Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 15:33

Саміти починаються й завершуються, а реформування України має тривати – Лінкявічус


Засідання круглого столу під час саміту «Східного партнерства» ЄС з шістьма східними країнами-партнерами в Брюсселі, 24 листопада 2017 року

Брюссель – Саміти починаються й завершуються, а щоденна кропітка робота із реформування України повинна тривати. Так після брюссельського саміту «Східного партнерства» заявив голова литовської дипломатії Лінас Лінкявічус. Хоча на зустрічах у Брюсселі вкотре не йшлося про членство в ЄС, однак керівництво України відзвітувало про деякі досягнення. Водночас у ЄС переконують, що програма партнерства із країнами-сусідами, зокрема з українцями, не переживає ніякої «втоми», хоча їй дещо й бракує динамізму.

Україна, розширення ЄС, проблеми з невирішеними «замороженими» та активними, як на Донбасі, конфліктами – у Євросоюзі шириться «втома» від всіх цих речей. До того ж примирливі чи санкційні зусилля європейців із метою якось вплинути на Росію, яка головним чином і є основною причиною всіх цих складнощів по сусідству, ще й накладаються на власні негаразди всередині співдружності.

Про таку ж «втому» чимало політиків та експертів заявляли й у контексті ініціативи «Східне партнерство», саміт лідерів якого пройшов минулої п’ятниці у Брюсселі.

Ребекка Гармс, німецький депутат Європарламенту та співголова Парламентської асамблеї «Євронест», віддавна відстоює в європейському блоці позиції України, адже регулярно відвідує Київ та знає про події на сході не з чуток, бо особисто неодноразово бувала на Донбасі.

Ребекка Гармс
Ребекка Гармс

Після участі в брюссельських переговорах президентів, прем’єр-міністрів та голів зовнішньополітичних відомств шести країн «партнерства» і 28 держав ЄС вона пояснює, чому знову українці, грузини та молдовани не отримали чіткої перспективи можливого членства у ЄС.

Історії щодо «втоми ЄС від «Східного партнерства» виявилися безпідставними. Все це протистояння навколо політики «відкритих дверей» – не лише через проблеми в Україні, Грузії чи Молдові чи деінде на сході. Все це також через внутрішні проблеми в ЄС
Ребекка Гармс

«Історії щодо «втоми ЄС від «Східного партнерства» виявилися безпідставними, – запевняє Гармс. – Переважна кількість лідерів країн засвідчила чітке бажання, попри всі складнощі, продовжувати цей велетенський проект. Тим часом українцям та іншим державам слід зрозуміти, що все це протистояння навколо політики «відкритих дверей» – не лише через проблеми в Україні, Грузії чи Молдові чи деінде на сході. Все це також через внутрішні проблеми в ЄС. В цьому сенсі Європарламент має мудру позицію, відстоюючи принцип «відкритих дверей» в перспективі. Ми хочемо бачити, що реалізуються амбіційні положення Угод про асоціацію. І водночас ми працюємо, аби не було «втоми» ні на рівні ЄС, ні серед наших громадян, а також в демократичному сенсі люди сприятливіше ставилися до майбутніх перспектив (членства) наших східних партнерів».

Сумніву щодо відкритості ЄС до партнерів бути не може – Туск

Підсумковий документ, підписаний всіма керівниками держав, євроустанов та європейських урядів, зрештою, не містив жодного слова про Росію, хоча мова про агресивні дії Москви лунала і в залі засідань і на підсумковій прес-конференції і в кулуарах саміту. Британський прем’єр Тереза Мей прямо називала Росію «ворожою» країною, яка атакує засадничі європейські цінності.

Голова Європейської ради Дональд Туск, який прожив половину свого життя в радянській системі, зазначав, що «Східне партнерство» не націлене проти Росії – це взаємовигідне партнерство суверенних країн. Водночас чільний керівник євроустанови, що об’єднує всіх лідерів держав-членів, відвертий щодо дій росіян в Україні.

Дональд Туск
Дональд Туск

Загибель п’яти українських військовослужбовців є лише останнім підтвердженням трагічних наслідків агресії Росії в Україні. ЄС засуджує цю агресію і ніколи не визнає незаконну анексію Криму
Дональд Туск

​«Загибель п’яти українських військовослужбовців є лише останнім підтвердженням трагічних наслідків агресії Росії в Україні, – каже Туск. – ЄС засуджує цю агресію і ніколи не визнає незаконну анексію Криму. Не може бути сумніву в тому, що наше спільне майбутнє полягає в готовності ЄС до відкритості своєї політики щодо наших партнерів. І я можу ще раз підтвердити, ми готові це зробити».

Водночас Україні Євросоюз висловив безумовну політичну підтримку, в черговий раз підтверджує свою солідарність і повагу й непорушність її територіальної цілісності, незалежності та суверенітету. Так само й щодо раніше взятих та нових фінансових зобов’язань: об’єднана Європа все обіцяє виконати, хоча й не приховує роздратування неквапом офіційного Києва реформувати державу та виконувати вимоги, висунуті під час Революції гідності на Майдані. Про це, зокрема, каже голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, нарікаючи на те, що прогрес Києва на цій ниві все ще не такий, як того хотів би Брюссель.

Київ згуртував ЄС навколо ідеї миротворців на Донбасі – Порошенко

Характерно, що в підсумковій заяві саміту «Східного партнерства» зазначено про «посилену роль ЄС у вирішенні конфліктів та його зусилля для відновлення довіри в рамках або на підтримку узгоджених форматів переговорів та процесів, у тому числі «через безпосередню присутність ЄС (у зонах конфлікту) в разі потреби», а це означає, що в декларації є й натяк на можливе розміщення миротворців на Донбасі.

На це після завершення брюссельського саміту звернув увагу й президент України Петро Порошенко.

Петро Порошенко
Петро Порошенко

Нам вдалося вирішити іншу політичну річ: об’єднання Європейського союзу навколо миротворчої місії на Донбасі. Нам вдалося внести цю позицію і до фінальної резолюції саміту
Петро Порошенко

​«Нам вдалося вирішити іншу політичну річ: об’єднання Європейського союзу навколо миротворчої місії на Донбасі. Ми активно просуваємо цю позицію як в Генеральній асамблеї ООН, так і в Раді безпеки ООН, а нині нам вдалося внести цю позицію і до фінальної резолюції саміту», – повідомив Порошенко.

Тим часом пункт, який не задовольняв Україну, стосувався повторення того, що вже заявляли на минулому саміті у Ризі, а саме: що ЄС визнає європейські прагнення та вибір європейського напрямку розвитку. Проблемним у цьому сенсі для Києва була нова ремарка, де зазначалося, що ці визнання чинні, але вже «в контексті» минулорічної грудневої заяви, коли Нідерланди домоглися від ЄС додатку до Угоди про асоціацію про те, що асоціація не передбачає надання Україні членства в Євросоюзі. Власне, в самій угоді про асоціацію про це дійсно і не йшлося, але Нідерландам ця додаткова заява була важлива, щоб оминути рішення дорадчого референдуму в цій країні проти ратифікації нею угоди про ратифікацію цієї угоди ЄС і України.

Зрештою, після дипломатичних баталій та емоційного виступу президента Порошенка це положення хоч і залишили без змін, однак Києву пообіцяли розробку «дорожньої карти» щодо можливого приєднання до чотирьох союзів – митного, цифрового, енергетичного та шенгенського простору. Як наголосив президент Петро Порошенко, у цьому «ключові позиції для України нам вдалося відстояти».

Тим часом «вишенькою на торті» називає Порошенко домовленість щодо проекту макрофінансової допомоги Єврокомісії для України на наступні два роки: три транші загалом в розмірі 1,8 мільярда євро.

Що далі?

Говорячи про наступні кроки, так би мовити, періоду після саміту, скажімо, латвійський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус зауважує: «життя після саміту не припиняється», а ЄС має відповідальніше ставитися до майбутнього східних партнерів, зокрема й України.

Єдина стратегія, яку нам слід продовжувати, – це підтримка партнерів за визначених умов, їхніх успішних досягнень та реформ. Щоденна робота в цих державах повинна тривати
Лінас Лінкявічус

«Єдина стратегія, яку нам слід продовжувати, – це підтримка партнерів за визначених умов, тобто їхніх успішних досягнень та реформ. Адже саміти завершуються, дехто ними задоволений, дехто – ні. Але кропітка щоденна робота в цих державах повинна тривати, ставати динамічнішою, більш зосередженою на конкретних цілях. Щодо ЄС, то коли ми кажемо, що наш підхід базований на європейських цінностях, то нам слід доводити це на ділі. Те, що держави мають право на самостійний вибір, якого їх позбавляють, має бути не лише їхньою, але й нашою проблемою, нашим завданням та нашим викликом», – зазначив Лінкявічус.

Санкції повинні залишатися, доки Росія не повернеться до поваги до міжнародних законів
Ребекка Гармс

Європарламентар Ребекка Гармс зауважує: не можна було залишати неназваною агресивну стратегію Росії. «Ми мусимо бути дуже відвертими щодо наших рішень, санкції повинні залишатися, доки Росія не повернеться до поваги до міжнародних законів. Об’єднана Європа має залучати ще більше й інших важелів», – каже вона в інтерв’ю Радіо Свобода щодо подальшого розвитку подій в європейсько-українській царині.

Гармс: між законом і його виконанням – величезна дистанція

Ми мусимо виробити добрий ритм імплементації реформ. Амбіційні закони, але таке ж тверде й амбіційне їх виконання – ось найкращий спосіб робити наступні кроки до Євросоюзу
Ребекка Гармс

«Щодо наступних кроків, то ми маємо «на столі» добрі ідеї. Я наполягаю на тому, що ми мусимо виробити добрий ритм імплементації реформ. Я заявила на саміті, що процес законотворчості в Україні просто неймовірний: Верховна Рада працює дуже швидко. Але між ухваленням закону і його реалізацією є величезна дистанція. Тож амбіційні закони, але таке ж тверде й амбіційне їх виконання – ось найкращий спосіб робити наступні кроки до Євросоюзу. Цього ж хочуть і громадяни України. Водночас всі наступні великі проекти, які ми маємо на столі, мають значно меншу важливість, ніж успіхи у боротьбі з корупцією чи децентралізація державних установ», – переконує Ребекка Гармс.

Нарешті, важливо зауважити, що у фінальній заяві брюссельського саміту «Східного партнерства» було також зазначено, що його учасники вітають підтримку «Східного партнерства» з боку ЄС, яка надається за допомогою повного і спрямованого використання Європейського інструменту сусідства, включаючи програми транскордонного співробітництва та інші наявні фінансові інструменти.

Однак, мовиться в заяві, фінансова підтримка «надається за умови здійснення конкретних кроків для впровадження реформ», а принцип «більше – за більше» і надалі працюватиме на користь тих партнерів, які ці реформи реалізують найактивніше.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG