Будапешт – Парламентські вибори в Угорщині закінчилися перемогою правлячої консервативної коаліції у складі партій ФІДЕС-ХДНП, які матимуть у новому парламенті конституційну більшість. Чи слід очікувати у такому разі для угорсько-українських відносин?
Згідно з повідомленнями центрвиборчкому, точнішого підрахунку голосів слід очікувати не раніше суботи, 14 квітня. Причому остаточні результати загальних виборів – через певні юридичні особливості нового виборчого законодавства – в Угорщині можуть з’явитися ще пізніше. І тільки у цьому випадку президент Угорщини Янош Адер може дати доручення Віктору Орбану сформувати новий уряд.
Утім, деякі тези свого політичного курсу на майбутні чотири роки від Орбана вже прозвучали під час проведення виборчої кампанії. Він назвав головними пріоритетами діяльності нового уряду Угорщини, серед іншого, посилення безпеки громадян країни на тлі мігрантської кризи і захист прав закордонних угорців.
Що це може означати з огляду на доволі непрості українсько-угорські відносини?
Тиск на Україну зростатиме
Не дивлячись на те, чи будуть після виборів мінятися персоналії керівників МЗС Угорщини, тиск на Україну з боку офіційного Будапешта у мовно-освітньому дискурсі щодо угорської меншини на Закарпатті не тільки не зменшиться, але, ймовірно, посилиться.
З одного боку, чинний голова Міністерства Петер Сійярто неодноразово давав зрозуміти у своїх публічних виступах на цю тему, що його країна не готова задовольнитися жодним проміжним компромісом і вимагає від української влади скасувати новий національний Закон про освіту, який, на думку міністра, дискримінує права українських угорців.
Він дав зрозуміти, що це – основна умова подальшої співпраці з Україною в плані євроатлантичної інтеграції. Оскільки Київ відкидає такі підходи угорської сторони, Угорщина в особі міністра Сійярто чи того, хто прийде йому на зміну, якщо це станеться (хоча це і малоймовірно), буде і далі блокувати всі міжнародні кроки Україні в процесі її наближення до ЄС і НАТО.
З Будапешта на адресу офіційного Києва також надходять попередження про те, що Угорщина не згідна з намірами Міністерства оборони України відновити військову частину в Берегові на Закарпатті. Апелюючи по допомогу ОБСЄ, Сійярто назвав ці плани неприйнятними: «Це означає, що вони вважають угорську громаду загрозою Києву, і тому Угорщина категорично відкидає це».
Представників сусідньої країни турбує, що українська армія планує розмістити батальйон чисельністю до 800 вояків у місті з високою часткою етнічних угорців.
Будапешт підтримує санкції проти Росії
З іншого боку, наразі ніщо не вказує на те, що стара-нова угорська влада збирається якось змінювати свою позицію щодо продовження міжнародних санкцій ЄС проти Росії через її агресію в Україні.
Ба більше: події останніх тижнів, пов’язані з отруєнням подвійного агента Сергія Скрипаля та його дочки Юлії в англійському місті Солсбері, свідчать про те, що Угорщина цілком готова солідаризувати свої зусилля з Великою Британією, США та ЄС. У світлі цих подій, угорська влада, поряд із низкою західних держав та Україною, навіть вислала одного російського дипломата з Будапешта.
Щоправда, акцент при цьому робився більше на внутрішньоугорському розумінні даної справи. У комюніке МЗС Угорщини пояснили, що російський дипломат став персоною нон-ґрата в Угорщині через те, що через нього, як зазначено в прес-релізі, підтримувалися зв’язки російських кураторів у Москві зі скандально відомим політиком Белою Ковачем, депутатом Європарламенту і членом правоекстремістської партії «Йоббік».
Угорщина погодилася в цьому році і далі приймати у себе на реабілітацію та оздоровлення українських військових, поранених у зоні бойових дій на сході України. З початку 2018 року тут побували 14 учасників АТО.
Попри розбіжності у питанні мовно-національної освіти меншин, не будуть згортатися проекти регіональної співпраці. Угорщина також не відмовляється від своїх планів постачати природний газ до України. Угорські підприємства автопрому та в деяких інших сферах, зокрема на будівництві, через значний дефіцит робочої сили продовжують працевлаштовувати на своїх виробництвах великі групи громадян з різних областей України, навіть якщо вони не розмовляють угорською мовою.
Безвізовий режим з ЄС пожвавив туристичний потік між Україною та Угорщиною. Також зріс потік подорожуючих на авто громадян України, які їдуть транзитом у Західну Європу, що обертається наповненням коштів для державних компаній, які обслуговують платні автомагістралі. На думку економістів, ця тенденція тільки посилюватиметься.
