Доступність посилання

ТОП новини

Україна в Мінську наполягала, щоб ОБСЄ контролювала кордон на Донбасі, Росія проти


Мінськ – Представник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі із врегулювання ситуації на Донбасі Мартін Сайдік оголосив ухвалену 27 червня у Мінську угоду про зупинення вогню на лініЇ зіткнення на Донбасі. Режим «всеохоплюючого, стійкого та безтермінового зупинення вогню» на сході України має наступити о 00:01 1 липня за київським часом.

За словами представника ОБСЄ Мартіна Сайдіка, 27 червня відбулася широка дискусія щодо питань безпеки, після якої сторони довели це спільне рішення до своїх вищих структур.

Про те, що дискусія з цього приводу у підгрупі з питань безпеки була складною, заявив представник України в ній Євген Марчук.

За його словами, Україна пропонувала в рамках цього режиму тиші запровадити «посилений цілодобовий контроль силами СММ ОБСЄ прикордонної зони неконтрольованої частини українсько-російського державного кордону».

У такому разі моніторингова місія ОБСЄ фіксувала б факти незаконних поставок Росією зброї і боєприпасів бойовикам. Але російська сторона категорично не погодилася з цією пропозицією, заявляючи, що вона не має стосунку до припинення вогню.

Елементи режиму тиші

Те, що ця українська пропозиція не пройшла, підтвердив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, посол Мартін Сайдік.

Він також назвав інші елементи нового режиму тиші на лінії зіткнення на Донбасі, які відповідають попереднім домовленостям, ухваленим весною цього року, які, на думку ОБСЄ, мають діяти з 1 липня.

«Ухвалення та дотримання наказів про зупинення вогню, ефективне ухвалення дисциплінарних заходів у випадках порушення режиму зупинення вогню, відмова від наступальних дій та розвідувальних операцій, незастосування вогню, включно з вогнем у відповідь, сувора заборона ведення вогню як у напрямку, так і з боку населених пунктів, заборона розміщення та застосування важкого озброєння в населених пунктах та поблизу них, а також націлювання на об’єкти цивільної інфраструктури, включно зі школами, лікарнями, дитячими садками та громадськими приміщеннями», – зазначив Сайдік.

Ці положення відповідають міжнародному гуманітарному праву та мають виконуватися сторонами, заявив представник ОБСЄ.

Речниця представника України на переговорах у Міську Дарка Оліфер висловила бачення України з цього приводу.

Зокрема, Україна далі наполягає на: постійному моніторингу СММ ОБСЄ території вздовж неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону; створенні зон безпеки у районах, що розташовані поруч із українсько-російським кордоном; постійному доступі СММ ОБСЄ до всієї території України, як це передбачено мандатом місії.

Решта дискусій – без результату

Гуманітарна підгрупа ТКГ знову обговорювала звільнення та обмін полоненими, пошук осіб, що зникли безвісті. Але про якісь конкретні результати Мартін Сайдік повідомити не зміг. На засіданні від України в Мінську були лише експерти, а Ірина Геращенко та Віктор Медведчук на засідання у столиці Білорусі цього разу не прибули.

Економічна підгрупа обговорювала відновлення та покращення мобільного зв’язку на окупованих територіях Донбасу та постачання туди води. Про конкретні результати цих засідань нічого не відомо.

Через відсутність гарантій безпеки з боку ОРДЛО працівники компанії «Водафон Україна» досі не можуть відновити обладнання, необхідне для повноцінної роботи мобільного зв’язку на Донбасі, повідомила Дарка Оліфер.

Австрія як новий головуючий у ЄС буде активною у міському процесі – Сайдік

Рідна для Мартіна Сайдіка Австрія з 1 липня буде головувати у Євросоюзі. З цього приводу Сайдік заявив, що його країна буде наполегливо працювати у Мінському процесі: «Це буде найбільша активність».

Мартін Сайдік
Мартін Сайдік

Питання виконання Мінських домовленостей щодо врегулювання на Донбасі обговорюватимуть на саміті Євросоюзу, який відбудеться 28–29 червня у Брюсселі. На ньому президент Франції Емманюель Макрон та канцлер ФРН Ангела Меркель мають виступити з доповіддю щодо реалізації Мінських домовленостей.

Наступне засідання ТКГ має відбутися 11 липня.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG