Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2018, Київ 19:45

Чому в польському Сеймі раптом зайнялися темою «бандеризму»?


Ілюстраційне фото. Сейм Польщі, Варшава, січень 2016 року

Варшава – Протягом двох днів депутати польського Сейму сперечалися про те, як протидіяти поширенню в країні крайньоправих ідеологій та перекручуванню історії Польщі у світі. Приводом до дискусії стало резонансне журналістське розслідування комерційного телебачення TVN про діяльність польського неонацистського угрупування «Гордість та сучасність». На кінець бурхливих дебатів про ультрарадикалів депутати більшістю голосів ухвалили внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті. Якщо ці зміни затвердить польський Сенат і підпише президент країни, то Польща кримінально переслідуватиме тих, хто пропагуватиме тоталітарні ідеології. У перелік тоталітарних ідеологій польські депутати, окрім нацизму і комунізму, включили український націоналізм. У Міністерстві закордонних справ України засудили рішення Сейму Польщі про заборону так званої пропаганди «бандерівських націоналістів».

Зміни, внесені в польський закон про Інститут національної пам’яті, складаються з двох частин. Згідно з першою, яку запропонувала популістська партія «Кукіз’15», у Польщі заборонено пропагувати «бандеризм» та заперечувати злочини українського націоналізму. У другій групі змін, внесених міністерством юстиції, йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті».

В частині, написаній політиками з партії «Кукіз’15», пояснюється, заперечення яких саме злочинів у Польщі хочуть карати. Зокрема, в тексті ухваленого закону сказано про «злочини бандерівських націоналістів та членів формувань, які колаборували з Третім Рейхом, вчинені в 1925-1950 роках, які полягали на застосуванні насилля, терору або інших форм порушення прав людини щодо осіб чи груп людей». Там же зазначено, що злочинною вважається участь «бандерівських націоналістів» у знищенні єврейського населення та геноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та «Східної Малопольщі», тобто Галичини.

Польські праві твердять, що воїни УПА не мають права на військові поховання

Ініціатори тих змін у законі, де йдеться про український націоналізм, кажуть, що без таких нововведень полякам не збудувати добросусідських відносин з Україною.

Томаш Жимковський, представник партії Кукіз’15, твердить, що нормальні відносини з українцями поляки можуть мати тільки на «міцному фундаменті історичної правди». Він наголошує на необхідності кримінального переслідування «бандерівців», яких, за його словами, потрібно називати «українськими нацистами». Жимковський робить закиди українській меншині у Польщі та студентам з України.

«Маємо українські організації, які в Польщі ходять з червоно-чорними прапорами, маємо багато українських студентів, і ми радіємо, що вони приїжджають до Польщі, що вони навчаються в польських університетах. Але вони не тільки показують таку символіку, вони переслідують тих українців, на польській землі, з огляду на те, що вони не приймають тієї неонацистської бандерівської нарації, і це треба обов’язково змінити», – сказав депутат Сейму.

У свою чергу Малґожата Звєрцан, депутат із правої фракції «Вільні і солідарні», необхідність змін у польському законодавстві пояснила тим, що в Україні «вибілюють» ОУН та УПА й прославляють «винних у геноциді поляків».

За словами політика, вояків УПА треба прирівняти до військових злочинців із дивізії СС «Дірлевангер», і тоді вони не матимуть у Польщі права на жодну форму вшанування, зокрема й на могили.

Очевидними, суворими і обов’язковими мусять бути санкції у випадку будь-якої спроби культу Бандери, Шухевича, ОУН чи УПА
Малґожата Зверцан

«У світлі Женевської конвенції члени УПА, як і дивізії «Дірлевангера», не були солдатами, згідно з цією конвенцією вони не мають права на будь-яку форму увічнення, включно з правом на солдатську могилу. Ця виразно поставлена справа мусить бути очевидною для всіх, хто відвідує Польщу. Очевидними, суворими і обов’язковими мусять бути санкції у випадку будь-якої спроби культу Бандери, Шухевича, ОУН чи УПА», – наголосила Малґожата Зверцан.

Чому Сейм несподівано зайнявся розглядом суперечливого законопроекту?

Депутати польської опозиції, які взяли участь в обговоренні нововведень у законі про Інститут національної пам’яті, звернули увагу на те, що ці пропозиції на розгляд парламенту надійшли понад рік тому і тривалий час лежали в так званій «морозильній камері».

Опозиціонери пов’язують несподіваний розгляд суперечливого законопроекту зі справою, яка збурила польське суспільство та міжнародну громадську думку – діяльністю польських неонацистів з угрупування «Гордість і сучасність». Мовляв, йдеться про зміщення акцентів у парламентській дискусії з внутрішніх польських проблем на інші питання і пошуки радикалів деінде, тільки не серед поляків.

Законопроект лежав у парламентській «морозильній камері» рік і три місяці?
Павел Кобилінський

Павел Кобилінський із партії «Новочесна» запитує: «Хочу запитати, що трапилося, що ми розглядаємо цей законопроект, який лежав у парламентській «морозильній камері» рік і три місяці? Це дивно, тож чи ухвалення цих двох депутатських проектів не мало на меті прикрити сьогоднішні дебати про нацизм, щоб польський Сейм щось зробив? Уряд відразу так відреагував... Це дає привід до роздумів».

Стефан Нєсьоловський, депутат із фракції «Унія європейських демократів», припущення Павла Кобилінського вважає небезпідставними. Дискусію в Сеймі навколо «української» частини законопроекту він назвав «антиукраїнською істерією», яка, ймовірно, була заздалегідь спланована з метою «прикриття» проблеми польського радикалізму.

Складається враження, що це написане в столиці однієї з сусідніх держав, бо це надто ідіотично, щоб в такий спосіб розмовляти з українським народом, Пілсудський казав: «Нема незалежної Польщі, без незалежної України
Стефан Нєсьоловський

«У мене складається враження, що це написане в столиці однієї з сусідніх держав, бо це надто ідіотично, щоб в такий спосіб розмовляти з братнім українським народом, з народом, про який Пілсудський казав: «Нема незалежної Польщі, без незалежної України». Щоб представити такий рівень дурощів, треба бути політично неграмотним», – обурювався Нєсьоловський.

Інший польський опозиційний депутат Марцін Свенціцький з партії «Громадянська платформа» намагався переконати Сейм, що зміни до закону про Інститут національної пам’яті зайві. За його словами, ця установа й без того дуже багато робить для з’ясування обставин «волинського» злочину.

Біля нацистських та комуністичних злочинів не названо жодних національностей, натомість слово «українські» з’являється аж 7 разів
Марцін Свенціцький

На своїй сторінці у мережі Facebook Свенціцький написав, що його партія утрималася від голосування за ухвалення змін до закону, тому що Сейм не врахував пропозицій опозиціонерів. Депутат звертає увагу: «Біля нацистських та комуністичних злочинів не названо жодних національностей, натомість слово «українські» з’являється аж 7 разів. Ми були проти таврування одного народу в законі про Інститут національної пам’яті».

Попри застереження політиків з опозиційних фракцій, що внесення суперечливих доповнень до закону спричинить погіршення стосунків із Україною, Сейм підтримав ці зміни більшістю голосів. «За» проголосували 279 із 414 присутніх у Сеймі депутатів, зокрема політики з правлячої у Польщі політсили «Право і справедливість», а також депутати з партії «Кукіз’15» та Польської селянської партії.

Дискусія про «бандеризм» у Сеймі – це боротьба популістів з неіснуючими вітряками – експерт

Про причини несподіваного ухвалення змін до закону про Інститут національної пам’яті розмірковує Даріуш Матерняк, експерт з українсько-польських стосунків. Свої думки він виклав в інтернет-виданні PolUkr.

Матерняк наголошує на тому, що «бандеризм», який за словами політиків з партії «Кукіз’15», нібито загрожує полякам, не існує в Україні, а тим більше в Польщі. Експерт вважає, що насправді ініціаторам дискусії в Сеймі йдеться про отримання політичних дивідендів.

Партія «Кукіз’15» вкотре веде популістичну боротьбу з неіснуючими вітряками («бандеризмом»), чим намагається покращити свої ненайкращі рейтинги
Даріуш Матерняк

«Схоже на те, що партія «Кукіз’15» вкотре веде популістичну боротьбу з неіснуючими вітряками («бандеризмом»), чим намагається покращити свої ненайкращі рейтинги», – написав Матерняк.

На думку експерта, вплив на рішення Сейму зайнятися цією темою могли мати останні події, пов’язані з оприлюдненням інформації про діяльність у Польщі груп осіб, які публічно вшановують Адольфа Гітлера. «Як виникає з репортажу, показаного телебаченням TVN, їхнім лідером є особа, яка тісно пов’язана з одним із колишніх лідерів партії «Кукіз’15», – зазначає експерт. Матерняк припускає, що винесення питання «бандеризму» на розгляд Сейму є спробою політиків-популістів відвернути увагу від власних проблем, «набагато серйозніших, ніж неіснуюче прославляння бандеризму».

«Категорично не сприймаємо» – МЗС України

У Міністерстві закордонних справ України засудили рішення Сейму Польщі про заборону так званої пропаганди «бандерівських націоналістів».

«Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у тому числі некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України. Хотіли б нагадати авторам проекту цього законодавчого акту, що українці, як і поляки, зазнали надзвичайно великих страждань від тоталітарних режимів у роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини. У цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху», – йдеться у заяві на сайті відомства.

У документі дипломати висловлюють сподівання, що Сенат Польщі, який має незабаром розглянути зазначений законопроект, «виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG