Доступність посилання

ТОП новини
19 Грудень 2018, Київ 02:07

Зірвані плакати, заблоковані дискусії: наскільки безпечно в Україні говорити про права людини


Радикали намагалися зірвати дискусію «Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні» в Izone, Київ, 26 березня 2018 року

Київ – Тільки у березні цього року учасники маршу за права жінок у Києві та, зокрема, мітингу за права жінок в Ужгороді зазнали нападів. Було зірвано круглий стіл про злочини на ґрунті ненависті у Вінниці. Окрім того, радикали намагалися перешкодити проведенню дискусії у рамках кінофестивалю 26 березня в українській столиці. Тоді втрутилася поліція, і захід все одно відбувся. Водночас, на думку деяких експертів, не в усіх регіонах України правоохоронці дійсно вміють і готові забезпечити право на мирні зібрання та гарантувати безпеку учасникам акцій.

Дискусію про вплив поширення ультраправих рухів на дотримання прав людини в Україні планували в Izone у рамках кінофестивалю документальних фільмів Docudays UA та анонсували у відкритих джерелах, розповідає Тетяна Печончик, керівниця Центру інформації про права людини, що був одним із організаторів заходу.

Izone, Київ, 26 березня 2018 року
Izone, Київ, 26 березня 2018 року

Група молодих людей прийшла заздалегідь до початку нашого заходу, почала зривати плакати «Шанувати різноманіття» та намагатися зірвати дискусію
Тетяна Печончик

«Група радикально налаштованих молодих людей прийшла заздалегідь до початку нашого заходу (там якраз закінчувалась презентація Червоного Хреста), почала зривати плакати «Шанувати різноманіття» та намагатися зірвати дискусію, яка мала відбутися потім. Коли прибула поліція, вона цих молодиків випровадила з приміщення, але ультраправі заблокували вхід до приміщення. Фактично з допомогою поліції вдалося розблокувати вхід, дискусія розпочалася, ми її провели, але також було повідомлення про замінування приміщення. Тобто фактично було вчинено два правопорушення: адміністративне правопорушення, що стосується розтрощеної виставки, і завідомо неправдиве повідомлення про замінування, що є кримінальним злочином», – зазначила правозахисниця.

Тетяна Печончик
Тетяна Печончик

Окрім того, за словами представника оргкомітету Docudays UA Володимира Яворського, є інформація про напад на одного з гостей заходу після його завершення, однак той не звертався до правоохоронців.

«Ми йому запропонували юридичну допомогу як фестиваль. І відповідно, ми будемо так само домагатися, аби ті люди, що це робили, понесли відповідальність. Всі ці дії були зафіксовані на відео, в принципі, ми знаємо на прізвище навіть частину людей, які там були. Тому немає складності їх ідентифікувати, є тільки питання бажання поліції розслідувати такі справи», – каже він.

Відповідальність за блокування заходу взяв на себе «Правий сектор». Повідомлення про це оприлюднено на Facebook-сторінці організації. Як пояснили автори звернення, згаданий захід був спрямований на «дискредитацію патріотичного руху», а участь у ньому мала взяти Олена Шевченко з організації «Інсайт», «звинувачена у паплюженні українських державних символів».

Насправді ця інформація не зовсім відповідає дійсності: Шевченківський райсуд столиці дійсно розглядав позов проти Шевченко через один із плакатів на ході до 8 березня, до організації якої був долучений «Інсайт», однак дійшов висновку про відсутність складу злочину.

Керівник патрульної поліції Києва Юрій Зозуля повідомив вчора Радіо Свобода, що «абсолютно вдалося владнати ситуацію». За словами речниці поліції Києва Оксани Блищик, патрульна поліція забезпечила там правопорядок, однак нікого не було затримано, і слідчо-оперативна група на місце не виїжджала.

Тенденція до громадської активності не згортається перед загрозою насильства – Ліхачов

Більше десятка заходів у різних регіонах України зірвали – або були спроби їх зірвати, тільки з початку цього року, зауважив в ефірі проекту Радіо Свобода – радіо «Донбас.Реалії» – голова Групи моніторингу прав національних меншин В’ячеслав Ліхачов. Водночас, на його думку, українське суспільство стало набагато активнішим, аніж раніше.

«П’ять-десять-п’ятнадцять років тому стільки заходів такої тематики, що нині викликає роздратування ультраправих, не було би й за рік. Якщо рахувати, що 8 березня акції за гендерну рівність відбулися по всій Україні – від Закарпаття до Лисичанська, і було два випадки спроб зриву або нападу – в Ужгороді та Києві, то за відсотковим співвідношенням ми бачимо, що тенденція до громадської активності не згортається перед загрозою ймовірного насильства, а розвивається», – вважає дослідник.

В’ячеслав Ліхачов
В’ячеслав Ліхачов

Між тим, щодо реакції силовиків на ці процеси все не так однозначно: якщо у Києві можна говорити про ефективну роботу поліції на публічних заходах, то в регіонах ситуація інша, зауважує експерт групи «Поліція під контролем» Євген Крапивін.

Марш рівності останні два роки – це прекрасний приклад того, що поліція може забезпечити правопорядок, може захистити учасників від агресивно налаштованих угруповань
Євген Крапивін

«Марш рівності останні два роки – це прекрасний приклад того, що поліція може забезпечити правопорядок, може захистити учасників від агресивно налаштованих угруповань, і є певна комунікація між організаторами зібрань і поліцією. Тобто той самий «КиївПрайд» за місяць планується, проводяться зустрічі між організаторами і поліцією, деталі проговорюються: де саме буде розташовуватися кордон, коли будуть пропускати учасників. Але щодо регіонів – ситуація зовсім інша: 8 березня в Ужгороді – прекрасний приклад. По-перше, різні підрозділи громадської безпеки не мають досвіду захисту представників організацій, зокрема, ЛГБТ-організацій, і вони зазвичай зневажливо ставляться до таких акцій і не вважають проблемою напади на них праворадикалів», – каже він.

Євген Крапивін
Євген Крапивін

За словами аналітика, наразі не розроблено окремих операційних процедур охорони публічного порядку для поліцейських, як діяти під час мирних зібрань, якщо ті можуть зазнати агресії, і відповідно – певного навчання.

«І зараз багато хто, особливо після розгону наметового містечка 3 березня, говорить, що ці алгоритми мають бути прописані для всіх. Бо є тактико-оперативні групи патрульної поліції, які залучались, наприклад, вчора, є підрозділ поліції діалогу, є окремо тактична поліція, є окремий підрозділ Нацгвардії – між ними зараз немає кооперації, узгодження, і створення згаданих алгоритмів вирішило би цю проблему. І враховуючи, що кількість випадків насильства поширюється, то вони мають бути у фокусі уваги», – додає Євген Крапивін.

Як розповіли Радіо Свобода учасниці акції за права жінок 8 березня в Ужгороді, щодо нападу на них поліція відкрила провадження за статтями «хуліганство» та «порушення рівноправ’я громадян», кілька інших громадських активістів клопотали про державну охорону з боку праворадикалів, щонайменше одному з них правоохоронці охорону надали.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG