Київ – Євросоюз готовий залучити асоційованих партнерів «до спільного діалогу щодо прогресу, можливостей та викликів стосовно реформ, пов'язаних з асоціацією» та підтверджує намір сприяти глибшій інтеграції країн «Східного партнерства» та ЄС. Про це, серед іншого, іде мова у підсумковій декларації саміту «Східного партнерства». Експерти ж наголошують: саміт відбувся на тлі зростання популізму в європейському політикумі, процедури Brexit і спроб Росії відновити свій вплив на Європу. Чого варто очікувати Україні у програмі «Східного партнерства»?
Як повідомив журналістам президент України Петро Порошенко, один з головних результатів саміту – це включення до підсумкової декларації саміту положень щодо європейської перспективи України. За його словами, Україна, серед іншого, отримає доступ до єдиного цифрового та енергетичного ринку ЄС, а у найближчі роки на українців чекає програма макрофінансової допомоги від Євросоюзу.
«Незабаром європейська комісія випустить комюніке про дуже амбітний проект макрофінансової допомоги на 2018-2019 роки. Це будуть три транші», – каже президент.
Саміт «Східного партнерства» відбувся за складної ситуації усередині Євросоюзу та на тлі розгортання гібридної війни Росії, завдання якої – збільшити вплив Кремля на європейську політику та політиків, «корумпувавши» європейські демократичні цінності, кажуть українські фахівці. До того ж, триває і збройна агресія Росії проти України, продовжуються провокації з боку російських армійців поблизу кордонів держав-членів ЄС і НАТО, досі не розв’язані «заморожені конфлікти» у Грузії та Молдові.
Відтак пріоритетом для ЄС у регіоні «Східного партнерства» має бути стабільність на східному кордоні ЄС, а також вміння європейців захистити власні демократичні цінності, що вкрай важливо для політичних еліт та громадянських суспільств у країнах «Східного партнерства», наголошують українські експерти.
Як зазначила під час дискусій щодо перспектив «Східного партнерства» у Києві (організовані аналітичним «Центром нова Європа») голова комітету Верховної Ради України у закордонних справа Ганна Гопко, на програму «Східного партнерства» впливатимуть парламентські та президентські вибори наступних років у країнах ЄС тощо.
Мова іде про зростання ролі безпекового фактору та політичної стабільності у країнах Євросоюзу та регіоні «Східного партнерства»Ганна Гопко
«Важливо подивитись наперед, плануючи діяльність «Східного партнерства». На жаль, тенденції свідчать, що вплив Росії і на Євросоюз, і на країни «Східного партнерства» зростатиме. Тож маємо готуватись до протидії, до спільної відповіді на ці загрози – тобто, мова іде про зростання ролі безпекового фактору та політичної стабільності у країнах Євросоюзу та регіоні «Східного партнерства», – зазначила Гопко.
За її словами, Євросоюз надалі повинен підтримувати Україну як найбільшу та найважливішу країну «Східного партнерства», котра, до того ж, зазнала прямої військової агресії з боку Росії. Для цього європейцям варто приділяти більшу увагу тим політичним силам, громадським ініціативам, які діють усередині країни та впроваджують реформи.
«Старої нормальності» більше не існує – Порошенко
На це ж звернув увагу президент Петро Порошенко у своїх виступах та на зустрічах у рамках саміту. За його словами, російська агресія змінила ситуацію усередині ЄС та у регіоні «Східного партнерства» таким чином, що «старої нормальності» більше не існує, захід і схід Європи мають діяти разом, щоб «перетворити регіон у твердиню політичної стабільності, соціальної стійкості та економічного процвітання».
На думку українських експертів, наразі «Східне партнерство» залишається програмою, яка спрямована насамперед на трансформацію своїх сусідів через впровадження реформ за європейськими стандартами. В Україні реальними реформаторами виступають насамперед громадські активісти та незалежні ЗМІ. За даними громадської організації «Центр протидії корупції», за час після Революції гідності в Україні саме громадська активність, небайдужі спільноти спричинили тиск на владу, змушуючи її проводити реформи. Цьому сприяло, серед іншого, залучення Євросоюзу, відтак ЄС і надалі має підтримувати розвиток громадського сектору, зазначають експерти.
Але для таких держав, як Україна, Молдова і Грузія, цього замало, адже частини їхніх територій анексувала Росія, а Кремль має чималий політичний та інформаційний вплив на частину їхнього населення та на окремих політиків, зазначає політолог Леонід Літра.
Грузія, Молдова та Україна підпадають під частковий російський вплив, і якщо ЄС зменшить допомогу або залишить їх самих, вони стануть суб’єктами агресивних спроб Росії розширити цей впливЛеонід Літра
«Грузія, Молдова та Україна підпадають під частковий російський вплив, і якщо ЄС зменшить допомогу або залишить їх самих, вони стануть суб’єктами агресивних спроб Росії розширити цей вплив. У результаті, це може спричинити дестабілізацію і на сході від Євросоюзу, й усередині ЄС. Наразі ж Україна, Молдова і Грузія вважають, що ЄС мав би запропонувати новий формат партнерства, але у Брюсселі до цього неготові», – визнає експерт.
За його словами, сучасна Україна не обійдеться без підтримки з боку Євросоюзу, якщо мова йде про подолання корупції та впровадження серйозних реформ. Водночас ЄС має працювати «розумно», надаючи підтримку тим спільнотам та активістам, хто не імітує, а «проштовхує» і впроваджує реформи, щоб підтримати розвиток української європейської держави, зазначають експерти.
