Доступність посилання

ТОП новини
10 Грудень 2018, Київ 06:25

Кримське ханство. Золота осінь Бахчисарая


Олекса Гайворонський, Сергій Громенко

(Продовження, попередні частини: перша, друга, третя, четверта, п’ята, шоста, сьома, восьма, дев’ята, десята, одинадцята, дванадцята, тринадцята, чотирнадцята, п’ятнадцята, шістнадцята, сімнадцята, вісімнадцята, дев’ятнадцята, двадцята, двадцять перша, двадцять друга, двадцять третя)

Історії Кримського ханства не пощастило двічі: в Російській імперії її писали переважно чорними фарбами, а в Радянському Союзі взагалі спробували забути. Та й жителі сучасної України, ніде правди діти, здебільшого перебувають у полоні російських міфів і помилок відносно кримських татар. Щоб хоч трохи виправити ситуацію, Крим.Реалії підготували цикл публікацій про минуле Кримського ханства та його відносини з Україною.

Хан Кирим Герай увійшов в історію Кримського ханства не тільки як єдиний правитель, однойменний із державою, але і як один із найяскравіших її діячів 18-го століття. Чим же саме Кирим Герай запам’ятався своїм сучасникам?

Кирим Герай ‒ це дійсно видатна особистість на кримському престолі. І показником його неординарних здібностей є вже сам той факт, що йому вдалося виявити ці здібності за той короткий час, який Стамбул дозволив йому залишатися при владі. Адже Кирим Герай правив усього шість років: із 1758 до 1764 року в перший раз, і потім вдруге, менше ніж рік, протягом 1768–69-го. Причому це було, за мірками другої половини 18-го століття, ще досить тривале правління порівняно з іншими.

Адже в тому й полягала величезна проблема кримської державності тих часів, що Туреччина, максимально обмеживши колишню самостійність ханства, звела його правителів майже до рівня звичайних провінційних намісників, змінюючи їх на престолі мало не кожні два-три роки. Причому вибір кандидатів визначався навіть не державними інтересами Османської імперії, що було б іще зрозуміло, а нескінченною боротьбою угруповань стамбульської еліти. За вплив при султанському дворі зі змінним успіхом боролися партії візирів, яничарів, євнухів і навіть гаремних жінок за лаштунками, і кожне таке угруповання мало власних протеже на всі основні посади імперії, зокрема й на посаду кримського хана. Саме це було основною причиною гострого суперництва членів ханського роду за престол, яке ми спостерігаємо в кримській історії 18-го століття; саме це було причиною тих заколотів і бунтів, про які я побіжно вже згадав, говорячи про причорноморські орди. Тому що кожен із цих кандидатів, які конкурували за ханський трон, перебував під заступництвом різних стамбульських партій, і підкилимна боротьба цих партій, на превеликий жаль, уповні позначилася на міжусобній боротьбі за владу між кримськими принцами.

Нескінченна катавасія на престолі важким тягарем лягала як на простих жителів Кримського ханства, так і на самих ханів

Така нескінченна катавасія на престолі важким тягарем лягала як на простих жителів Кримського ханства, так і на самих ханів. Адже, зійшовши на престол, кримський правитель просто не встигав ні досконально розібратися в положенні країни, ні сформувати довготривалі зовнішні стратегії, ні налагодити міцні внутрішні та зовнішні зв’язки ‒ як уже отримував зі Стамбула наказ іти у відставку й поступитися троном черговому обранцеві стамбульських фаворитів.

Тобто хаос наростав. І наростав він, що сумно, в той момент, коли Крим, мабуть, як ніколи потребував мудрого правителя, стабільної та продуманої зовнішньополітичної програми, а головне ‒ єдності перед обличчям нової зовнішньої загрози. Тому що поки Туреччина все глибше потопала в своїй внутрішній кризі, змінюючи ханів на кримському троні через нікчемні приводи одного за іншим, Росія неспішно й цілеспрямовано лаштувала плани просування на південь, і була, по суті, вже готова до того, щоб розпочати їхню завершальну фазу.

Кирим Герай намагався допомагати польським патріотам і навіть шукати собі союзників проти Росії в Західній Європі ‒ наприклад, у Пруссії

Таким був час, коли довелося правити Киримові Гераю, і йому, звичайно, не позаздриш. Хан чудово усвідомлював, звідки походить головна загроза його державі, і, звичайно, намагався вживати заходів. Особливо грізне застереження він бачив у прикладі сусідньої Польщі, в якій, як і в Туреччині, теж розгорнулася самогубна боротьба владних угруповань, причому з кожним роком там усе більшої ваги набирали угруповання проросійські, що вже незабаром приведе до остаточної катастрофи та загибелі польської держави. Кирим Герай намагався допомагати польським патріотам і навіть шукати собі союзників проти Росії в Західній Європі ‒ наприклад, у Пруссії ‒ але, як ми колись уже не раз говорили, в 18-му столітті Крим уже дуже мало що значив на міжнародній арені без підтримки Туреччини, а Туреччина воювати з Росією не була готова.

Свій талант правителя Киримові Гераю в більшій мірі вдалося виявити не стільки на зовнішньому фронті, скільки на внутрішньому

Тому-то весь свій талант правителя Киримові Гераю в більшій мірі вдалося виявити не стільки на зовнішньому фронті, скільки на внутрішньому. Хан, наприклад, намагався поставити на промислову основу хліборобство в ногайських степах Причорномор’я і навіть планував збудувати порт у Газі-Кермені (нинішньому Бериславі), щоб відвантажувати звідти на суднах зерно у Стамбул. Він планував почати пошук корисних копалин у підвладній Криму частині Кавказьких гір, щоб мати власне джерело сировини для розвитку місцевих збройових і ремісничих мануфактур, а також монетного двору. Він навіть реформував було кримську грошову систему за більш прогресивним турецьким зразком ‒ щоправда, османи в результаті заборонили цей його проект, бо спекуляція при обміні кримської монети на турецьку давала османській скарбниці вигідну маржу й хороший прибуток.

А найбільш довготривалим пам’ятником правлінню Кирима Герая став, звичайно, Бахчисарайський Ханський палац. Відновлений одразу після влаштованої російськими військами пожежі, за велінням Кирима Герая в 1760-х роках палац був масштабно перебудований, оновлений і оздоблений із залученням найкращих майстрів того часу. І той вигляд, який Ханський палац має (незважаючи на всі втрати та зміни) до цього дня ‒ це, по суті, той вигляд, який був наданий ханській резиденції Киримом Гераєм. На стіні головної Ханської мечеті досі красується каліграфічний напис тих часів, де було написано: «Нехай буде благословенний ремонт найвищого Кирима Герай-хана!».

Кирим Герай збудував і ще один палац на околиці Бахчисарая, що називався Ашлама-Сарай. Але ця ханська резиденція до наших днів, на жаль, не збереглася.

Словом, якби історія дала шанс настільки енергійному правителеві провести на троні не шість коротких років, а років 20–25, як його попередникам у 16-му столітті, то не виключено, що доля Кримського ханства склалася б трохи інакше порівняно з тим, як вона згодом склалася насправді.

До кінця своєї кар’єри хан таки дочекався згоди султана на активні дії у протистоянні кризі та наступові Росії, який неухильно насувався. Коли 1768 року, діючи в інтересах російських ставлеників у Польщі, підвладні Росії козаки порушили османські кордони на нинішній Одещині, султан втрутився в події, і Кирим Герай нарешті став збиратися в давно планований ним похід. Місцем сутички двох імперій, зрозуміло, вкотре мала стати багатостраждальна Україна.

Кирим Герай виступив у землі нинішньої Кіровоградщини, щоб ударити по російських фортифікаціях там і тим самим відвернути сили противника від основного російсько-турецького фронту на Дністрі. Цей похід став єдиним, який Кирим Герай устиг зробити в цій військовій кампанії, бо, ледь розгорнувши військові дії, хан раптово захворів і раптово помер, причому є всі підстави підозрювати, що він був отруєний. І це ж був останній похід кримської армії за межі півострова.

Епоха Кирима Герая була, мабуть, останнім мирним і, так би мовити, безхмарним періодом в історії Кримського ханства

Так закінчилася епоха Кирима Герая, яка була, мабуть, останнім мирним і, так би мовити, безхмарним періодом в історії Кримського ханства. Бо наступні 14 років, упродовж яких ця держава ще проіснує після смерті Кирима Герая, будуть становити картину занепаду та загибелі: іноземна окупація, громадянська війна і, як фінал, російська анексія.

І найкращим нагадуванням про цю останню епоху розквіту Кримського ханства є не що інше, як сам Бахчисарайський Ханський палац, який досі багато в чому зберігає той вигляд, який надав йому Кирим Герай. І на Ханському цвинтарі цього палацу стоїть пам’ятник цьому ханові ‒ найбільший і найпишніший з усієї сотні з гаком мармурових і вапнякових нагробків, що стоять там.

Далі буде.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG