Після візиту президента України Петра Порошенка на щорічні збори Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі критика на адресу голови української держави пролунала не тільки з боку його супротивників в Україні і російських коментаторів. Критична оцінка діяльності Порошенка пролунала і з боку західних оглядачів.
Американський журналіст Браян Боннер, головний редактор видання міжнародної спільноти в Україні Kyiv Post, пише про «перетворення Петра Порошенка»: «Він перетворюється на нову людину, коли виїжджає з України, цілком невпізнанною порівняно з тим президентом, якого більшість знає всередині країни». На думку автора, «вдома Порошенко – король корумпованої й клептократичної олігархії, який перешкоджає і зриває намагання довгостраждального українського народу досягти справедливості чи гідного рівня життя, переслідувач своїх політичних супротивників і антикорупційних активістів». При цьому, за словами журналіста, «безпорадність і розчарування, які він (Порошенко) поглибив, змусили мільйони українців утекти за кордон у пошуках хоч якогось шансу на нормальне життя».
Про те, що проти України триває гібридна війна Росії, яка впливає на «ненормальність» життя, у статті не згадано.
Але, заявляє головний редактор Kyiv Post, Порошенко, як засвідчили його «маячні виступи» в Давосі, «чарівним чином перетворюється на демократичного героя – принаймні, в його власних очах». «Саме він, за його ж словами, веде перед у боротьбі з корупцією в Україні. В його думках то він сам-один створив і заохотив нові антикорупційні інституції. Саме він створив цілком новий, чистий, компетентний Верховний суд, якому нині довіряють українці і який вершить правосуддя», – пише про Петра Порошенка Браян Боннер.
Дві «неправди Порошенка» в Давосі
Журналіст стверджує, що слова президента України про його боротьбу з корупцією і реформу судочинства, промовлені в Давосі на спільному робочому засіданні з президентами Литви і Польщі, неправдиві.
У статті цитуються слова Порошенка на тому засіданні: «Я організовую боротьбу проти корупції в Україні… бо боротьба проти корупції – це пріоритет моєї президентської політики. Це я створив незалежні антикорупційні інституції, НАБУ і САП». Факти ж, заявляє Боннер, полягають у тому, що «Порошенко робить усе, щоб перешкодити створенню незалежної системи судочинства, бо хоче сам вирішувати, хто сяде до в’язниці, а хто ні».
«Роками він тримався за корумпованого Віктора Шокіна як свого генерального прокурора, а замінив його на такого самого нездару і ще більшого політичного підлабузника Юрія Луценка, який нападає на антикорупційних активістів (тут у тексті статті стоїть посилання на інформацію про справу Віталія Шабуніна, голову «Центру протидії корупції», якого нині судять за побиття журналіста і блогера Владислава Філімоненка – ред.) замість того, щоб розслідувати справи про великі шахрайства і вбивства», – мовиться у статті. Автор також звинувачує «інші давно корумповані правоохоронні установи, включно з СБУ й МВС», у тому, що вони «роблять усе можливе, щоб нападати на нові антикорупційні інституції, підривати і послаблювати їх». Як результат, пише американський журналіст із Києва, «від початку десятиліття не засуджена жодна людина у справах про масштабну корупцію, що обікрала державу на 40 мільярдів доларів», не розкриті гучні вбивства – «нічого».
Другим твердженням Порошенка в Давосі, яке заперечує Боннер, є: «Ми здійснили реформу правосуддя, повністю перезавантаживши Верховний суд і судову систему в Україні. А 22 грудня я ініціював у парламенті новий антикорупційний суд як завершальну структуру незалежної антикорупційної системи». Фактом є те, заявляє журналіст, що судам в Україні вірить, можливо, один відсоток людей, а в новий Верховний суд увійшло «надто багато дискредитованих суддів, дехто з яких причетний до політично мотивованих рішень і корупції».
«І таких не кілька – йдеться про принаймні 25 суддів зі 111 призначених», – пише автор. Тут у статті теж не згадано, що після низки закликів і українських активістів, і Заходу ретельніше ставитися до відбору суддів у Вищій кваліфікаційній комісії суддів заявили, що кандидатів перевірили, і більшість надала докази неактуальності застережень до них; після призначення 113 суддів посли країн «Групи семи» у спільній заяві назвали відбір суддів до нового Верховного суду досить прозорим і конкурентним.
Порошенко як «борець проти Антикорупційного суду»
Як пише автор статті в Kyiv Post, «Порошенко провів більшу частину свого президентства в боротьбі проти незалежного антикорупційного суду, і тільки наприкінці минулого року змінив курс на протилежний, коли міжнародні партнери не лишили йому іншого вибору». «Він із запізненням подав у п’ятницю перед Різдвом законопроект із глибокими вадами. І зі своєю фракцією в парламенті, найбільшою, він зможе гальмувати чи послаблювати цей документ протягом усього року», – вважає Боннер і додає: «Сказати, що Порошенко живе в казковому світі, – було б надто м’яко. Він, як не сумно, не каже правди, і співучасниками його брехні є багато людей, які хочуть нав’язати рожеву версію України, якої не існує».
При цьому автор застерігає: «Порошенко ще може виграти перевибори, але зростають шанси, що українці можуть повернутися до когось іще гіршого, бо цей президент України цинічно зрадив обіцянки революції Євромайдану, … і не показує ніяких ознак зміни курсу до часу, коли в березні 2019 року він постане перед виборцями. Якщо він програє, то муситиме звинувачувати тільки себе самого».
Влада гальмує реформи, молодь розчаровується
Із іншою статтею виступила дослідник Європейського відділу Фонду міжнародного миру Карнеґі у США і директор Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у Берліні Ґвендолін Зассе. На сайті Carnegie Europe вона пише, що президент Петро Порошенко «вважає себе рушієм реформ, але його широко вважають за особу, що гальмує процес реформ і активно намагається забезпечити свій вплив на президентські і парламентські вибори 2019 року, зокрема, нещодавньою спробою влаштувати призначення членів ЦВК».
Автор пише про проведене влітку 2017 року дослідження серед молоді України, яке здійснили Центр «Нова Європа» та Фонд імені Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine. За його даними, значна більшість опитаних не зацікавлені ні політикою загалом (близько 65% «не цікавляться взагалі» чи «скоріше не цікавляться»), ні політикою України на загальнонаціональному чи регіональному рівні (близько 60% «не цікавляться взагалі» чи «скоріше не цікавляться»).
Інше, теж репрезентативне дослідження, яке замовило 2017 року Міністерство молоді і спорту України, встановило схожий рівень незацікавленості політикою. Також це дослідження засвідчило низький рівень довіри до ЄС серед української молоді віком до 34 років: лише близько третини від опитаних довіряє Євросоюзові, ще близько третини – не довіряє.
«Такі настрої української молоді, особливо незацікавленість політикою, брак активної громадянської позиції, пов’язані з високими рівнями недовіри до української політики, мають стати попередженням для всіх орієнтованих на реформи сил в Україні – особливо в час, коли ті, хто при владі, ставлять свої особисті інтереси попереду необхідності реформ», – пише дослідник.
Порошенко далі обіцяє рішучість у боротьбі з корупцією
Президент України чи його адміністрація не робили відповіді на ці конкретні закиди. Під час перебування Петра Порошенка в Давосі на його адресу теж лунали заклики, зокрема з боку чільних керівників МВФ чи ЄБРР, продовжувати реформи, зокрема в галузі боротьби з корупцією, – і водночас визнання вже здійснених за останні чотири роки реформ і політичної відваги, якої вимагали ці реформи від України.
Сам Петро Порошенко дав у Давосі інтерв’ю агентству Bloomberg, у якому заявив, що Київ «рішуче налаштований» завершити створення Антикорупційного суду. За його словами, застереження щодо законопроекту про цей суд, які висловлювали міжнародні партнери України, – «це юридична, а не політична дискусія».
«Із політичного погляду всі розуміють, що ми рішуче налаштовані мати Антикорупційний суд. Я ненавиджу думку про те, щоб ми публічно обговорювали юридичні питання, бо документ має відповідати Конституції, українському законодавству, і саме це і згадувала Венеційська комісія. Тому ми мали вчора (з керівництвом МВФ у Давосі – ред.) дуже плідну дискусію, ми створили експертну групу, і ми, безумовно, засвідчили поступ у цьому», – заявив голова української держави.
А вже підбиваючи підсумки давоських зустрічей, Петро Порошенко знову наголосив: «питання створення незалежної антикорупційної інфраструктури, включно з Антикорупційним судом, є питанням мого пріоритету». «Це потрібно не для Світового банку, не для Міжнародного валютного фонду, не для іноземних партнерів. Це потрібно для мене і для України… Це моя принципова позиція. І не маю жодного сумніву, що так вона і буде реалізована».
