Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 07:35

Оточення Трампа поставило його у жорсткі рамки – Каратницький про Україну і зустріч президентів США і Росії


Американський оглядач, співдиректор програми Атлантичної ради «Україна в Європі» Адріан Каратницький

Оточення президента США Дональда Трампа, яке реально оцінює міжнародну ситуацію, зробило все для того, щоб під час його європейського турне не виникло неприємних сюрпризів, вважає американський оглядач, співдиректор програми Атлантичної ради «Україна в Європі» Адріан Каратницький. Він пропонує розглядати довгоочікувану зустріч президента Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним саме у цьому контексті.

Трамп перед цим символічно і дуже плідно зустрівся з українським президентом Порошенком, з керівництвом Польщі, з канцлером Меркель

– Щоб зрозуміти наслідки цієї зустрічі президента Трампа з президентом Путіним, потрібно розглянути всю її підготовку. Бо перед цим він символічно і дуже плідно зустрівся з українським президентом Порошенком, з керівництвом Польщі, з канцлером Меркель. Американський уряд дав дуже потужний сигнал, що він хоче обговорити і узгодити свої позиції з важливими для нього країнами, поки він не увійшов у контакт з Путіним.

Призначення яструба, правої руки сенатора Маккейна Курта Волкера є також певний сигнал

І сьогоднішнє призначення яструба, правої руки сенатора Маккейна Курта Волкера є також певний сигнал. Бо цей спеціальний посол, який буде займатися питаннями конфлікту на території України та окупації частини її територій, є людиною з тверезими і дуже сильними позиціями. І це призначення, про яке було повідомлено перед зустріччю з Путіним, є потужним сигналом для нього.

Тобто ця зустріч президента Трампа проходила вже після того, як було створено певні доконані факти. Гадаю, що ніхто з оточення Трампа не хотів би погіршення у стосунках із Росією, але вони тверезо розуміють, що воно не може відбуватися за кошт інтересів України. І з того, що ми зараз бачимо, такого компромісу ціною погіршення безпеки України, чи Східної Європи, не відбулося.

Про це ж свідчить і продаж ракетних установок «Патріот» Польщі – це також певний сигнал. І його доповнювала і нова риторика Трампа, який говорив у Польщі про кібератаки, про російську дестабілізацію України, і російські союзи з Іраном та Сирією. Це, на мою думку, забезпечило певні рамки, за які він не міг би вийти під час своїх імпровізацій на зустрічі з Путіним.

– Як пов’язати вже нові заяви президента Трампа про те, що Росія втручалася у виборчий процес у США, про те, що вона займається дестабілізацією України, з тим, що він сказав, що хоче налагодити добрі стосунки з Росією, в одну послідовну політику?

– Думаю, що не можна це пов’язати. Ці всі проблеми потрібно вирішувати окремо. Росія б, навпаки, хотіла їх всі пов’язати і виторгувати певні поступки, що б дали їй вплив у Східній Європі та зняли санкції за окупацію сходу України та анексії Криму. Але жодних натяків на те, що ці теми будуть пов’язані у переговорах, я не побачив.

Російська економіка є на рівні середньої європейської держави, і, напевно, менша, ніж економіка штату Нью-Йорк

Мета Путіна – показати, що Росія є гравець на рівні колишнього Радянського Союзу, але російська економіка є на рівні середньої європейської держави, і, напевно, менша, ніж економіка штату Нью-Йорк.

Путін грає на внутрішній ринок цією зустріччю, бо незабаром президентські вибори. Він витворив кілька точок міжнародного напруження, які змушують з ним рахуватися. Але в перспективі економічні проблеми Росії, її демографія, впливають на зменшення значення Росії у світі. Путін хоче послати сигнал для своїх глядачів російських телеканалів про те, що його сприймають на світовому рівні, але у світі ніхто так не думає.

– Тим не менше, в нього будуть свої аргументи: замість запланованих півгодини зустріч тривала майже дві з половиною, багато оглядачів вважало, що успіхом цієї зустрічі буде вже те, що вони зустрінуться і домовляться про наступну зустріч, а вийшло, що їм було про що поговорити протягом цього часу. І питання, які вони обговорювали, за словами голови Державного департаменту Рекса Тіллерсона, не всі були неприємними для Путіна.

Із брифінгу Тіллерсона я не почув, що вони обговорювали найважливіші для Путіна питання – питання зняття санкцій та питання створення коаліції

– Перш за все, ми не знаємо, скільки часу обговорювалися різні пункти. Бо якщо вони знайшли спільні точки в обговоренні, наприклад, щодо Сирії, то це могло б зайняти багато часу. Але із брифінгу Тіллерсона я не почув, що вони обговорювали найважливіші для Путіна питання – питання зняття санкцій та питання створення коаліції. Думаю, що вони обмежилися тими пунктами, де можна було легше знайти якийсь прогрес.

А Трампу обов’язково зараз потрібно, щоб хоч якісь результати цієї зустрічі можна було б представити. Бо на тлі його попередніх заяв щодо Росії його поступки були б сприйняті в Америці як підтвердження існування якоїсь його залежності від російського керівництва у зв’язку зі скандалом щодо російського втручання у президентські вибори, на яких він переміг.

На відміну від української зустрічі, яка була дуже добре підготовлена у робочих групах і мала багато пунктів, зустріч з Путіним проходила у дуже вузькому колі

Я б звернув увагу на те, що, на відміну від української зустрічі, яка була дуже добре підготовлена у робочих групах і мала багато пунктів, серед яких і економічна співпраця, питання безпеки, реформ, і відбувалася з участю членів американського уряду, зустріч з Путіним проходила у дуже вузькому колі – лише з міністрами закордонних справ.

І ще потрібно наголосити, що учасники зустрічі з американської сторони мають досвід державної діяльності – кілька місяців, у порівнянні з Путіним і його міністром Лавровим, які є на вищій міжнародній арені практично десятиліттями.

– Чи призначення Курта Волкера, якого Ви вже згадали, представником США по Україні є підтвердженням того, що США серйозно розглядають можливість зміни формату переговорів про мирне врегулювання конфлікту з Росією?

Курт Волкер є близьким другом всіх центральноєвропейських країн, він є глибоко обізнаний із питаннями НАТО

– Курт Волкер є близьким другом всіх центральноєвропейських країн, він є глибоко обізнаний із питаннями НАТО, і він донедавна очолював інститут Джона Маккейна, він повністю поділяє його погляди. Така людина, як Курт Волкер, швидше б пішла у відставку, ніж виконувала розпорядження, які йшли б всупереч його розумінню проблем навколо України та її безпеки.

Трампу, мабуть, нелегко далося його призначення, і підозри щодо його стосунків із Росією, очевидно, вимагали такого призначення. І для Тіллерсона з його історією така людина на цьому напрямку, мабуть, була дуже потрібна. Щодо Мінська, то з цього формату, думаю, не робитимуть якийсь фетиш, тим більше, що він не приносить якихось результатів.

Думаю, він, як і Вікторія Нуланд до нього, буде намагатися шукати якісь додаткові переговорні канали, коли вона зустрічалася з Владиславом Сурковим, і не руйнуватиме тих, які вже налагоджені.

Мінський формат є невигідний Україні та небажаний для Росії

Ми знаємо, що раніше деякими з цих каналів у Кремлі користувалися для того, щоб розділити позиції Заходу, але, думаю, він з цим впорається. І буде зараз дуже обережним, щоб не підривати позиції канцлерки Меркель напередодні парламентських виборів. Бо він знає, що немає надійнішого партнера в Європі зараз, ніж вона. Тож думаю, активні дипломатичні дії не відбуватимуться до кінця вересня. А цей час він використає для ознайомлення з ситуацією та головними гравцями. А тоді може бути час і для нового формату, бо, як ми знаємо, мінський формат є невигідний Україні та небажаний для Росії.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG