Лікуватися – терміново, невідкладно, і саме тоді, коли чекає лава підсудних. Згадувати про здоров’я саме в таких обставинах вже стало традицією для українських високопосадовців: більша частина гучних судових розглядів супроводжується «лікарняними історіями», і справа голови Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова – остання серед таких. Зазвичай, суспільство так і не дізнається, чи були діагнози підсудних чиновників правдивими. Чи можна це якось встановити? Та чи несуть медики відповідальність за «політичні» діагнози?
«Дякую, що піклуєтесь», – казав журналістам відсторонений від виконання обов’язків голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, виходячи 6 березня із зали суду. Насіров ліг у відомчу «Феофанію», коли до нього прийшли з обшуками. Там же, у лікарні, слідчі НАБУ і вручили Насірову повідомлення про підозру. У лікарні «Феофанія», яка лікує високопосадовців, повідомили, що у голови ДФС інфаркт – хоча потім в Інституті кардіології імені Стражеско цей діагноз ані підтверили, ані заперечили.
Активісти, які не давали вивести Насірова з суду, всі ці дні звинувачують голову ДФС, що він – симулянт.
«Блокуємо ворота, щоби його знову не повезли «в больничку», – виголошував перед мітингувальниками представник цивільного корпусу «Азов» Назар Кравченко.
Лягти «в больничку»: навіщо чиновникам діагнози?
Хворобу можна використати для пом’якшення у кримінальному переслідуванні. Наприклад, стан здоров’я враховується при обранні запобіжного заходу, коли йдеться про поважність неприбуття людини на виклик. Відповідні статті є в українському КПК.
Терміново лягти в лікарню – метод, яким часто користуються посадовці, щойно запахне паленим. Кримінальне переслідування або ж просто звільнення – «лікарняний» є способом уникнути чи відтермінувати такі неприємності.
ТСН у цьому відео іронізує з найвідомішіих випадків останніх років, коли політики хворіли, потрапивши на лаву підсудних: Геннадій Корбан, Ігор Мосійчук, Юлія Тимошенко... Остання, щоправда, сумлінно відвідувала усі засідання довгої судової справи і на проблеми зі здоров’ям поскаржилась вже тоді, коли сиділа у в’язниці.
А екс-ректору Національного університету Державної податкової служби Петру Мельнику хвороба допомогла-таки уникнути тюрми: спочатку повідомляли, що його готують до операції на серці – а потім хворий на серце Мельник раптово утік з-під домашнього арешту, позбувшись електронного браслета.
«Отак взяв та й зняв. Чому? Я теж собі ставлю це питання. Господь Бог поміг», – розповів потім Мельник, додавши, що, певно, у нього минув набряк від медикаментів, тому браслет і знявся. Понад півроку він перебував у міжнародному розшуку, був затриманий, коли повернувся в Україну, а згодом його виправдали. Зараз справа ректора – на повторному розгляді, а сам він – на волі.
«Я скажу одну дуже негарну штуку. Єдиний з українських політиків, який гідно себе поводить в ув’язненні, не влаштовує істерик, піару, не валяється з памперсами в суді, не б’є на жалість – це Єфремов. Так, звичайно, він збирався тікати, коли його «паканули». Так, звичайно, він так себе поводить через крайній ступінь гордощів та презирства до інших. Мовляв, хто ви такі, лайно, щоб мене, такого крутого, судити?» – написав цими днями журналіст «Еспрессо TV» Богдан Буткевич.
Проте, віп-список можна без меж доповнювати і менш відомими іменами. Адже чи не кожен посадовець, під яким захиталось крісло або якому загрожує суд, поспішає оформити лікарняний – і користуються цим далеко не лише посадовці високого рангу, а і звичайні чиновники і просто працівники держустанов.
Так, наприклад, оперативно пішла на лікарняний черкаська вчителька, яку намагалися звільнити через агресивну поведінку на уроках ; миттєво ліг у лікарню директор із вантажних перевезень і логістики в «Укрзалізниці» Іван Федорко після того, як вчинив ДТП, у якому постраждала родина фотокора Максима Левіна. А у 2014-му чиновник вищого спеціалізованого суду Олексій Мироненко госпіталізувався після скоєння у Борисполі ДТП, в якому загинула людина.
Часто захворівають чиновники прямо у момент отримання хабаря. Приміром, у 2016-му виконувач обов’язків ректора Національного авіаційного університету Володимир Харченко зліг із гіпертонічним кризом одразу після того, як до нього прийшли слідчі НАБУ зі звинуваченням у хабарі в 170 тисяч євро. А заступника голови Миколаївської ОДА Миколу Романчука швидка забирала із зали суду: цього держслужбовця спочатку затримали на хабарі, але під час обшуку СБУ знайшла у нього вдома підземні тунелі із золотом і коштовностями.
Як перевірити, чи правильний діагноз?
Як визначити, чи справді діагноз, яким скористався посадовець під час кримінального переслідування, неправдивий? Адже в медицині випадки і справді бувають неоднозначні, і якщо не вірити у хвороби просто всіх людей при посадах – хтось же і справді може постраждати.
Треба знайти цей баланс: де зловживання, а де справді людина потребує допомогиІрина Сенюта
«Треба знайти цей баланс: де зловживання, а де справді людина потребує допомоги», – коментує президент громадської організації «Фундація медичного права та біоетики України» Ірина Сенюта.
Якщо ідеться про суперечки щодо діагнозу під час кримінального провадження – розсудити тут може судово-медична експертиза. Звернутися до суду з таким клопотанням може як сторона захисту, так і сторона обвинувачення.
До комісійної експертизи завжди долучаються фахівці, можуть бути залучені висококваліфіковані лікарі, клініцистиІрина Сенюта
«Може бути порушене питання, які діагнози були поставлені особі на час її звернення до закладу охорони здоров’я, чи цей діагноз, який був встановлений на той момент, дає можливість особі брати участь у слідчих діях чи судових засіданнях, який є дійсний стан особи на час огляду, – пояснює Ірина Сенюта. – До комісійної експертизи завжди долучаються фахівці, можуть бути залучені висококваліфіковані лікарі, клініцисти – це може бути чи травматологія, чи анестезіологія, чи інша сфера».
На Заході судмедекспепртиза не підпорядкована МОЗ – Мусій
У чому проблема судово-медичної експертизи в українських реаліях? Вона перебуває у системі Мінохорони здоров’я, там же, де і лікарні, діагноз яких перевіряють. І як незалежний орган – не працює, каже заступник голови парламентського комітету з охорони здоров’я Олег Мусій.
«У цивілізованих країнах судмедекспепртиза не підпорядкована системі МОЗ, це є незалежний орган, який може мати свою точку зору. І, як правило, послуги судмедекспертизи мають право надавати і приватні структури», – говорить депутат-медик. На лікарів тиснуть, оскільки вони бюджетники – плюс, через бідність великою для медиків є спокуса отримати щось за «липовий» діагноз, вважає він.
Покарати за неправильний діагноз, який чиновник використав, щоб уникнути суду, складно. Це не відбувається автоматично, а є вже наступною справою після судово-медичної експертизи – якщо хтось захоче її ініціювати. Набагато ефективнішим було би покарання від професійної спільноти, вважає Олег Мусій.
«В країнах, де є професійне лікарське самоврядування і роздержавлення управління, на медиків тиснути неможливо. Професійне самоврядування, де буде введено етичний кодекс лікаря, лікарів, які будуть ставити неправильний діагноз, сама лікарська спільнота буде позбавляти права займатися лікарською діяльністю. Це дуже серйозна відповідальність. Вона діє за західним кордоном України – від Болгарії, Польщі до Німеччини, Австрії і Великої Британії», – каже він.
«Як почуваєтесь?»
На запитання, як почувається, Роман Насіров відповів журналістам: не дуже. Його захист просив про судово-медичну експертизу для встановлення стану здоров’я. Але Солом’янський суд у ній адвокатам відмовив.
Тепер Насірову доведеться користуватися медичними послугами у СІЗО. Відсторонений від виконання обов’язків голови ДФС сидить у загальній чотиримісній камері, і, як стверджують у Мін’юсті, лікар Романа Насірова вже оглянув.
