Уперше 25 грудня офіційно є вихідним днем – українці святкують Різдво за григоріанським календарем. Говорили про це давно, але зважилися лише цього року. Впорядкувати нарешті український календар свят закликають експерти. Вони пропонують «очистити» його від «червоних дат», успадкованих від СРСР, скоротивши кількість вихідних і відмовитись від практики їх переносу. Як виглядає календар-2018? Як його пропонують реформувати? Які свята можуть стати робочими днями? І навіщо це потрібно?
Календар свят-2018
Нині в Україні – 11 святкових неробочих днів на рік: Новий рік, Різдво (7 січня і 25 грудня), Міжнародний жіночий день, Великдень, День праці, Трійця, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, День Конституції, День Незалежності, День захисника.
Крім того, у 2018 році внаслідок перенесення свят, які припадають на вихідні, українці матимуть вихідні понеділки: 8 січня – після Різдва, великодній понеділок – 9 квітня, 28 травня – на Трійцю, а також 15 жовтня, бо День захисника України випадає на неділю.
Відповідно до рекомендацій Кабміну, для «раціонального використання робочого часу» наступного року також рекомендують зробити вихідним перед- або післясвяткові робочі дні, а потім відпрацювати:
- п’ятницю 9 березня, а відпрацювати у суботу 17 березня;
- понеділок 30 квітня, напередодні Дня праці, а відпрацювати суботнього 5 травня;
- 29 червня після Дня Конституції, яке випадає на п’ятницю, натомість робочою буде субота 23 червня;
- передріздвяний понеділок 24 грудня, але працювати доведеться у суботу 22 грудня;
- понеділок 31 грудня, а відпрацювати у суботу 29 грудня.
Скороченими передсвятковими робочими днями будуть 7 березня, 30 квітня, 8 травня, 27 червня, 23 серпня, 24 і 31 грудня.
Як підрахували аналітики, у середньому українці відпочивають близько 40% року. Для України, яка має не кращі економічні показники, така кількість вихідних – розкіш, констатують експерти. Оскільки за кожен додатковий святковий неробочий день держава платить великі гроші.
«Хаос» свят
А експерти наголошують: в українському календарі свят панує «хаос». Конституція України передбачає, що державні свята мають упорядковуватися окремим законом, якого немає від початку Незалежності.
«У нас незрозуміло, що є державними святами, що є міжнародними днями, хто їх визначає і встановлює. У нас немає відповідного закону, максимум, що є – Кодекс законів про працю», – констатує експерт «Реанімаційного пакету реформ», аналітик Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.
Тому варто ухвалити «рамкові правила», які б поставили крапку над «і». Якими можуть бути варіанти реформи календаря, експерти «Реанімаційного пакету реформ» та Центру досліджень визвольного руху проаналізували у «Зеленій книзі».
Як пропонують реформувати український святковий календар?
В Українському інституті національної пам’яті кажуть, що знають, як навести лад в українському календарі свят. Там підготували відповідний законопроект і пропонують скоротити кількість святкових днів до десяти.
«Якщо він буде ухвалений у такій редакції, з наступного року буде введено дев’ять неробочих днів, зокрема, чотири неробочі дні – державні свята: День Конституції, День Незалежності, День Захисника і День пам’яті і примирення – 8 травня. Один вихідний – це Міжнародний день праці. І ще чотири вихідних – це традиційні свята: Трійця, Новий рік, Різдво і Великдень», – зазначила представниця Українського інституту національної пам’яті Ганна Байкєніч.
Оскільки 25 грудня теж став святковим неробочим днем, відповідні зміни внесуть до законопроекту, додала експерт. А 8 березня і 9 травня залишаться святковими, однак робочими днями.
І головне – законопроект пропонує скасувати практику перенесення вихідних днів, коли свято випадає на суботу або неділю. Тоді загальна кількість святкових вихідних, залежно від року, може скоротитися до 6-8 днів на рік.
Тільки Великдень, Різдво і Трійця будуть переноситися на понеділокГанна Байкєніч
«Тільки Великдень, Різдво і Трійця будуть переноситися на понеділок. У Європі така практика відсутня. Тому Україна так само пристає на таку традицію, спираючись на загальноєвропейські практики», – зазначила Байкєніч.
Також в Українському інституті національної пам’яті хочуть поділити свята на державні, міжнародні, дні жалоби, пам’ятні дати, професійні свята, скорботні дні і традиційні свята.
Відповідний законопроект подали на погодження Міністерству культури України. Потім його має розглянути Верховна Рада.
Від яких вихідних Україна могла б відмовитися?
Найменше згоди існує в українському суспільстві з того, відпочивати чи працювати і як святкувати 8 березня, 1-2 і 9 травня. Експерти звертають увагу на «комуністичний наліт» цих свят і спотворення їхньої первісної ідеї.
І якщо в питанні травневих свят депутати поставили крапку у листопаді, перейменувавши 1 травня на День праці, а 2 травня скасувавши на користь 25 грудня, то питання щодо двох інших свят ще доведеться вирішувати.
8 березня
В Україні 8 березня стало вихідним днем у 1966 році. Із 1977 року рішенням ООН його відзначають як День боротьби за права жінок. У країнах Європи 8 березня є святковим, однак робочим днем. Відпочивають цього дня переважно у пострадянських країнах, зазначає Анна Олійник.
«Зараз він вихідним є в Росії, Україні, Молдові і Білорусі (але у Молдові із грудня теж запропонували зробити робочим днем). І в решті пострадянських країн – Киргизстан, Казахстан, Узбекистан і так далі. Але він там називається не Міжнародний день прав жінок, а може називатися Днем матері, Днем весни», – пояснює Олійник.
8-9 травня
9 травня стало святковим і неробочим днем одразу після Другої світової війни, 1947 року вихідний скасували і повернули лише у 1965 році. З 2015 року офіційна його назва в Україні – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Державним святом 9 травня є переважно у пострадянських країнах – зокрема Росії, Білорусі, Вірменії, Туркменістані, зазначає Анна Олійник.
У західноєвропейських країнах цей день вшановують 8 травня, оскільки саме тоді «антигітлерівська коаліція прийняла капітуляцію збройних сил Рейху» – його Український інститут національної пам’яті й пропонує зробити неробочим.
Скільки відпочивають в інших країнах?
Кількість святкових вихідних у різних країнах світу коливається від 7 до 18 днів, каже Анна Олійник.
Лідер з кількості свят у світі – Колумбія та Індія – 18 днів. А найменше відпочивають у Мексиці – всього 7 днівАнна Олійник
«Лідер з кількості свят у світі – Колумбія та Індія – 18 днів. А найменше відпочивають у Мексиці – всього 7 днів. У Європі ж найбільше відпочивають у Фінляндії – 15 офіційних святкових неробочих днів. Загальна цифра по Європі – 10-11 днів. У Британії зовсім мало свят – всього 8 днів громадяни можуть відпочивати. Цікава ситуація у Франції, там невелика кількість свят, але там профспілки можуть узгоджувати з роботодавцями, чи надається той чи інший вихідний і чи він оплачується», – каже дослідниця.
Реформі бути чи ні?
Що каже бізнес? У питанні реформи календаря бізнес передусім цікавить економічний бік питання, а відтак – зменшення кількості вихідних, зазначає представник бізнес-спільноти Едуард Курганський. Він навів «успішний» приклад Португалії, яка майже на третину зменшила кількість державних вихідних і про зміни повідомила потенційним інвесторам.
Від 9 до 14 свят на рік є в різних країнах Європи. Україна мусить мати меншу кількість із цих цифрЕдуард Курганський
«Від 9 до 14 свят на рік є в різних країнах Європи. Мені здається, що Україна мусить мати меншу кількість із цих цифр, таким чином ми залишаємося в Європі, але розуміємо, що в Європі ми є найслабшими. Законом точно має бути врегульоване питання, що якщо свято випало на вихідний, то воно не переноситься», – каже Курганський.
Також бізнесмен закликає розмежувати поняття «вихідні» і «святкові» дні.
Позиція профспілок. Треба починати з кардинальної реформи економічної системи, системи оплати праці і трудового законодавства, і аж потім торкатися питання скорочення вихідних, зауважує голова всеукраїнської профспілки «Захист праці» Олег Верник.
Ми дуже негативно ставимося до скорочення вихідних днівОлег Верник
«Ми дуже негативно ставимося до скорочення вихідних днів. Про що насправді йдеться? Про збільшення експлуатації людей найманої праці, через зменшення їхнього вільної часу. Не з цього треба починати, а так ми маємо пропозицію за ту мізерну місячну зарплату збільшити робоче навантаження людей. Це абсолютно ні в які ворота не лізе», – зазначає Верник.
Що думають представники церкви? Із реформою календаря Україна запізнилася на 25 років, вважає архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ(о) Ігор Ісіченко. Необхідно нарешті відмовитися від атавізмів комуністичного часу, додав він.
Звільнення календаря від комуністичних свят – це важлива частина зміни суспільної свідомостіІгор Ісіченко
«Власне, це є важливим елементом декомунізації суспільної свідомості, бо не досить змінити тільки назви вулиць для того, щоб звільнитися від того, що є для нас найбільшим тягарем. Звільнення календаря від комуністичних свят – це важлива частина зміни суспільної свідомості», – наголосив архієпископ.
Це можливість підбити підсумки: скільки залишилося заборонених професій для жінок, що зробила держава за рікОлена Суслова
Оцінка правозахисників. Правозахисниця, експертка з ґендерних питань Олена Суслова наголошує: українські свята варто позбавити статевої ознаки. І додає, тому робити вихідним, скажімо, Міжнародний день захисту прав жінок – оксюморон.
«Ці подвійні стандарти є частиною політичного минулого проекту. Сьогодні варто змінити певні підходи, зокрема, і до свят. 8 березня – це державне свято, але в жодному випадку не вихідний. Це можливість підбити підсумки: скільки залишилося заборонених професій для жінок, що зробила держава за рік», – наголошує Суслова.
Чи варто переносити свята?
Як зазначають автори «Зеленої книги», серед сусідніх країн практика переносу вихідних лишилася тільки у Росії. Серед європейських – свята переносять британці, однак мають лише вісім офіційних святкових днів на рік. В Іспанії та Німеччині це вирішують самі працівники: якщо вони не хочуть «розривати» вихідні, можуть взяти відгул.
Перенесення вихідних днів в Україні є типовою радянських традицією, наголошують експерти.
«Релігійні свята за своєю природою вимагають активної участі вірян у релігійних обрядах. Відповідно, наступний день можна було би зробити вихідним, щоб люди відпочили. Натомість, якщо державне свято випадає у вихідний, коли і так ніхто не працює, то з якого переляку на наступний день знову не йти на роботу? Це така типова пострадянська практика: якщо можна не ходити на роботу, то чому б не ходити на роботу», – наголошує історик, журналіст Сергій Громенко.
Натомість економіст Ярослав Жаліло має сумніви, що в нинішніх умовах скорочення вихідних матиме суттєвий ефект для української економіки.
«Тут ще питання: «Вихідні в умовах нинішньої економіки – стимулятори чи дестимулятори економічного розвитку?». Тому що економіка зорієнтована на споживача значною мірою, споживання у вихідні дні збільшується, і це може її пожвавлювати. Виробництва ж, які дають значну частку українського валового виробництва – промисловість, аграрний сектор – у них вихідних як таких немає, тому що виробничі процеси налагоджені на неперервному циклі», – зазначає Жаліло.
Слід скасувати норму щодо перенесення святкових і загалом переглянути календар свят, вважає економіст Борис Кушнірук. Без такого критичного ставлення до роботи й відпочинку Україні буде складно стати успішною, резюмує він.
(Матеріал підготовлений на основі досліджень «Зеленої книги», більше інформації можна знайти за лінком)
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Більшість українців масово відзначатиме Різдво 25 грудня вже за два-три роки – Момрик
Порошенко привітав вірян із Різдвом за григоріанським календарем
