Доступність посилання

ТОП новини

У 2014 оборонні бюджети Росії та України співвідносились як 10:1 – Вінник


Ілюстративне фото. Українські бійці в зоні бойових дій на Донбасі, 2014 рік
Ілюстративне фото. Українські бійці в зоні бойових дій на Донбасі, 2014 рік

86 мільярдів гривень на оборону в 2018 році – це менше, ніж просило Міністерство оборони, але ця сума дозволить не лише утримувати, а й розвивати армію, переконаний народний депутат Іван Вінник. Натомість колишній начальник Генштабу Анатолій Лопата стверджує, що цієї суми аж ніяк недостатньо для забезпечення потреб війська. А військовий експерт Ігор Козій нарікає на те, що Міноборони недостатньо ефективно засвоює виділені йому кошти.

ЗАВАНТАЖИТИ

Військовий експерт Ігор Козій вважає, що сума видатків на оборону, яку передбачає бюджет 2018, не відповідає воєнній доктрині України, а також вказує на те, що Міністерство оборони не засвоює виділені йому кошти в повному обсязі.

На техніку та озброєння залишається приблизно трохи більше 15-16%
Ігор Козій

«Якщо ми візьмемо минулорічну заяву про 5% (ВВП – ред.) на сектор безпеки та оборони і порівняємо з тим, що Міністерство оборони взяло 2,48%, то бачимо, що менше половини цього «оборонного пирога» Міноборони змогло освоїти, цього явно недостатньо. Більшість коштів – 80% – фактично йде на військовослужбовців, на питання, пов’язані з грошовим утриманням, винагородою, таке інше і тому подібне. Зрозумійте правильно, на техніку та озброєння залишається приблизно трохи більше 15-16%», – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи».

На переконання експерта, Україна потребує власного виробництва зброї – від патронного заводу до більш складних технологій.

Ігор Козій
Ігор Козій

«Мене більш за все вразило, коли «Південмаш» вийшов з не моделлю, а картинкою, я б її назвав, гіперзвукової ракети, яку ми можемо випускати і нам потрібно її випускати, тому що вона дуже швидко подолає відстань і вразить ціль навіть тоді, коли тільки збирається виходити, якщо розвідка буде працювати чітко», – згадує Козій.

Він висловлює впевненість, що Верховна Рада та зокрема профільний комітет з питань безпеки та оборони мають більш ретельно контролювати реалізацію масштабних ініціатив в галузі оборони.

Парламентський комітет повинен фінансувати та схвалювати найбільш потужні проекти в галузі озброєння
Ігор Козій

«Парламентський комітет повинен фінансувати та схвалювати найбільш потужні проекти в галузі озброєння і, може, трохи менш потужні проекти в інших напрямках. Тобто розподіл цих повноважень повинен бути по всіх гілках влади».

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» та секретар парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Іван Вінник зазначає, що комітет, керуючись українським законодавством, має можливість моніторити діяльність Міністерства оборони і систематично нею користується.

«Комітетом було чимало звернень направлено в правоохоронні органи. Найбільш резонансні провадження, наприклад, по так званому Trade Commodity із закупівлі дизельного пального, були затримані деякі особи. Це провадження НАБУ було відкрито за заявою нашого комітету в тому числі», – стверджує депутат.

За словами Вінника, за останні три роки Міністерство оборони поступово збільшувало видатки на розвиток армії, а не лише на її утримання: заробітні платні, одяг, харчування тощо.

В бюджеті 2018 року до 22% передбачено на видатки розвитку. Це закупівля зброї, інвестиції в дослідно-конструкторські розробки
Іван Вінник

«Тільки сьогодні, станом на кінець 2017 – початок 2018 року ми можемо констатувати, що в бюджеті 2018 року до 22% передбачено в загальному розписі на видатки розвитку. Це закупівля зброї, інвестиції в дослідно-конструкторські розробки, і це вже, в принципі, крок вперед, тому що до того, якщо брати 2014, 2015 роки, ми кошти, якщо говорити людською мовою, «проїдали». Але в нас не було іншого виходу, нам треба було сформувати військо», – згадує він.

Вінник також додає, що загальне бачення, яким чином реформувати систему управління військом, ще формується.

Анатолій Лопата
Анатолій Лопата

За словами колишнього начальника Генштабу ЗСУ, генерал-полковника Анатолія Лопати, виділені з бюджету кошти лише частково вирішують проблему забезпечення потреб Збройних сил.

86 мільярдів – це не ті гроші, яких потребують Збройні сили і підприємства військово-промислового комплексу
Анатолій Лопата

«86 мільярдів – це не ті гроші, яких потребують на сьогоднішній день Збройні сили і, звичайно, не ті гроші, на які розраховували підприємства військово-промислового комплексу. Ми рахуємо, що держава знайде можливості і все ж таки необхідні кошти для посилення обороноздатності держави будуть знайдені. Вони будуть знайдені з двох витоків: це, насамперед, допомога світової спільноти, і друге – це консолідація суспільства для вирішення оборонних проблем», – сподівається генерал-полковник Лопата.

Іван Вінник визнає, що Міноборони претендувало на більшу суму бюджетного фінансування – 120 мільярдів гривень. Проте і 86 мільярдів, за його словами, дозволяють значно збільшити частину видатків розвитку.

Іван Вінник
Іван Вінник
3,7 мільярда доларів українського військового бюджету на 2018 рік по відношенню до 27 мільярдів російського військового бюджету
Іван Вінник

«Якщо порахувати в доларовому паритеті відносно інших країн, відносно Росії, яка є ворогом України на сьогодні, то ця пропорція в бік України у 2018 році стане кращою, тому що ми починали з пропорції 1:10, якщо рахувати військові бюджети Росії та України 2014 року. Наразі можемо констатувати 3,7 мільярда доларів українського військового бюджету на 2018 рік по відношенню до 27 мільярдів російського військового бюджету», – рахує депутат.

Таке співвідношення, на його думку, свідчить, що Україна рухається в правильному напрямку в тому, що стосується видатків на оборону.

Ігор Козій не поділяє оптимізму. Зокрема, на його думку, виникають складнощі з імплементацією профільного законодавства..

«Закон «Про організацію оборонного планування» абсолютно не виконується як в рамках, пов’язаних із часом, так і в певних процедурах планування. Тому що фактично народні депутати мали змогу внести зміни, якщо вони їх не задовольняють. Я це теж припускаю. Однак чомусь залишили цей закон в «сірій зоні», а це основний плануючий документ і це треба враховувати», – стверджує він.

Законопроект, що передбачав зміни в цьому законі, було скасовано в 2016 році після того, як народні депутати не змогли подолати вето президента Порошенка та не внесли його пропозицій.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG