Брюссель – Нинішній брюссельський саміт «Східного партнерства» хоч і не відкрив українцям перспективи членства в ЄС, однак підтвердив їхні європейські прагнення та вибір. Представники євроустанов, зокрема, зазначили, що шлях для подальшого зближення залишається безперешкодним, а президент України Петро Порошенко додає: резолюція саміту навіть об’єднала учасників навколо ідеї миротворців на Донбасі, а також відкрила можливість приєднання українців до таких єдиних європейських просторів, як митний, цифровий, енергетичний союзи та до «шенгену».
Пункт підсумкової декларації саміту, який не задовольняв Україну, стосувався повторення того, що вже заявляли на минулому саміті в Ризі, а саме, що ЄС тільки визнає європейські прагнення та вибір європейського напрямку розвитку. Проблемним у цьому сенсі для Києва був новий пункт, де зазначалося, що визнання є чинними в контексті минулорічної грудневої заяви. У грудні Нідерланди домоглися ухвалення на рівні ЄС додатку про те, що асоціація сама по собі не передбачає надання Україні членства в Євросоюзі. Саме «у цьому контексті учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір партнерів», мовилося в документі.
Ключові позиції для України нам вдалося відстоятиПетро Порошенко
Зрештою, після дипломатичних баталій та емоційного виступу президента України Петра Порошенка, хоча це положення й залишили без змін, однак Києву пообіцяли розробку «дорожньої карти» щодо можливого приєднання до чотирьох союзів: митного, цифрового, енергетичного та шенгенського простору. На цьому наголосив Порошенко, який запевнив: «ключові позиції для України нам вдалося відстояти».
Йдеться про європейське «партнерство-плюс»Петро Порошенко
«Ідеться про європейське «партнерство-плюс», де передбачається членство України, Молдови й Грузії, їхній доступ до єдиного цифрового ринку з ЄС, до єдиного енергетичного ринку, митного союзу, і ми домовилися, що вивчимо питання доступу до шенгенського союзу, – сказав президент. – Ми також домовилися, що так званий «план Маршалла» для України, концентрація всіх ресурсів ЄС у єдиний документ, побудова «дорожньої карти», також нами буде опрацьований».
«Вишенькою на торті» називає Порошенко домовленість щодо «дуже амбітного» проекту макрофінансової допомоги Єврокомісії для України на наступні два роки. Він складатиметься з 1,8 мільярда євро, розділених на три транші, і про нього євроустанова повідомить уже наступного тижня.
Загальний спогад про конфлікти
Водночас після небажання європейців порушувати питання конфліктів, які існують у 5 із 6 держав-партнерів, та після згаданого виступу Порошенка, який згадав про нових загиблих на Донбасі та гібридну загрозу, європейські лідери та країни-партнери домовилися змінити один із параграфів підсумкової декларації.
Йдеться про те, що вони «залишаються глибоко стурбованими продовженням порушень принципів міжнародного права в багатьох частинах регіону». «Учасники саміту закликають до поновлення зусиль, спрямованих на сприяння мирному врегулюванню невирішених конфліктів, … на зміцнення довіри та добросусідських відносин, які мають важливе значення для економічного й соціального розвитку та співробітництва», – мовиться в декларації.
Не може бути сумніву в тому, що наше спільне майбутнє полягає в готовності ЄС до відкритості своєї політики щодо наших партнерів. І я можу ще раз підтвердити, що ми готові це зробитиДональд Туск
Голова Європейської ради Дональд Туск, зі свого боку, запевняє, що декларація саміту й політика ЄС жодним чином не закривають для України шлях до подальшого зближення з ЄС.
Водночас він каже, що «вчорашня загибель п’яти українських військовослужбовців є лише останнім підтвердженням трагічних наслідків агресії Росії в Україні». «ЄС засуджує цю агресію і ніколи не визнає незаконної анексії Криму. Не може бути сумніву в тому, що наше спільне майбутнє полягає в готовності ЄС до відкритості своєї політики щодо наших партнерів. І я можу ще раз підтвердити, що ми готові це зробити», – заявив Туск.
Єврофінанси – в обмін на реформи
Характерно, що в підсумковій заяві саміту «Східного партнерства» зазначено про «посилену роль ЄС у вирішенні конфліктів та його зусилля для відновлення довіри в рамках або на підтримку узгоджених форматів переговорів та процесів», у тому числі «через безпосередню присутність ЄС (у зонах конфлікту) в разі потреби», а це означає, що в декларації є й натяк на можливу присутність миротворців Євросоюзу на Донбасі.
Нарешті, важливо зауважити, що в підсумковій заяві нинішнього Брюссельського саміту зазначено, що його учасники вітають підтримку «Східного партнерства» з боку ЄС, яка надається за допомогою повного і спрямованого використання Європейського інструменту сусідства, включаючи програми транскордонного співробітництва та інші наявні фінансові інструменти.
Однак, мовиться в заяві, фінансова підтримка «надається за умови здійснення конкретних кроків для впровадження реформ», а принцип «більше – за більше» і надалі працюватиме на користь тих партнерів, які ці реформи реалізують найактивніше.
Дивлячись у 2020 рік і далі, зараз настав час для ще більшої активності. Ми на правильному шляху, тож тримаймося цього курсу й надаліЖан-Клод Юнкер
Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер тим часом зауважив: «На сьогоднішньому саміті ми домовились про досягнення 20 конкретних завдань до 2020 року. Завдяки «Східному партнерству» Європейський союз допоміг створити 10 000 робочих місць, навчити 20 000 осіб та виділити компаніям понад 100 000 кредитів. Ми покращили доступ до безкоштовних юридичних послуг, зробили внесок у розвиток транспортних зв’язків, посприяли гендерній рівності й допомогли тисячам студентів рухатися між Європою та регіоном «Східного партнерства». І, дивлячись у 2020 рік і далі, зараз настав час для ще більшої активності». Юнкер підсумовує: «Ми на правильному шляху, тож тримаймося цього курсу й надалі».
