Трагедія в Керчі
Поранені, які перебували в коматозному стані після нападу на коледж, приходять до тями, повідомила міністр охорони здоров’я Росії Вероніка Скворцова. «На сьогодні в стаціонарах залишаються 44 людини. [У стані] середньої – 34, сім – украй тяжких, три – тяжких», – сказала міністр. Натомість число загиблих зросло до 21.
Президент Росії Володимир Путін назвав трагедію в Керченському політехнічному коледжі на території анексованого Криму результатом глобалізації: «Молоді люди з нестійкою психікою створюють для себе хибних героїв. Це означає, що всі ми разом узяті, не лише в Росії, а у світі в цілому, погано реагуємо на умови, які змінюються в світі. Це означає, що ми не створюємо потрібний, цікавий і корисний контент для молодих людей. І вони хапають сурогат героїзму».
А от кримськотатарська журналістка Ліля Буджурова навпаки вважає, що напад – це «результат тотальної мілітаризації дитячої свідомості, яка насаджується в Криму останніми роками».
Разом з тим, ким був загиблий, достовірно відомо мало. Його рідні поки не відреагували на інцидент, тому подробиці його життя доводиться шукати у відкритих джерелах.
Журналісти проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» знайшли наказ директора Керченського політехнічного коледжу про зарахування Владислава Рослякова в 2015 році на спеціальність «монтаж, налагодження і експлуатація електроустаткування промислових і цивільних будівель». Тобто на момент загибелі він навчався на четвертому курсі. Судячи з його сторінки в соцмережі «ВКонтакте», Росляков захоплювався важким роком, публікував антифашистські гасла і, можливо, був прихильником лівих ідей.
ЄСПЛ продовжив заборону на доступ до телефону Седлецької
Європейський суд з прав людини відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію невідкладних тимчасових забезпечувальних заходів у справі журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької. Також суд присудив уряду України «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених у рішенні Апеляційного суду Києва від 18 вересня 2018 року». Заборона на доступ до даних з телефону журналістки має необмежений термін і діятиме «до окремого розпорядження», йдеться у документі.
«Рішення продовжити запобіжні заходи означає, що Юрію Луценку не вдалося переконати ЄСПЛ у наявності підстав для отримання інформації з телефону Наталії Седлецької. Про такий намір він говорив раніше у своїх публічних виступах. Заборона діятиме до окремого розпорядження суду. Тобто, вона може діяти аж до вирішення справи по суті або до цілковитої та беззастережної відмови ГПУ від намірів отримати дані. В усякому разі, вже зараз це рішення можна вважати невеличкою перемогою у захисті демократії та свободи слова в Україні», – заявив адвокат журналістки Седлецької Сергій Заєць.
Зайцеву можуть виправдати?
Минув рік після загибелі у Харкові шістьох людей під колесами позашляховика, яким кермувала студентка Олена Зайцева. Lexus збив пішоходів на тротуарі, після зіткнення з Volkswagen, за кермом якого був ще один харків’янин Геннадій Дронов. Слідство у справі було швидким, а от суд триває донині. Людмила Фабрис, чиї донька Алла і онука Анастасія рік тому загинули під колесами Lexus, припускає, що судова справа просувається до виправдального вироку для підсудних. Відтак постраждалі та родичі загиблих в цьому ДТП звернулися до Адміністрації президента з проханням взяти справу під контроль.
Чиїм буде майно після томосу
Частка церковного майна у користуванні Константинопольського патріархату та підпорядкованих йому єпархій в Україні зростатиме, а частка майна УПЦ (МП) зменшуватиметься, про такі тенденції говорять і експерти, і самі ж представники церков. Утім, усі, крім УПЦ (МП), наголошують, що ці процеси відбуватимуться неспішно і мирно, лише після рішення релігійних громад. Зі свого боку, президент України Петро Порошенко та керівництво МВС пообіцяли подбати про те, щоб права вірян жодної з церков не порушувалися, і зміна підпорядкування храмів відбувалася без насильства. Що станеться з храмами та іншими будівлями, якими володіють або користуються релігійні громади, спробувало з’ясувати Радіо Свобода.
Юнацькі Олімпійські ігри. Підсумки
Історичні, хоча й не рекордні… У Буенос-Айресі завершилися треті літні Юнацькі Олімпійські ігри. Україна здобула 23 нагороди: 7 золотих та по 8 срібних і бронзових. Хоч цей результат гірший, ніж у Сінгапурі у 2010-го та Нанкіні у 2014 році, проте «синьо-жовті» саме в Аргентині написали нову спортивну історію. Лише декілька перемог:
- Шпажистка Катерина Чорній стала першою українкою у фехтуванні, хто за 12 років проведення Юнацьких Олімпійських ігор піднявся на п'єдестал пошани. Причому двічі.
- 15 жовтня 2018 року увійде в історію українського спорту, як «золотий день». Протягом однієї години «синьо-жовті» вибороли три нагороди вищого ґатунку і всі в легкій атлетиці: Валерія Іваненко та Михайло Кохан у метанні молота, а Ярослава Магучіх – у стрибках у висоту.
- Черкаський спортсмен Іван Тищенко здобув нагороду вищого ґатунку в одиночних заїздах. І ця особиста золота медаль перша не лише на Юнацьких Олімпійських іграх, але й серед дорослих.
«Нові світи» Леся Курбаса
Понад 200 експонатів, присвячених творчості українського режисера та актора Леся Курбаса зібрали на виставці у «Мистецькому арсеналі» в Києві. Своїми експериментальними виставами Курбас, який працював у Києві та Харкові, змінив уявлення про театр. Сотні документальних фото, афіш, костюмів та режисерських рукописів розповідають відвідувачам про уявлення режисера про театр. Чим цікавий Лесь Курбас для людей різного віку, ми розпитали організаторів виставки, яка, до слова, триватиме до 2 грудня.
Відкривайте себе й інших з різних сторін!
Ваше Радіо Свобода Daily
Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
