевидно, що російська сторона намагатиметься винести це питання, можливо навіть на перший план
– Питання внесення змін до Конституції, безумовно, буде обговорюватися в мінському форматі, і не даремно про це нещодавно говорив Володимир Путін в своєму публічному інтерв’ю. Поки що не було повідомлень, що український парламент визначився з датою розгляду цього питання, тому не факт, що на момент цього розгляду візит Гризлова буде мати бодай якесь значення для українського політикуму. Але очевидно, що російська сторона намагатиметься винести це питання, можливо навіть на перший план.
– На вашу думку, про що може свідчити перенесення до Києва діалогу представників України і Росії щодо врегулювання конфлікту на Донбасі?
– Мінський формат, звісно, формально прив’язаний до білоруської столиці, але це не перший випадок, коли зустрічі проходять не в Мінську. Представники міністерств закордонних справ в рамках нормандського формату зустрічалися і в Німеччині, і у Франції. Так, на території України це перша зустріч, однак я б не став надто драматизувати цей факт, бо, мені здається, нас спеціально на це провокують. Про знаковість можна буде говорити після 13 січня, коли відбудеться основна зустріч у Мінську.
– Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко охарактеризував Гризлова як «фігуру для діалогу». Як ви вважаєте, це визначення вдале для нього, адже багато хто посилається на його участь у подіях Помаранчевої революції 2004 року як переговорника. Чи можна його назвати фігурою, яку можна запускати для пошуку компромісу?
Гризлов – це не та людина, яка приносить якісь проривні рішення
– Безумовно, Гризлов має досвід ведення переговорів, але він не має за собою історії якихось дипломатичних успіхів російської дипломатії. Тому тут його значущість двозначна: з одного боку, це колишній високопосадовець, довірена особа Путіна, принаймні в минулому, але з іншого – це не та людина, яка приносить якісь проривні рішення. Я би не переоцінював факт появи цієї людини у переговорному форматі.
– А чи варто міняти Україні переговорників? Тому що українські інтереси увесь час представляє одна людина – це Леонід Кучма.
– Але крім нього є уповноважений президента з урегулювання конфлікту Ірина Геращенко, також є Роман Безсмертний (представники України у політичній та гуманітарній підгрупах тристоронньої контактної групи – ред.). Українська делегація непогано укомплектована. Звісно, що можна думати про її посилення, однак на сьогоднішній день важливо говорити про зміст переговорів.
На цю ж тему:
|
|
12.01.2016
