Доступність посилання

ТОП новини
21 Липень 2018, Київ 09:59

Чи зникнуть мови народів Росії після нового закону?


Урок татарської мови у місті Тобольськ (архівне фото)

Російська Дума планує ухвалити новий закон про вивчення «рідних мов». Перша версія нового законопроекту, яку ухвалили російські депутати цього тижня, викликала гостру критику з боку представників корінних народів Росії. Вони побоюються, що застосування закону може призвести до зникнення їхніх мов уже у наступному поколінні.

Старші сини Таймера Тяпкіна, віце-президента Чуваського національного конгресу, не говорять чуваською мовою. «На початку 1990-х років навіть наш вчитель сказав нам: «Ніхто не потребує чуваської мови за межами міста Канаш», – розповів Тяпкін в інтерв’ю Радіо Свобода. «Проте моя дружина і я дали своїм молодшим дочкам чуваські імена. Моя дружина говорила з ними в чуваською мовою ще до того, як вони народилися. Вона співала їм чуваські колискові», – каже він.

«Ми повинні ростити чуваських патріотів через нашу історію, філософію, віру і вчення наших предків», – додав він. «Наші люди ніколи не жили в тепличних умовах. Сьогодні люди більше турбуються про ціни на бензин та ковбасу, але ми повинні зберегти нашу давню мову».

19 червня Державна Дума у своєму першому читанні ухвалила законопроект про викладання рідних мов в Росії, в якому представники багатьох меншин вважають глибоку загрозу їхнім культурам.

Депутати пообіцяли, що законопроект буде «принципово змінено» до його другого читання. Також голова думського комітету з питань освіти та науки В’ячеслав Ніконов зазначив, що в остаточному законопроекті будуть перераховуватися національні мови російських так званих етнічних республік як «обов’язкові» шкільні предмети.

«Були побоювання, що мови різних народів не будуть в обов’язковому розділі навчального плану», – сказав Ніконов під час обговорення законопроекту. «Вони будуть там, будуть внесені необхідні зміни, щоб включити їх в обов’язковий розділ».

Він додав, що і російська буде серед тих «рідних мов», і батькам учнів буде дозволено вибрати мову навчання або рідну мову як предмет вивчення».

«Бюрократична підтасовка»

Заступник депутата Альона Аршинова, яка представляє Чувашію і є одним із співавторів спірного законопроекту, повідомила своїм співвітчизникам, що рішення про надання батькам такого вибору буде ухвалюватися «на підставі письмових запитів».

«Перед другим читанням, – сказала вона, – ми так розуміємо, що формулювання можна покращити, ми будемо говорити не тільки про збереження рідних мов, а про їхній розвиток».

Але багато людей в російських так званих «етнічних республіках» - суб’єктах федерації, де титульна нація представлена значною мірою, включаючи Татарстан, Башкортостан та Чувашію, стверджують, що законопроект спрямований на послаблення неросійських культур та статусу країни як федерації.

Василь Пектеєв
Василь Пектеєв

«Вони кажуть, що нам потрібна національна ідея в нашій країні», – говорить режисер Марійського національного театру в Йошкар-Олі Василь Пекетеєв. «Але національною ідеєю не може бути те, щоб ми всі перетворилися на росіян».

«Те, що ми маємо тут, є ясним прикладом бюрократичного шахрайства, спрямованого на приховування антиконституційного характеру цих ініціатив», – пише історик Тимур Алоєв з Кабардино-Балкарського гуманітарного інституту у відкритому листі до президента Володимира Путіна та інших вищих посадових осіб. «Спроби через закони про блокувати гарантії, записані у федеральних і республіканських конституціях, буквально підривають федеративну структуру Російської Федерації».

Запропонований закон є результатом заяви, зробленої Путіним у 2017 році, що нікому не слід змушувати вивчати не рідні мови. Його виступ відгукнувся на скарги етнічних росіян в Татарстані про те, що їхні діти змушені вчитися татар в школі. Після коментарів Путіна, як Татарстан, так і Башкортостан змінили свої закони, щоб зробити вивчення їхніх республіканських мов необов’язковим.

Після того, як проект законопроекту був поданий до Державної Думи, Державна Рада Татарстану прийняла постанову, в якій законодавці закликають Думу відмовляються від нього. Світова башкирська асамблея надіслала Думі листа, що виступає проти законопроекту, та запропонувала об’єднатися Татарстану, Башкортостану та Чувашиї у боротьбі з майбутнім законом. Колишній президент Татарстану Мінтімер Шаймієв заявив, що він порушує Конституцію Російської Федерації.

Але законопроект також виявив розбіжності в цих республіках. Його співавторами виступили два депутати, які, мабуть, представляли Чувашію - Аршинову, з правлячої партії «Єдина Росія», та Олега Миколаєва, іншої пропрезидентської партії «Справедлива Росія». Практично всі депутати Думи, які представляють етнічні республіки, голосували «за» законопроект у своєму першому читанні, коли його ухвалили 373 голосами проти трьох.

«Загроза безпеці»

Група активістів з Татарстану, Башкортостану та Бурятії направила відкритого листа на підтримку цієї ініціативи, заявивши, що практика вимагати від учнів вивчення рідних мов регіонів, в яких вони живуть, «становить загрозу безпеці та цілісності Росії». Він закликав депутатів протистояти «тиску націоналістично-сепаратистських сил».

Співавторами листа був Михайло Щеглов, голова Товариства російської культури Татарстану, Віктор Афанасьєв, чиновник Асамблеї росіян Башкортостану, Едуард Носов, голова Комітету захисту прав російськомовних батьків та учнів Татарстану та Галина Лучкіна, заступник голови Батьківського руху за добровільне вивчення бурятської мови.

У травні багато хто з тих самих осіб підписав аналогічного листа, який по суті закликав до ліквідації етнічних республік взагалі.

«Ми хотіли б бачити рівноправний статус для всіх територій Російської Федерації», – мовилося у травневому листі. «Абсолютна більшість нетитульного населення не байдужа до статусу республік. Цей статус для нас нічого не означає і не дає нам нічого, окрім зайвих ускладнень у вихованні наших дітей».

З іншого боку, активісти місцевої культури з майже всіх етнічних республік зібралися в Москві наприкінці травня та погодились сформувати Демократичний з’їзд народів Російської Федерації. Нова організація має намір виступити проти запропонованого закону про мову та протистояти «проектам щодо зміни адміністративної структури Росії», – заявив татарський активіст Руслан Айсін.

Руслан Айсін
Руслан Айсін

Те, чого бояться багато людей в таких республіках, як Татарстан і Башкортостан, вже відбувається в Марій Ел, що лежить на Волзі, стверджує режисер Марійського національного театру Пектейєв.

«Зараз у селах Марі все навчання у дитячих садках проводиться російською мовою», – сказав він на Радіо Свобода. «У селі може не бути ні одного етнічного росіянина, але всі заняття в дитячих садках і школах все одно ведуться російською мовою».

Він заявив, що події в Марі-Ел є результатом довготривалої політики під керівництвом Леоніда Маркелова, який очолював республіку з 2000 по 2017 рік. Маркелов «просто ненавидів марійців, і все це було зроблено навмисно», вважає Пектейєв.

Він зазначив, що дорожні знаки, які раніше були двомовними, були замінені лише на російську.

«Ви можете зайти у будь-яку школу в марійському селі, навіть там, де немає жодної дитини, рідною мовою якої є російська, і вся інформація та вивіски будуть російською, починаючи з привітання на дверях», – говорить Пектеєв. «І це відбувалося з нами задовго до того, як Путін заявив [про неприпустимість примушування учнів вивчати не рідні мови]. Деякі школи перестали вчити марійську мову вже 15 років тому».

Згідно з переписом 2002 року, в республіці Марі-Ел було трохи більше 312 тисяч марійців та 254 тисячі людей, які говорили марійською мовою. У перепису 2010 року було лише більше 290 000 марійців і лише 204 000 людей, що володіють марійською мовою.

Пектейєв вважає, що розчарування, яке відчувають багато батьків, через те, що вони не здатні виховувати своїх дітей, так, щоб вони вільно говорили рідною мовою, неминуче сприяє соціальним занепокоєнням в регіоні. Це особливо прикро, тому що вони не відчувають співчуття від депутатів Думи та республіканських чиновників, більшість яких є етнічними росіянами.

«Вони бояться, що вони будуть змушені самостійно вивчати марійську мову», – сказав він. «Коротше кажучи, Марій Ел вже давно не є етнічною республікою. За винятком назви, ми є просто ще одна область», – говорить він.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG