Гості програми «Ваша Свобода»: Олександр Моцик, дипломат; Михайло Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України; Ярослава Хортяні, член Світового конгресу українців від Угорщини; Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України.
Чергове напруження у відносинах України та Угорщини. Днями в мережі з’явилося відео, як на Закарпатті у Берегові українські громадяни складають присягу і отримують угорське громадянство, водночас працівники консульства радять їм не повідомляти про це українській владі. Про роздачу угорських паспортів на Закарпатті говорять вже не перший рік. Однак зараз Україна вирішила відреагувати, маючи і так досить непрості стосунки з Угорщиною. Міністр закордонних справ Павло Клімкін навіть пригрозив Будапешту видворенням консула. У відповідь угорський колега Клімкіна Петер Сійярто погрожує уповільнити процес євроінтеграції України.
Віталій Портников: Пане Моцик, які наслідки матиме це дипломатичне загострення?
Більше ніж 100 тисяч українських громадян на Закарпатті вже отримали угорські паспортиОлександр Моцик
Олександр Моцик: На сьогодні, експерти кажуть, близько, а то й більше ніж 100 тисяч українських громадян на Закарпатті вже отримали угорські паспорти. З відео побачили, як це у деяких випадках робиться. Це не є по-добросусідськи, це не є по-дружньому і не зовсім правильно з точки зору здорового глузду. Звичайно, що ця тема розглядатиметься у ході зустрічі обох міністрів закордонних справ у Нью-Йорку 25 вересня.
(Повна версія програми)
Консул має дотримуватися законів, правил, і традицій країни перебуванняОлександр Моцик
Зобов’язання (консула – ред.) виписані у Віденській конвенції про консульські зносини 24 квітня 1963 року. Там прописано, зокрема, що консул має дотримуватися законів, правил, і традицій країни перебування. Не зовсім красиво було казати «новим громадянам», що ви нікому не розповідайте, взагалі робити з цього втаємничення. Це не є традиція і правило у цій країні.
Я вважаю, що там є елемент порушення. Тому логіка в тому, що говорить міністр закордонних справ, звичайно, є. І можуть бути різні варіанти. Є порушення того, що так не робиться у міжнародному спілкуванні, зокрема так не робиться у питаннях, що стосується консульської служби і консульських відносин.
– Я завжди вважав, що угорська громада в Україні якраз має бути посередником між Києвом і Будапештом у тих непростих питаннях, які зараз між цими двома країнами виникають. Однак зараз вона стає не стільки посередником, скільки ось цим, я сказав би, «каменем спотикання».
Відбувся насправді певний інформаційний вкидМихайло Товт
Михайло Товт: Можливо, і «каменем зіткнення», а, можливо, певним чином і жертвою. Відбувся насправді певний інформаційний вкид. Безумовно, нічого нового нікому не сказали. На мою думку, жодного порушення закону України і міжнародного законодавства на цьому відео не зафіксували. Це відбувається на суверенній території відповідної держави, яка, відповідно Віденським конвенціям, розташована на території України, тобто консульство знаходиться на території України, але це є суверенною територією, відповідно до всіх і звичаїв, і писаних дипломатичних правил.
Дипломатичний персонал, який чимось там займається – фактично вони займаються тим, що є у повноваженнях консульських установ. Здійснення різних справ стосовно громадянства – це входить у компетенцію цих же ж установ. Те, що вони там роблять, то це українським законодавством, жодним правилом не заборонено. До цього можна різними оціночними категоріями підходити, що це не дружньо, не коректно, але це оціночні категорії.
Дуже свідомі українські товариші, які служили в наших спеціальних органах – всі дуже акуратно отримують (угорське – ред.) громадянство.
Віталій Портников: Назвіть прізвища. Керівники адміністрації Закарпаття громадянами Угорщини були? Керівники Адміністрації президента України?
Михайло Товт: Я паспортів не бачив. По розмовах – так. І керівник обласної ради, і адміністрації, наскільки мені відомо.
– Пані Хортяні, можете розповісти, як сприймається у Будапешті ця ситуація? Що робити далі після цього конфлікту навколо паспортів?
Україна до цього ставилася – один раз «закривала очі», другий раз – спокійніше, третій раз – різко реагувалаЯрослава Хортяні
Ярослава Хортяні: Питання надання громадянства угорцям на Закарпатті, не тільки угорцям, бо й українці беруть угорське громадянство, особливо, де змішані сім’ї – це питання не сьогодні народилося. Це вже багато років. Україна до цього ставилася – один раз «закривала очі», другий раз – спокійніше, третій раз – рідко реагувала. А так не було конфлікту між двома країнами. Найбільший конфлікт виник навколо ст. 7 закону про освіту. І з того часу загострюються ці відносини.
Я теж хотіла би мати українське громадянство, теж хотіла би бути громадянкою України. Мені закон України цього не дозволяє. Я дивилася телебачення російське (мушу дивитися, немає здоров’я, але дивлюся) і бачу, як Росія радіє, як потішаються, що в України знову є конфлікт. Тобто є в мене таке відчуття, що хтось хоче довести до такої точки кипіння ситуацію на Закарпатті, щоб сталася справжня біда.
А те, що у Фейсбук чи в пресі пишуть, що угорці готуються захопити Закарпаття, то вчора у парламенті була прекрасна промова президента, який сказав: Конституцію міняємо і незворотній курс в ЄС і НАТО.
– Пане Боднар, може, дійсно, це проблема ще й у тому, що це не просто українсько-угорський конфлікт навколо громадянства, а питання в тому, що українське законодавство дозволяє ось так трактувати досить принципові речі, а в результаті ми виявляємося у конфлікті з країнами, які теж здатні використовувати це на свою користь, у своїх інтересах?
Угорщина нас не почула і фактично весь цей період ігнорувалаВасиль Боднар
Василь Боднар: Звичайно, ми повинні вдосконалювати систему нашого законодавства в галузі громадянства. Але повернімося до коріння проблеми. Як тільки було ухвалено рішення Угорщиною про надання другого паспорта для наших громадян, відразу запропонували провести консультації з метою уникнення випадків подвійного громадянства і уникнення конфлікту як такого. На жаль, нас не почули і фактично весь цей період ігнорували.
Я не впевнений, що угорська сторона готова змінювати своє законодавство. Це означає, що ми змінюватимемо своєВасиль Боднар
І зараз назріла ситуація, коли відверто порушується наше законодавство, а плюс заклик до неподання цієї інформації до державних органів є так само спонуканням до порушень громадян України. Потрібні дії, які унеможливлюють у подальшому повторення таких ситуацій, і вирішення самої проблеми по суті. Чи це буде двостороння домовленість, про яку вже декілька разів говорилося, чи це будуть зміни до внутрішнього законодавства – це вже наше питання, яке ми мусимо вирішити самі.
Ми говоримо про цю тему досить давно і бачимо, що угорська сторона розуміє занепокоєння наше, але в даному випадку є протиріччя в законодавстві, які треба приводити до спільного знаменника. Я не впевнений, що угорська сторона готова змінювати своє законодавство. Це означає, що ми змінюватимемо своє.
Рішення по консулу буде ухвалено відповідно до аналізу всіх факторів, які стосуються його дій. Якщо буде доведено правовим чином, що він порушив українське законодавства, а ознаки такого є, оскільки порушена базова стаття 55 Віденської конвенції про консульські зносини, про непорушення законодавства держави перебування, тоді буде ухвалено відповідне рішення. Але ми не кричимо зараз про це голосно, а проводимо правовий аналіз.
