Доступність посилання

ТОП новини
20 Квітень 2018, Київ 17:53

Київ – Побої, катування струмом і сльозогінним газом: майже дві з половиною тисячі українців звернулись до медичних закладів через травми, завдані їм поліцейськими за минулий рік, але відкритих прокуратурою проваджень – удвічі менше. До суду тим часом за рік дійшло тільки 9 таких справ. Це – дані дослідження Експертного центру з прав людини, проведеного спільно з представниками Нацполіції та офісу омбудсмана. За висновками дослідників, катування залишається системною практикою ведення слідства в Україні.

Кількість задокументованих випадків тортур із боку силовиків – тільки «верхівка айсберга», але й у цих випадках притягнення винних до відповідальності відбувається не завжди, зазначає один із авторів дослідження – виконавчий директор Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.

Зокрема, за його словами, починаючи із 2012-го, за статтями «катування» і «перевищення повноважень» із боку правоохоронців українські суди ухвалили 160 вироків.

У більшості випадків за катування правоохоронці звільняються із іспитовим терміном
Юрій Бєлоусов

«У більшості випадків за катування (доведеного такого факту в суді – ред.) правоохоронці звільняються із іспитовим терміном, тобто вони звільняються, і якщо протягом певного часу вони не вчиняють повторного злочину – то все, жодного реального покарання вони не отримують. Серед тих, хто дійсно отримує реальне позбавлення волі,середній термін – 3–4 роки. Є випадки – до 10 років, але це надзвичайно тяжкі випадки, що призвели до смерті підозрюваної особи. Про що це свідчить? Судді розглядають катування як злочин середньої тяжкості, у їхній уяві це наче дрібна крадіжка», – зауважує Бєлоусов.

Юрій Бєлоусов
Юрій Бєлоусов

За даними дослідження, серед цих судових справ майже половина стосується оперативних працівників; на другому місці – працівники дільничної служби; 11% справ стосувались безпосередньої участі у катуваннях керівного складу поліції – від керівника сектору до начальника міськвідділу; 9% – патрульних поліцейських, по 3% – спецпризначенці та підрозділи охорони, і 1% стосується слідчих.

Одним просвітництвом не можна подолати усі проблеми, які є в поліції – Тарасенко

Окрім аналізу судових рішень, дослідники також проводили інтерв’ю із постраждалими та їхніми адвокатами, суддями, прокурорами та поліцейськими.

Як розповідає ще один із авторів дослідження, керівник відділу управління забезпечення прав людини Нацполіції Костянтин Тарасенко, для протидії тортурам із боку силовиків вони наразі зосереджуються на просвітницькій роботі.

Громадяни, дивлячись, що поліція може таким чином поводитись, перестає довіряти державі
Костянтин Тарасенко

«Роз’яснюємо законодавство, основи європейського права для того, щоб працівник поліції розумів, що тортури – це не тільки небезпечно для нього, бо він може бути покараний, а й шкідливо для іміджу держави, для сприйняття права у державі, бо громадяни, дивлячись, що поліція може таким чином поводитись, перестає довіряти державі. Просвітницька робота є ефективною, але одним просвітництвом не можна подолати усі проблеми, які є в поліції», – каже він.

Зокрема, як виявило дослідження, велике навантаження і надмір бюрократичних процедур спонукає поліцейських обирати «швидший» шлях розшуку злочинців. За словами Юрія Бєлоусова, попри зміни до Кримінального кодексу, за якими цінність для слідства признання нівелюється, низка процесуальних керівників із прокуратури і далі вимагає цього від слідчих, аби передати справу до суду.

Окрім того, як виявилося в результаті опитування, попри запевнення керівництва силових структур, кількісні показники передачі справ до суду і далі враховуються для оцінювання роботи правоохоронців, а блок слідства фактично залишається не охопленим реформою.

Поки система розслідування буде йти не від доказу до людини, а від людини до доказу, – катування ми не позбудемось
Юрій Бєлоусов

«До того часу, поки система розслідування буде йти не від доказу до людини, а від людини до доказу, – катування ми не позбудемось. Суд – це головний запобіжник», – вважає він.

Протидія тортурам – у пріоритеті діяльності Ради Європи, каже голова представництва цієї організації в Україні Мортен Енберг. І попри те, що такі випадки фіксуються тут і сьогодні, під час реформи поліції, він висловлюється з оптимізмом.

«Ми працюємо у цій сфері на прохання української влади. Тобто є воля щось робити. І те, що також добре – є воля щось робити згідно зі стандартами Ради Європи», – зазначає Енберг.

І він, і автори дослідження тим часом покладають великі сподівання на Державне бюро розслідувань, яке повинно перебрати у прокуратури, серед іншого, й функцію розслідувати випадки зловживань із боку поліцейських. Формально воно почало працювати із 1 березня 2016 року, але де-факто ця правоохоронна структура ще не існує. Обраний у листопаді минулого року голова ДБР Роман Труба анонсував початок повноцінної роботи цього відомства з вересня цього року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG