Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 21:17

Складається враження, що цифри втрат беруть зі стелі – Братущак


Вшанування пам'яті загиблих в Іловайську, Київ, 29 серпня 2017 року

Президент Петро Порошенко і начальник Генштабу Віктор Муженко озвучили різні цифри втрат в українські армії за три роки конфлікту. З року в рік зменшує статистику втрат за минулі роки і Міноборони. Особливо різняться цифри небойових втрат. Що це – непорозуміння, уточнення даних чи свідома маніпуляція? Відповідь на ці питання в ефірі Радіо Донбас.Реалії давали військовий кореспондент Юрій Бутусов та журналіст Олексій Братущак.

– На чому ґрунтуються Ваші підозри у тому, що влада якимось чином маніпулює цифрами щодо бойових втрат чи поранених в зоні АТО?

Олексій Братущак: Швидше у Генштабі і Міноборони хаос з підрахунками. На сайті «Української правди» є розділ «Доступ до правди» з формою, яку людина може заповнити і надіслати запит про публічну інформацію. Потім на сайт приходить відповідь. І от я знайшов три запити, які подавались з періодичністю в пів року. Там було одне й те саме запитання, але кожного разу різні відповіді з різними цифрами. І це з одного і того ж відомства. А запитання було таке: скільки у нас загинуло військових у 2014 році.

– Можливо інформація просто уточнюється і доповнюється?

Олексій Братущак: Це могло б так бути, якби дані були за цей рік. Тоді могли б бути значні розбіжності. Але запитували про 2014 рік. Ми бачимо, що бойові втрати різняться не сильно, а небойові відрізняються у десятки разів, а з приводу поранених – це сотні, а то й тисячі разів. Наведу приклад відповідей Міноборони про небойові втрати за 2015 рік. Перша відповідь 908, друга – 70, третя відповідь 722. Відповідно дуже складно це все аналізувати. Складається враження, що їх беруть десь зі стелі.

Юрій Бутусов: Причина того, що немає точної статистики – недостатня увага силових структур та керівництва держави до проблеми реєстрації бойових втрат. На жаль, немає єдиного підходу. Але втрати враховуються. В нас нема такого, щоб хтось намагався приховати втрати чи хтось щось забуває, бо історики Військово-історичного музею Міністерства оборони ведуть велику роботу зі встановлення всіх загиблих. Ми бачимо «Стіну Героїв» на Михайлівському соборі, де всі загиблі встановлені поіменно, навіть невідомі.

Військовий кореспондент Юрій Бутусов
Військовий кореспондент Юрій Бутусов

– Але ж 900 і 70. Це дві відповіді на одне питання. Ви думаєте, що настільки серйозний хаос у Міноборони?

Юрій Бутусов: Є недостатня увага цьому питанню і розуміння наскільки принципова ця проблема. Є кілька систем підрахунку. Одна система – це усі втрати, друга система підрахунку – це бойові втрати, третя система – це бойові втрати кількох структур, які інколи не враховуються. Є також проблема із запізненням визнання втрат. Наприклад, ті особи, які не ідентифіковані, тривалий час поки не буде офіційного підтвердження, не включаються в списки загиблих. Якщо б була єдина, прозора система підрахунку, в якій всі ці нюанси враховуються, то громадськість бачила б від чого залежить корекція цих цифр. Але у нас завжди відбувається так, що керівнику під якусь дату треба підготувати цифру, йому її дають, а складові цієї цифри ніхто не роз’яснює. На жаль, системного підходу до оцінки обсягів втрат у керівництва держави немає.

– Відповідно зявляється величезне поле для маніпуляцій, яким користуються зокрема і сепаратисти.

Олексій Братущак: Сепаратистським сайтам взагалі не можна вірити, адже ведеться ще й інформаційна війна. Й починається потім: українські військові перестріляли одне одного, граната розірвалась, тисяча загинула.

Журналіст Олексій Братущак
Журналіст Олексій Братущак

– Чому ж тоді довіряти?

Олексій Братущак: Тому, що сам бачиш. Я для себе колись вивів формулу чому так важливо мати точні цифри. В кожній війні, де рахунок втрат іде не десятки і сотні, а тисячі і мільйони, є розбіжності в оцінках втрат і чим більші ці розбіжності, тим менше в цій війні важить життя людини. Тобто якщо під час Другої світової війни були розбіжності в сотні тисяч, а то й мільйони, то в нас, якщо ми говоримо про десятки, вартість одного життя значно вища. Але треба, щоб була доведена смерть кожної людини, щоб пам’ять про кожного загиблого ми не втратили.

Юрій Бутусов: В Україні, насправді, підрахунок втрат організований на абсолютно пристойному і сучасному рівні. Порівняти це з російськими втратами в Чечні і тим хаосом, який творився там, то це не можна навіть співставляти. Зараз підготовлено чіткий поіменний список загиблих під Іловайськом, який буде видано до 14 жовтня істориками Національного військово-історичного музею. Ми чітко знаємо, що під Іловайськом загинуло та зникло безвісти або неідентифіковані чи не визнаються загиблими батьками 386 українських воїнів в період з 7 по 31 серпня. Тіла 18 бійців знайти не вдалося, тіла 19-ти бійців знайти вдалося, але з різних причин, через не згоду на проведення тесту ДНК чи не визнання його результатів, ці 19 бійців поіменно не визнані загиблими.

Щось мені не віриться, що тільки у Петра Порошенка немає ясності з приводу того, що треба чітко підраховувати смерті. Можливо є якась інша мета? Скажімо вплинути на мобілізацію? Ви в таку конспірологію вірите?

Олексій Братущак: Я не вірю в маніпуляцію. На щоденних брифінгах звітують лише про бойові втрати. Але інформація про небойові втрати не засекречена і будь-хто може надіслати запит і отримати цифру. Інша справа, що дві людини в різний час відправлять один і той же запит і можуть отримати різні цифри. Логічно я цього не можу пояснити.

Юрій Бутусов: У нас є стратегія розвитку Збройних сил. На жаль, президент довірив це питання пану Муженку і Генеральному штабу. За три роки ми бачимо, що це генерали мирного часу і вони не здатні керувати сучасними бойовими діями. Для президента наразі важливим питанням є забезпечення лояльності Збройних сил. Більше нічого йому не треба. Тому такий бардак у всьому, навіть у підрахунку втрат.

Останній випуск Радіо Донбас.Реалії:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG