Доступність посилання

ТОП новини
19 Серпень 2018, Київ 15:05

«Купити Трампа». Як в Україні та світі реагують на публікацію BBC


Президент України Петро Порошенко і президент США Дональд Трамп (праворуч). Нью-Йорк, 21 вересня 2017 року

«Джерела не називаються, ніхто нічого не підтверджує, але інформаційний удар нанесено», – так можна узагальнити реакцію на публікацію ВВС про те, що зустріч президентів України і США, Петра Порошенка та Дональда Трампа, відбулася на «платній основі». Радіо Свобода зібрало думки українських та закордонних експертів щодо того, проти кого направлений цей «удар».

Сергій Гайдай, політтехнолог:

Треба розуміти, що ця публікація не пов’язана прямо з Петром Порошенком, ця публікація лягає у загальне інформаційне поле навколо розслідування справи Манафорта. Це публікація проти Дональда Трампа, яким незадоволений демократичний істеблішмент. Бо, якщо це буде підтверджено, то Трампа можуть звинуватити в корупції.

Сергій Гайдай
Сергій Гайдай

Звісно, що справа Манафорта, розслідування якої гальмується не без допомоги генерального прокурора України Юрія Луценка, загалом хвилює невеликий відсоток українських громадян. А от те, що президент України знову міг щось приховати від суспільства, і не на малу суму, звісно, може знову збурити людей. Адже перед цим були «Мальдіви», і найбільше обурення викликала навіть не сама сума, а те, що все це намагалися приховати.

Якщо підтвердиться, що за зустріччю Порошенка і Трампа теж стояли гроші, то це буде підтвердженням того, що Петро Порошенко не стільки успішно діє на міжнародній арені, як імітує «успіх» міжнародної діяльності.

Я весь час кажу, що Україна рекордсмен у світі з технології «імітації». Реформи імітуються і дипломатичні успіхи імітуються. А, якщо ця історія підтвердиться, то Петро Порошенко може поставити новий український рекорд у номінації «найдорожча політична фотосесія».

Олександр Палій, політичний експерт:

Вочевидь, ця інформація неправдива. У Петра Порошенка було кілька зустрічей з Дональдом Трампом за останній рік, і усі з насиченим порядком денним. Я упевнений, що державна система США не дала б перетворити серйозні контакти на дріб'язковий аукціон. Для Порошенка ця ситуація взагалі не була б компроматом, навіть якби за цим щось стояло, крім розмов, тому що Україна як держава за нинішніх умов зацікавлена в усіх можливостях щодо контактів зі США.

Олександр Палій
Олександр Палій

Дуже дивно і неприємно, що до цієї сумнівної публікації причетна така шанована медійна організація, як BBC. Вочевидь, це тому, що ставки у боротьбі всередині американської еліти зависокі.

Не виключено, що ця інформаційна атака направлена не стільки проти президента України Порошенка, як проти президента США Трампа. Мовляв, зустрічі Трампу організовують незареєстровані у США, тобто нелегальні з точки зору американського законодавства, лобісти.

А те, що у США є легальна практика платити за зустрічі на благодійних та інших заходах, це відома річ. Згадайте, як усі обговорювали, коли чи не половина українського парламенту відвідала благодійний захід, типу молитовного сніданку, за участь в якому іноземці-відвідувачі традиційно платять. ЗМІ також повідомляли, що Юлія Тимошенко платила за зустріч з Трампом, коли ловила його біля убиральні.

Володимир Фесенко, політолог:

Поява цієї публікації вказує, що в Україні вже починається передвиборна війна компромату. Але найперше це стосується США – боротьби навколо і проти Дональда Трампа. І саме у Штатах це треба перевіряти. Поки запитань більше, аніж відповідей

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Зустріч із Трампом намагались організувати ще з січня 2018 року. Нібито декілька раз домовлялися, але все зривалося. Використовували різні канали, зокрема і лобістські та неофіційні.

Чи платили гроші? Щоб це робили з АП (Адміністрація президента – ред.) – сумніваюся. Там інакше працюють у зовнішньополітичних питаннях. Теоретично можливо, що хтось із бізнесменів спробував таким чином зробити послугу президенту та продемонструвати свої можливості.

Олексій Мустафін, медіа-експерт:

Організація зустрічей за гроші, наскільки мені відомо, і справді є одним із різновидів послуг на ринку. Зазвичай, звісно, не кажуть про це прямо. Це може бути, наприклад, спільна участь в якомусь заході. Але, наскільки зрозуміло з цієї публікації, закид стосується не стільки самого факту організації зустрічі, скільки того, що послугу надав не зареєстрований у законному порядку лобіст і пов’язаних із цим можливих порушень закону.

Олексій Мустафін, медіа-експерт
Олексій Мустафін, медіа-експерт

Взагалі, як на мене, «адресат» цієї публікації знаходиться не у Європі, а у Сполучених Штатах. В Україні її, звісно, теж використовують і використовуватимуть. Але так само використовуватимуть і будь-яку іншу публікацію, в якій у негативному контексті згадуватимуться вітчизняні політики.

Як це вплине на імідж Петра Порошенка? Майже ніяк. Думка про Порошенка вже сформована. Ті, хто негативно ставиться до нього, впевнені, що Порошенко причетний до куди брудніших справ, аніж хабар Трампу. Прихильники ж, у свою чергу, можуть навіть сприйняти це як «подвиг» – «купити Трампа» чи принаймні його прихильність для зміцнення позицій України. Інша справа, що прихильників, як видається, менше, аніж тих, хто не хоче бачити Порошенка президентом. Але і це можна інтерпретувати у «позитивному ключі – далі вже падати нікуди.

Що ж до славнозвісних «стандартів ВВС», то я б точно не навів цю статтю як приклад їхнього дотримання.

Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради України, відреагувала у мережі Facebook:

«В червні 2017 року відбулася продуктивна і повноцінна зустріч, під час якої сторони обговорили низку запитань, в тому числі питання економіки, двосторонніх взаємин, Донбасу, безпеки, заручників ( хоч ця тема більш докладніше обговорювалася на зустрічі з віце-президентом Пенсом). Й перша телефонна розмова президентів, яка відбулася відразу після інавгурації Дональда Трампа, й перша зустріч минулого червня, й наступні зустрічі організовувалися виключно через дипломатичні шляхи і контакти, завдяки великій роботі нашого посольства в США, професійності Валерія Чалого – нашого ключового лобіста у США, наполегливості нашого міністра закордонних справ Павла Клімкіна і зовнішньополітичного радника президента Костянтина Єлісєєва.

Візит президента Порошенка у Вашингтон минулого червня був дуже вдалим, й один з результатів візиту стали – Javelin, які вже в Україні. Тоді про них говорили і у Білому домі, і в Пентагоні. Можливо, досить запускати брудні фейки й принижувати двосторонні взаємини України і США, й діалог на найвищому рівні? Й дуже хочеться справжніх стандартів в медіа...»

Закордонні реакції на публікацію BBC про «платну зустріч»

У коментарі Радіо Свобода колишній високопосадовець Пентагону, дослідник Центру Байдена та аналітичного центру Atlantic Council Майкл Карпентер наголосив, що наразі зарано робити висновки про те, чи замороження розслідування у справі Манафорта дійсно було послугою адміністрації Трампа, адже поки що це лише звинувачення.

«Але ми, звичайно, повинні бути занепокоєні можливістю політичного втручання у розслідування правоохоронних органів», – зауважив Карпентер.

Щодо можливої оплати української влади послуг Коена, Карпентер зауважив, що це схоже на «торгівлю впливом на дуже високому рівні». Він додав, що у разі підтвердження, звинувачення погано відобразяться на всіх сторонах, і це може потенційно порушувати Закон США про реєстрацію іноземних агентів.

«Як кажуть, експорт корупції відбувається лише тоді, коли у вас є охочий імпортер», – написав Карпентер у своєму твіттері.

Тим часом науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин ​при Університеті Джона Гопкінса у США, політолог Тарас Кузьо в коментарі Радіо Свобода зауважив, що в цій ситуації немає нічого незвичайного.

«Такий вид купівлі впливу та лобіювання у Вашингтоні робила кожна українська політична сила протягом останніх 20 років. Я документував це в дуже довгій науковій статті», – зазначив Кузьо. Він додав, що лобіюванням займалися як за часів Віктора Ющенка, так і за часів Віктора Януковича, а Петро Порошенко просто «продовжує традиції». При цьому Україна не є єдиною державою, яка це робить.

Щодо потенційних наслідків ситуації для відносин між Україною та США, Кузьо вважає, що вони будуть досить позитивними.

«Коли Трампа обрали президентом, більшість українців засмутилися, а в Москві пили шампанське. Та сьогодні ми бачимо зворотній результат. Трамп, на відміну від Обами, надіслав військове обладнання в Україну, санкції щодо Росії досить жорсткі, і в багатьох інших аспектах адміністрація Трампа досить позитивно ставиться до України, хоча й не в усіх», – зазначив політолог.

Кузьо додав, що «якщо б ми робили бізнесовий аналіз спроби президента Порошенка «купити вплив», тоді можна сказати, що вони були успішними».​

А оглядач американського видання Washington Examiner Том Роґан звертає увагу на те, що доказів про те, що Дональд Трамп знав про платежі Коену, немає.

Тим не менш, дії Коена можуть призвести до серйозних кримінальних звинувачень, у той час, як він вже і так перебуває під федеральним розслідуванням, йдеться у статті.

«Навіть якщо Трамп сам не зробив нічого поганого, цей інцидент додає правдоподібності аргументу, що справи президента та його оточення принаймні заслуговують тієї уваги, яку вони і так вже отримують», – зауважує автор.

Том Роґан: «Коен тепер буде не таким популярним у Білому домі»

Тим часом співробітник аналітичного центру European Council on Foreign Relations та аналітик новинного агентства CNN Макс Бут вважає, що дослідження BBC подає більше доказів про «послуги за послуги» між Вашингтоном та Києвом.

Макс Бут: «Порошенко мав припинити співпрацювати у розслідуванні щодо Манафорта, а Трамп мав забезпечити надання «Джавелінів».

А колишній заступник генерального прокурора США Ренато Маріотті зауважує, що «якби Трамп запропонував зробити щось офіційне в обмін на припинення якогось розслідування – наприклад, змінити політику США – це було б злочином. Але в статті немає жодних припущень, що він це дійсно зробив».

Та Маріотті переконаний: розслідування вказує на те, що «відчайдушна країна заплатила Коену щонайменше 400 тисяч доларів і припинила розслідування щодо Манафорта, щоб допомогти Трампу, тому що він – президент Сполучених Штатів».

Він також зауважив, що в суді було б складно довести наявність такого «корумпованого обміну».

Американський журналіст видання The New York Times Кеннет Воґель, який досліджує конфлікт інтересів, лобіювання та гроші в політиці, вважає, що в цій ситуації важливо пам’ятати про контекст.

Кеннет Воґель: «Союзники Трампа спочатку були досить обережними щодо українського президента Порошенка, оскільки вони вважали, що Порошенко благословив зусилля українських чиновників саботувати Трампа та підтримати Гілларі Клінтон на виборах 2016 року».

23 травня 2018 року британська медійна корпорація ВВС, посилаючись на неназвані джерела у Києві, поширила інформацію про те, що зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Петром Порошенком відбулася на платній основі. Гроші – 400 тисяч доларів, як стверджується у публікації BBC, отримав особистий адвокат Трампа – Майкл Коен. Юрист це твердження заперечив, як таке, що «не відповідає дійсності».

Так само відреагували і в Адміністрації президента України Петра Порошенка.

«Відверта брехня, наклеп і фейк. Ось як ми сприймаємо цю дезінформацію про організацію зустрічі за гроші… Зустріч влаштована винятково за допомогою дипломатичних каналів, зокрема посольством України в США», – відповіли на запит Радіо Свобода увечері 23 травня в Адміністрації президента України, а згодом поширили відповідну заяву.

Радіо Свобода звернулося до ВВС із прохання прокоментувати звинувачення у порушенні стандартів журналістики в опублікованому розслідуванні. Менеджер з комунікації BBC Global News Пол Расмусен відповів, що ВВС «дотримуєтся стандартів журналістики».

«​Ми повідомляємо про те, що українська влада заперечує усі звинувачення», - мовиться у листі, який надіслав ​Расмусен Радіо Свобода.

Українська служба ВВС розмістила заяву Адміністрації президента Петра Порошенка, а також різні точки зору виклала у своєму телевізійному випуску.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG