Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 19:30

У день знань прем’єр-міністр Володимир Гройсман зробив акцент на тому, що не всім українцям потрібна вища освіта. Натомість експерти зазначають, що, попри всі проблеми української освіти, вищий рівень освіти все-таки дає кращі шанси на високооплачувану роботу. А в сучасному мінливому світі важливо не лише мати освіту, а й не втрачати саме вміння вчитися й перенавчатись.

Уже 5 вересня Верховна Рада має розглянути проект освітньої реформи, за який депутати не встигли проголосувати перед канікулами. За словами Володимира Гройсмана, завдяки цій реформі українці отримають якісну освіту. Між тим, експерти налаштовані не настільки оптимістично. За їхніми словами, від реформи не варто очікувати швидких результатів, адже вона розрахована на тривалий період часу – аж до 2030 року.

Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Віктор Громовий вважає, що внаслідок ухвалення нового закону про освіту її рівень автоматично не стане вищим, проте буде створено якісно нові умови для її покращення.

Законопроект відкриє певне вікно можливостей. Але, як цими можливостями скористаються, буде залежати від рівня навчального закладу, від рівня директора, від рівня учителя

«Моє глибоке переконання, що реформувати освіту згори взагалі неможливо, її можливо реформувати лише знизу. Тому добре буде, якщо законопроект нарешті ухвалять – він відкриє певне вікно можливостей. Але, як цими можливостями скористаються, буде залежати від рівня навчального закладу, від рівня директора, від рівня учителя», – зазначає Громовий.

Прем’єр-міністр розповів про оманливість вищої освіти

Між тим, однією з головних проблем середньої школи освітяни називають надмірну кількість дітей у класах.

«Коли в класі 36-40 дітей, то, звичайно, вчителю складно працювати», – каже голова Асоціації керівників шкіл Києва Тетяна Садунова.

За таких умов тим, хто має намір здобувати вищу освіту, зазвичай, треба звертатися до репетиторів.

Натомість прем’єр-міністр Володимир Гройсман на урочистих заходах у київській гімназії «Ерудит» заявив, що не всім українцям потрібна вища освіта, а особливо – коли бракує людей робочих професій.

Я вважаю, що не кожен може бути науковцем і не кожному потрібна вища освіта

«Я вважаю, що не кожен може бути науковцем і не кожному потрібна вища освіта. Так сталося, що в 1990-і роки всі вважали, щоби в кожного був диплом про закінчення вищого навчального закладу. Але, насправді, диплом не є перевагою, оскільки справжні переваги дає якість знань і вміння знайти для себе місце в реальному секторі, де ти зможеш працювати», – каже глава уряду.

Освіта як інвестиція в майбутнє

І справді, як зазначають фахівці, рівень добробуту напряму не залежить від рівня освіти. Проте з часом вищий рівень освіти дає кращі шанси мати високооплачувану роботу.

До 35 років, чим вищий рівень освіти, тим у середньому менший дохід. Потім картина змінюється: чим вища освіта, тим більше шансів мати роботу

«До 35 років, чим вищий рівень освіти, тим у середньому менший дохід. Людина з вищою освітою на першому робочому місці заробляє менше, ніж людина із професійною технічною освітою. До 35 років! Потім картина змінюється: чим вища освіта, тим більше шансів мати роботу», – каже завідувач відділу соціальної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Цимбал.

Проблемою радше є те, що в Україні відбулася інфляція вищої освіти – замість реальних знань дехто свідомо йде у виш за самим лише дипломом.

В нас має місце інфляція освіти, бо навчаються не ті люди, які здатні навчатися

«Досі існує думка, що вища освіта – це гарантований білет у класне майбутнє, це престиж і таке інше. Тому в нас має місце інфляція освіти, бо навчаються не ті люди, які здатні навчатися», – каже Олександр Цимбал.

Загалом, експерти наголошують, що в наш мінливий час важливо не так мати освіту, як саме вміння вчитися: швидко засвоювати нові навики та знання.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG