Доступність посилання

ТОП новини
16 Листопад 2018, Київ 03:31

Чий Крим і що таке «ватніца» – нотатки з конференції у Празі


Міжнародна конференція «Крим – історичні, літературні та культурні рефлексії». Прага, 25 червня 2018 року

Неправдивість тези «про Крим забули» доводили цими днями у столиці Чехії. Два дні поспіль на міжнародній конференції у Празі вчені з європейських університетів та Ізраїлю, блогери і дослідники вели діалог різними мовами – німецькою, чеською й англійською – про «Крим – історичні, літературні та культурні рефлексії». Програма охопила всі сфери – від історії стародавніх часів до подій більш сучасної історії, згадок про півострів у мистецтві, у соціальних медіа.

Організував конференцію Слов’янський інститут Академії наук Чехії за сприяння Віденського університету. Мета заходу – відкрити діалог, щоб в історичному ракурсі розглянути події на півострові, донести тему Криму до більшого загалу не тільки в Чехії, а й у німецькомовних країнах Європи загалом (більшість науковців виступали німецькою мовою). І, можливо, завдяки історикам спробувати зрозуміти: чий же Крим?

«Крим як простір для міфів» – цієї теми торкнулася, детально гортаючи століття за століттям, професор Віденського університету Керстін Сузанне Йобст, яка відкрила конференцію. Дослідниця згадала міфи про виникнення Чорного моря «в результаті повені» і міф про Іфігенію в Тавриді, більш сучасні міфи про кримських богів, з якими пов’язані сцени битв і поразок, а також те, що Ханський палац у Бахчисараї «зберігся завдяки поемі Пушкіна «Бахчисарайський фонтан», яка зробила його святим». «Тісний емоційний зв’язок між російською колективною ідентичністю і півостровом останнім часом демонструється з весни 2014 року», – вважає дослідниця.

На цю ж тему: Говорити про «російський Крим» неправильно – німецький культуролог

Чи міг Шовковий шлях пролягати через Крим?

На це питання намагалася знайти відповідь празька дослідниця Мартіна Чехова, торкнувшись політичної ситуації на півострові і у Візантії в 6-му столітті нашої ери, коли остання вела війни проти Персії. Учена продемонструвала безліч світлин із предметами розкопок, які дають можливість припускати: у часи «Хозарського миру» (7–9-е століття) Шовковий шлях міг пролягати і через півострів.

Реконструкцію інтелектуального життя єврейської громади на півострові від Середньовіччя до Раннього нового періоду (13–16-е століття) намагалась відтворити вчена з університету ізраїльського міста Аріель Ґолда Ахієзер. Вона презентувала рукописи, які були на той час у бібліотеках півострова і які тепер дають уявлення про те, наскільки високий рівень інтелектуальних контактів між єврейською і неєврейськими громадами вже тоді існував у Криму.

А празький вчений Владіслав Кнолл здивував присутніх відкриттям, що вже у 16-му столітті на півострові існував словник мови кримських готів. Зрештою, це, радше, словничок, бо в ньому лише 88 слів (і з них лише 11 дієслів, а серед них – «сміятися» і «плакати»)!

«Об’єктом російського православного імперіалізму» назвав Крим учений із чеського міста Брно Радомір Влчек. Він намагався дослідити історичне коріння і контекст сучасної російської політики щодо Криму. У своїй праці вчений змальовує намагання російських царів отримати вихід до Чорного моря і звертає увагу на уперту боротьбу російських правителів проти кримського ханату, яка тривала два століття. Також мова йде про історичний зв’язок «Таврійської подорожі» Катерини ІІ і її наслідки для подальшого розвитку подій у Криму, які врешті призвели до анексії півострова Росією.

Подорож Катерини ІІ до Криму
Подорож Катерини ІІ до Криму

Учений із ізраїльського Аріеля Кирило Феферман торкнувся іншої сумної історії Криму – 1940-х років, коли півострів був на перетині радянського і німецького імперіалістичного мислення. Розрахунки, якими керувались обидві держави (СРСР і Німецький Рейх), були великою мірою пов’язані військовими і стратегічними факторами – йшлося про набагато ширше значення, ніж тільки заволодіння територією. В ідеальному випадку для Гітлера Крим мав би стати повністю германізованою провінцією Німецького Рейху, яка би нагадувала про зв’язок німців із готами. Звичайно, для цього необхідно було «очистити» півострів від єврейської громади. Коли радянські війська звільнили Крим у 1944 році – тоді почалась загальна депортація кримських татар із півострова (разом із чисельними меншими групами болгар і греків), яких звинуватили у колабораціонізмі з німцями.

Одразу два дослідники торкнулися теми висвітлення у ЗМІ подій на півострові Крим. Докторант Інституту східноєвропейських студій Карлового університету у Празі Радомир Мокрик розповідав про те, як російські й українські медіа говорять про ці події після весни 2014-го і наскільки різною є інформація, що надходить із цих джерел.

А вчений із університету баварського міста Пассау Ґернот Гованіц обрав для свого виступу на конференції тему #krymnash – інтернетні меми і вебова війна довкола Криму. Присутніх у залі вчених із Німеччини, Швейцарії, Австрії зацікавив ілюстраційний матеріал, який зібрав цей дослідник у соціальних мережах українського і російського інтернету, де користувачі борються за своє право на правду. Читач із України міг би подискутувати на цю тему більше з власного досвіду. Ось одна зі світлин, які обрав для своєї розповіді дослідник із Пассау.

Справжнє пожвавлення у присутніх на конференції науковців викликала доповідь міжнародного дуету вчених-славістів – Ярослави Ананко з Університету Потсдама і Генріха Кіршбаума із Базеля. Вони назвали свою доповідь «Зона відчуження. Деконструкція «кримнашизму» Антіна Мухарського». На прикладі пісні Ореста Лютого «Катя-ватніца» автори взялися дослідити територію масової культури в Україні і те, у який спосіб за допомогою фразеологічних конструкцій митці реагують на анексію півострова. Текст пісні, який рясніє нецензурною лексикою, роздали усім присутнім. Ось уривок, у якому цієї лексики найменше:

«Звідки беруться ватники?
Хто їх на світ рождає?
Що за лелеки їх носять?
В якій капусті беруть?
Що то такі за вампіри таки
Мозок у них висмоктують
І в звільнене місце с***ть?
Чому вимирають коали,
Панди і білі ведмедики?
Чому тільки ватники множаться?
Хто їх пускає в тираж?
Вітер мене не чує…
Море не розуміє…
Лише із проваль потойбіччя
Морок скрегоче:
«
КРЫМНАШ!!!!!»

Автори доповіді детально проаналізували текст пісні, який алегорично відображує події весни 2014 року, однак науковці, присутні в залі, висловили бажання подивитися відео і почути звук, ба більше, дізнатися, чи має якесь фольклорне коріння музика до пісні. Результат дещо спантеличив інтелектуальну публіку, але тільки ту її частину, яка розуміла текст. Найбільш несподіваним виявилося запитання німецькомовного вченого про те, що ж означає слово «ватніца». Зрештою, серед варіантів відповіді єдиного знаменника так і не знайшли.

Орест Лютий — «Катя-ватніца»
Орест Лютий — «Катя-ватніца»

Головний редактор сайту Радіо Свобода Крим.Реалії Володимир Притула презентував контент сайту, який виходить трьома мовами: українською, російською і кримськотатарською. Відтак організатор і модератор конференції доктор Гелена Улбрехтова резюмувала: «Ми були в різних вимірах історії, а тепер ми повернулися до тих реалій, у яких зараз живе Крим».

Це лише короткі нотатки про деякі виступи першого дня конференції. Наступного дня йшлося про літературу на тему Криму різних часів – художню і публіцистичну. Більше інформації та світлин із Міжнародної конференції «Крим – історичні, літературні та культурні рефлексії» можна буде побачити згодом на сайті Слов’янського інституту Академії наук Чехії.

А чий же Крим?

Ось як висловилась у коментарі Радіо Свобода професор Віденського університету Керстін Сузанне Йобст: «Коли ми поглянемо на всю історію Криму – звичайно, «російська частина» її була дуже-дуже короткою. І говорити про «російський Крим» – це доволі неправильно. Це лише потужний російський міф».

На цю ж тему: Антологія сучасної кримської міфології

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG