Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 07:02

Музейний канон і українське питання


Будівля Національного художнього музею України в нічний час (архівне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

Автор: Колектив Національного художнього музею України

Колонка Ірини Костенко і Марини Остапенко «Малоросійські штампи Національного художнього музею України», опублікована на сайті Радіо Свобода, на нашу думку, порушує широку тему української постколоніальної травми, переакцентування національної історії, в тому числі й історії українського мистецтва, комплексу меншовартості тощо. Публічна дискусія на цю дражливу тему – що таке малоросійщина, де вона криється, в яких закапелках мозку ховається – була б дуже продуктивною для суспільства. Чому, наприклад, для того аби позбутися асоціацій з одним контекстом, нам конче необхідно припасувати себе до іншого? Чому для усвідомлення вартісності українського мистецтва нам так важливо його попереднє схвалення європейцями?

Ми в Національному художньому музеї України (НХМУ) побачили в цьому тексті насамперед тривогу щодо ймовірного применшення ролі і значення українських митців з боку співробітників музею, свідомого її замовчування чи незнання. Співробітники НХМУ як науково-дослідної установи доклали багато зусиль для того, щоб повернути імена багатьох українських художників у національний канон, вивчити і дослідити їхню творчість, повернути в Україну важливі твори, популяризувати українське мистецтво в Україні і за кордоном. Під час Революції гідності співробітники НХМУ жили в музеї, оберігаючи приміщення і фонди. Науковці, які присвятили своє життя вивченню і збереженню українського мистецтва, просто не можуть свідомо завдати йому шкоди.

Чи могло трапитися, що екскурсовод не так емоційно та захоплено, як того хотілось би відвідувачам, провів екскурсію? Могло, ніколи не можна виключити людський чинник. Але варто пам’ятати, що під час оглядової екскурсії експозицією другого поверху, яка триває всього годину і охоплює 7 зал, не можна детально розповісти про заслуги усіх художників, про їхні закордонні і вітчизняні успіхи. Тож завдання оглядової екскурсії передусім – познайомити відвідувачів з колекцією Музею, описати мистецькі процеси, назвати ключові імена. Екскурсоводи говорять насамперед про художні якості робіт, їхнє завдання – допомогти відвідувачам самостійно навчитись бачити художню цінність творів. Для тих, кому хотілось би розширити свої знання мистецького контексту, музей має потужну лекційну програму, – яка більш детально висвітлює окремі періоди, напрями, персоналії. Запрошуємо.

Національний художній музей України відкритий до будь-яких публічних дискусій. Ми свідомі того, що будь-яка критика інституції – це підказка: на що звернути увагу, де є брак комунікації інституції з суспільством, де криється проблема – на мікрорівні чи ширше, в науковому дискурсі.

Колектив Національного художнього музею України

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:

Малоросійські штампи Національного художнього музею України

Яка національність Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього Музею російського мистецтва)?

Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?

Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG