Орбан проти ЄС: чи запровадять санкції проти Будапешта

Історичний момент переживають нині і депутати Європейського парламенту, і офіційний Будапешт: вперше у Страсбурзі вирішують, що за грубі порушення засадничих принципів ЄС Угорщину слід покарати. На кону: позбавлення уряду прем’єр-міністра Віктора Орбана права голосу в Раді ЄС, керівному органі Євросоюзу. Друг російського президента Володимира Путіна, керівник уряду Угорщини неодноразово дозволяв собі й «антиукраїнські» заяви, а у серпні навіть створив посаду міністра в справах Закарпаття.

Якщо нинішня, схильна до авторитаризму влада Угорщини, й вважає це «полюванням на відьом», неправдою та несправедливістю, у доповіді про стан справ у цій державі, підготовленій представницею Нідерландів Джудіт Саргентіні, широко змальовуються численні порушення стандартів, цінностей та принципів об’єднаної Європи.

Корупція, жорстока антиміграційна політика, проблеми у судовій, виборчій та конституційній системах Угорщини, тиск на активістів та правозахисні організації, намагання контролювати засоби масової інформації – «заслуг» уряду Орбана, як свідчать факти, є цілком достатньо для застосування до його країни 7 статті угоди ЄС, де йдеться про порушення державою-членом таких принципів, як повага до прав людини, демократію та верховенство права.

Як заявляє Саргентіні, «угорський народ більше не може розраховувати на засадничі права, які ми, в решті країн ЄС, вважаємо природніми. Коли держава приєднується до співдружності, вона бере на себе зобов’язання щодо поваги спільних цінностей, людської гідності, свободи, демократії, рівноправності, верховенства права та прав людини».

«Я не бачу жодного іншого виходу, окрім активації статті 7. Ми повинні виступити на захист угорського народу, права якого були підірвані», – закликала євродепутат.

Символічний ляпас для Орбана

Для пояснень до Страсбурга прибув навіть сам прем’єр-мінітр Віктор Орбан, який виступить із короткою 7-хвилинною промовою. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, присутній на засіданні парламент також мав можливість висловитися. Він назвав звіт «брехливим» і «повністю вигаданим». «Це не прийнятно, що ви тут поширюєте брехню про нас. Ми підготуємо відповідь з усіма спростуваннями цієї брехні», – заявив Сіярто. Як стверджують міжнародні оглядачі, керівник угорського уряду, сподівається, що йому таки вдасться оминути кари з боку ЄС. Він усвідомлює, що навіть, якщо у середу Європарламент ухвалить рішення застосувати санкції щодо Угорщини, до їхнього реального впровадження справа не дійде.

Згідно із правилами, для того, щоб була реалізована 7 стаття угоди, тобто санкційне позбавлення країни-порушниці права голосувати, потрібна одностайна підтримка всіх голів держав та урядів ЄС. Але відомо, що Угорщину обіцяє підтримати та вберегти від покарання Польща, а це робить його застосування неможливим. Характерно, що відносно поляків подібний механізм ЄС був також запущений.

З іншого боку, як кажуть деякі експерти у Брюсселі, вже сам початок процедури застосування каральної статті для прем’єр-міністра Угоршини Орбана стане символічним ляпасом. Тривалий час він, хоч і сповідував констервативно-націоналістичні погляди, мав підтримку найбільшої політичної групи ЄС – Європейської народної партії (ЄНП), до якої належить партія Орбана Fidesz. Нині частина членів ЄНП переконана, що лідер Угорщини вже давно переступив за межі всіх дозволених рамок.

Голова фракції «народників» у Європарламенті Манфред Вебер навіть особисто телефонував Вікторові Орбану із проханням накласти заборону на закони, що обмежують засадничі свободи, обіцяючи взамін свою підтримку. Як пояснюють євродепутати, тепер карти в руках Орбана, відомого своєю здатністю в останню хвилину задля уникнення конфронтації робити «миротворчий крок».

Угорсько-українська криза триватиме. Через вибори

Втім, не лише демократична європейська спільнота має проблеми з політою угорського уряду. Ця країна вже протягом тривалого часу блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і НАТО через ухвалений Києвом закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року.

Офіційний Будапешт побачив у цьому законі порушення прав угорської меншини (в Україні угорці живуть компактно переважно у Берегівському районі Закарпаття – ред.) у нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.

Наприкінці липня та у серпні цього року між Києвом та Будапештом спалахнув новий скандал. З одного боку, прем’єр-міністр Віктор Орбан зробив низку заяв антиукраїнського характеру. З іншого, – через створення посади міністра уряду Угорщини у справах Закарпаття.

Як стверджують експерти, українсько-угорський конфлікт на тлі майбутніх виборів у ЄС та Україні не матиме достатніх підстав для вирішення. Як вважає експерт з польського Центру східних досліджень Анджей Садецький, за понад рік криза між Угорщиною та Україною стала найбільшою з часів розпаду СРСР.

«Суперечка щодо прав меншин, вочевидь, триватиме, особливо зважаючи на те, що президентські та парламентські вибори в Україні в 2019 році та європейські вибори в Угорщині в травні цього ж року можуть заохотити політиків шукати користь від цього конфлікту, зокрема, задля досягнення своїх цілей на міжнародній політичній арені та вдома», – пише аналітик.

Угорщина була єдиною державою ЄС, яка у червні проголосувала проти надання Україні макрофінансової допомоги