Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 04:17

Саміт «Україна – ЄС»: чи далеко йти до Європи?


Зліва направо: президент Європейської ради Дональд Туск, президент України Петро Порошенко та президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на спільній прес-конференції після саміту «Україна – ЄС» у Києві 13 липня 2017 року

19-й саміт Україна – Європейський союз у Києві є черговим етапом руху України у європейському напрямку, який потрібно наповнювати конкретною взаємовигідною співпрацею. Таку думку висловили більшість експертів в ефірі Радіо Свобода. Пріоритетом має бути насамперед економічна співпраця, поглиблення якої стане передумовою подальшої політичної європейської інтеграції України, зазначають вони.

Саміт «Україна – ЄС» є черговим етапом руху України в європейському напрямку. У цьому переконана народний депутат, член парламентського комітету з питань європейської інтеграції Оксана Білозір. Вона нагадує, що цій зустрічі передувало кілька важливих подій, які є, на її думку, доказом зацікавленості Заходу в Україні та її підтримки. Мова йде зокрема про засідання комісії Україна-НАТО та конференцію в Лондоні, присвячену українським реформам. «Мені здається, що це саме той момент, коли можемо говорити про Україну як країну успіху», – каже депутат.

Раніше президент України Петро Порошенко повідомляв, що на саміті йтиметься про перехід на новий етап партнерства між Україною та Європейським союзом.

Стриманіший в оцінках німецький політолог Андреас Умланд. Визнаючи, що Захід зацікавлений у стабільності й розвитку України, він водночас зауважує, що західна преса схильна оцінювати темпи реформ як надто повільні.

«На жаль, за останні тижні з’явилася ціла низка статей у таких виданнях, як Washington Post, Foreign Affairs, Open Democracy, які критикують ситуацію з реформами в Україні, – розповідає експерт. – Очевидно, це пов’язано з тим, що революційний ентузіазм «Євромайдану» вже втрачається і зараз є побоювання, що стара система може продовжитись під європейським прапором».

Цьогорічний саміт – змога для політиків прозвітувати про досягнення, серед яких у Києві та Брюсселі називають запровадження безвізового режиму для громадян України, домовленості про збільшення квот на окремі види продукції, які українські виробники постачають на ринок ЄС, вважає політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Тепер, каже він, відкривається новий порядок денний: «Україна може ставити питання про подальші кроки на шляху своєї євроінтеграції. В тому числі можна буде натякати на майбутнє членство у Євросоюзі».

Однак про членство у Євросоюзі поки не йдеться. Навпаки, слід гранично конкретизувати тематику подальшої співпраці, наголошує політичний експерт Олеся Яхно.

«Акцентувати увагу необхідно на конкретних речах, що стосуються економіки та правового поля України, – переконана вона. – Основний зміст, який повинен бути, це економіка на першому місці та інтеграція наших правових систем і законодавства».

Олеся Яхно нагадує, що в України залишаються зобов’язання перед Європейським союзом: наприклад, у європейців є право скасувати безвіз, якщо Україна не продовжуватиме виконувати зобов’язання щодо інтеграції свого законодавства до європейського. Втім, зараз передбачається новий етап у відносинах України та ЄС, оскільки слід говорити про пошуки взаємовигідних інтересів партнерства й подальшого розвитку України, вважає вона: «Важливо не стільки мати стимул до розвитку, скільки логіку win-win: тобто щоб вигода була і для України, і для ЄС».

Такої ж думки дотримується політолог Олександр Палій. Він вважає, що до конкретного обговорення членства України в ЄС не готові у практичній площині ні Київ, ані Брюссель. І справа не лише у чималій кількості сил, які всередині ЄС виступають проти української перспективи, а й у тому, що сторони мають виконати передусім Угоду про асоціацію. При цьому Палій вважає, що українці мають надавати європейським партнерам нові ініціативи, корисні для обох сторін. «Це може бути і розширення угоди про Зону вільної торгівлі, і зняття невеликої кількості обмежень по важливих для України групах товарів, які залишились», – міркує політолог.

Перспектива вступу України до Євросоюзу, на думку Андреаса Умланда, має скоріше символічне значення. Крім того, воно не є єдиним шляхом співпраці Євросоюзу з іншими країнами – політолог наводить приклад митного союзу між ЄС та Туреччиною, зазначаючи, що наразі обговорюється укладення аналогічного договору з Україною: «Це була б ще глибша інтеграція, ніж Зона вільної торгівлі, яка наразі запроваджується». Також, на думку Умланда, Україні слід вивчати євроінтеграційний досвід країн Західних Балкан і спробувати втілити в себе окремі механізми, розроблені ЄС спеціально для цього регіону.

Умланд погоджується з тим, що економічна інтеграція має бути пріоритетом для України не тільки сама по собі, а й як передумова політичного об’єднання: «Економічна інтеграція має як самостійну, так і політичну цінність. Якщо Угода буде втілюватись і буде укладений договір про митний союз, то в якийсь момент питання про вступ України до ЄС постане саме собою».

При цьому, каже політолог, війна – одна з перешкод для заходу іноземних інвестицій в Україну, але геть не основна. За словами Умланда, найбільше інвесторів відлякують бюрократія та корупція. «Чомусь все робиться не дуже професійно, – каже він. – Нещодавно говорив з представником німецької економіки, який до того працював у Москві. Він казав, що до його ініціатив у Москві ставилися набагато серйозніше, ніж у Києві».

Оксана Білозір серед головних реформ, що дадуть змогу міжнародним організаціям інвестувати в Україну, називає судову. «До речі, у вівторок ми мали розглядати головні зміни до кодексів, які б продовжили судову реформу, – каже вона – Дасть Бог, парламент виконає свою роботу».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG