Доступність посилання

ТОП новини
22 Липень 2018, Київ 15:46

Бойові дії на Донбасі можуть затягнутися до 2030 року – Арестович 


Вигляд на терикон проросійських бойовиків з позиції українських військових під містом Золоте, грудень 2017 року

Зрив перемир’я був передбачуваним, вважають гості «Ранкової Свободи» військовий оглядач Олексій Арестович та військовий експерт Ігор Козій. На думку останнього, необхідно концентруватись на оновленні озброєння української армії. Зі свого боку Арестович очікує, що перемир’я на Донбасі буде запроваджене для введення миротворців, яке почнеться не раніше осені цього року.

Перемир’я на Донбасі не протрималося і кількох годин | Ранкова Свобода. Частина 1
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Перемир’я – типова практика, проте її важко дотримуватись, вважає експерт Міжнародного центу перспективних досліджень Євген Ярошенко.

«Багато є польових командирів, які не завжди виконують накази вищих офіцерів. Взагалі краще вимірювати не перемир’ями, а інтенсивністю обстрілів. Бо, якщо впродовж певного часу буде зафіксовано зниження обстрілів, то це буде з боку світу виглядати, як таке собі перемир’я», – вважає Ярошенко.

Військовий оглядач Олексій Арестович зізнається: не вірив в успіх перемир’я від самого початку. Українська армія, додає він, змушена відповідати.

«Повне припинення вогню означає, що ми не стріляємо перші і навіть на провокаційні обстріли Збройні сили України зазвичай не відповідають. Лише коли обстріли сягають такої інтенсивності або щільності, що це загрожує безпосередньо життю військовослужбовців або мирних мешканців, українська армія відкриває вогонь у відповідь», – зазначив він.

Водночас наступу з боку угруповань «ЛНР» та «ДНР» Арестович не очікує: співвідношення сил не на користь бойовиків.

«Ми сильніші зараз на Донбасі, українські збройні сили переважають. Ніхто нікуди не буде наступати, окремі провокації можуть бути», – вважає він.

За словами оглядача, розведення сил, зокрема, в Станиці Луганській також зривають представники незаконних угруповань, адже воно полягає в тому, щоб відвести свої блокпости з мосту через Сіверський Донець.

Відведення сил та засобів у Станиці Луганській, жовтень 2016 року
Відведення сил та засобів у Станиці Луганській, жовтень 2016 року

«Там є два блокпости, наш і їхній, між якими метрів 200, і потік людей, який сягає 10-15 тисяч осіб на добу, які постійно туди-сюди ходять. І наша сторона, і їхня сторона хочуть це контролювати. Якщо ми згодні зняти цей блокпост, тому що в нас облаштований пункт контролю на початку мосту, то їхня сторона не хоче цього робити, побоюючись, що ми можемо просунутись вперед», – пояснює він.

Військовий експерт Ігор Козій вважає, що для того, аби вірити в припинення вогню на четвертий рік війни, потрібна неабияка наївність. Натомість він переконаний, що Україна мусить зосередитись на осучасненні власного озброєння – це, очікує він, полегшило б роботу і дипломатам.

«До кінця лютого ми повинні були отримати два кораблі класу Islands, до цього часу не отримали. Щось незрозуміле відбувається навколо цього. Є інші речі, які, наприклад, мені незрозумілі до цього часу стосовно реформування власних збройних сил, власної системи безпеки й оборони», – перелічує Козій.

Ігор Козій
Ігор Козій

Я б радив налаштовуватись із цим конфліктом до 2030 року – Арестович

Олексій Арестович не вважає, що російські офіцери, які вийшли зі складу Спільного центру координації й контролю режиму припинення вогню, туди не повернуться після ухвалення закону про реінтеграцію.

«Ми звикли, що війни гібридні, але це буде вже занадто, коли контроль над лінією розмежування і тим, що там відбувається, здійснюють офіцери країни-агресора. Це сторона конфлікту після прийняття закону згідно з міжнародним законодавством. Вони не повернуться, скоріш за все», – міркує він.

Не надто високо оцінює експерт і шанси Кремля лобіювати введення миротворчої місії на Донбас на своїх умовах.

«Скоріш за все, це буде компроміс між Сполученими Штатами та Росією. Що стосується перемир’я – безумовно, безпосередньо на введення миротворців будуть добиватись перемир’я будь-яким чином. Але питання в тому, що безпосереднє введення – це не раніше осені цього року», – впевнений він.

Ігор Козій відводить провідну роль в міжнародному тиску на Росію Сполученим Штатам. Він нагадує, що, хоча в Німеччині вже є урядова коаліція, ім’я міністра закордонних справ ще не відоме.

«Що стосується Анґели Меркель та уряду Німеччини – так, вони доводять, що є прихильниками та надійними гарантами, партнерами для України в тиску на Росію. Але не забувайте, що є і окремі посадові особи, які фактично роблять іноді своїми заявами, своїми діями певну шкоду», – зазначає він.

Застосовуючи санкції до Росії за порушення нею міжнародного права, Захід відстоює не інтереси України, а свої власні, зауважує Арестович.

Олексій Арестович
Олексій Арестович

«У Заходу доволі багато претензій до самої України, але є консенсус. До осені 2016 року в них взагалі не було єдиної позиції щодо врегулювання української кризи. Потім вони її досягли, зараз консенсусним рішенням є введення миротворців в Україну».

Ігор Козій при цьому підкреслює, що, власне, про розміщення миротворчого контингенту мова не йде.

«Сьогодні питання вибору миротворців – хто повинен туди поїхати, хто буде виконувати там завдання – воно ще навіть не наблизилось. До цього, вже не кажучи, чи є рішення Радбезу ООН, направляти чи не направляти. Сьогодні це питання ще не вносилось», – нагадує він.

Прогнозуючи подальший перебіг подій, Олексій Арестович наводить приклад ізраїльсько-ліванського протистояння, яке почалось 1978 року. Пізніше було утворено зону безпеки, яка протрималась до 2000 року, а в 2006 конфлікт вибухнув із новою силою.

«Я б радив всім українцям налаштовуватись щонайменше з цим конфліктом до 2030 року. Навіть введення миротворців – в Лівані також є миротворці. Воно не убезпечує від продовження війни», – констатує оглядач.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG